– Що таке взагалі реструктуризація «Нафтогазу», якщо її справді здійснять? І чи дійсно такий крок може призвести до скасування контрактів із «Газпромом»?
– Реструктуризація була передбачена європейським директивами. Тобто, тут нічого нового, сенсаційного не сталося. Тим більше, що у програмі Президента стосовно економічного розвитку України до 2014 року такий крок передбачили. До 2012 року. Тобто, знову ж таки, сенсацію створили з боку російських засобів масової інформації. А стосовно контрактів, то реструктуризація не передбачає розірвання «газових» контрактів. Самими угодами передбачено, що у разі реорганізації або зміни організаційно-правової форми «Нафтогазу Україна» має бути правонаступник, який нестиме обов’язки за контрактом. Я так розумію, що російська сторона хоче визначитися, зрозуміти: хто відповідатиме (яка із компаній) за контрактними зобов’язаннями у разі реструктуризації.
– Президент Віктор Янукович заявляв, що під час візиту до Москви він має обговорити зі своїм російським колегою низку газових питань. Тим часом, на думку експертів, російсько-українські відносини ускладнюються, передусім через газову суперечку. І вище керівництво обох держав обмінювалося різкими заявами. З огляду на це, чи варто очікувати конкретних результатів від цього візиту Януковича саме щодо проблем, пов’язаних із постанням «блакитного палива»?
– Підписання якихось конкретних документів я б не став очікувати. Тут питання полягає у принциповому вирішенні: як виходити з цього глухого кута, в якому опинилися обидві країни. І це невипадково так сталося. Позиція Росії була достатньо неприйнятною для України. Адже на всі економічні аргументи України щодо перегляду положень контракту ми отримували у відповідь політичні вимоги. І не зовсім зрозуміло, чому Україна, яка є одним із найбільших споживачів російського газу, має йти на якісь поступки? Тобто, ми сплачуємо європейську ціну, навіть вище європейської (приблизно на 60 доларів більше, ніж, наприклад, Німеччина. Навіть з урахуванням знижки Україна переплачує). Чому ми маємо йти ще на якісь поступки у цьому питанні?
Тобто, треба шукати компроміс. І саме від зустрічі двох президентів слід очікувати такого компромісу. Як на мене, він можливий у площині, про яку говорила російська сторона (єдиний економічний варіант, який я бачу на сьогодні), – це питання створення або консорціуму або спільного підприємства на базі виділеної компанії в управління газотранспортною системою. Тобто, якщо «Укртрансгаз» виокремлять зі структури НАК «Нафтогазу», на його базі ми можемо очікувати рішення зі створення консорціуму або спільного підприємства. Але про поглинання всього українського нафтогазового сектору (про що постійно говорила російська сторона) мови йти не може. Не виключаю, що Президент Янукович привезе принципове рішення саме у цьому питанні.
– Реструктуризація була передбачена європейським директивами. Тобто, тут нічого нового, сенсаційного не сталося. Тим більше, що у програмі Президента стосовно економічного розвитку України до 2014 року такий крок передбачили. До 2012 року. Тобто, знову ж таки, сенсацію створили з боку російських засобів масової інформації. А стосовно контрактів, то реструктуризація не передбачає розірвання «газових» контрактів. Самими угодами передбачено, що у разі реорганізації або зміни організаційно-правової форми «Нафтогазу Україна» має бути правонаступник, який нестиме обов’язки за контрактом. Я так розумію, що російська сторона хоче визначитися, зрозуміти: хто відповідатиме (яка із компаній) за контрактними зобов’язаннями у разі реструктуризації.
– Президент Віктор Янукович заявляв, що під час візиту до Москви він має обговорити зі своїм російським колегою низку газових питань. Тим часом, на думку експертів, російсько-українські відносини ускладнюються, передусім через газову суперечку. І вище керівництво обох держав обмінювалося різкими заявами. З огляду на це, чи варто очікувати конкретних результатів від цього візиту Януковича саме щодо проблем, пов’язаних із постанням «блакитного палива»?
– Підписання якихось конкретних документів я б не став очікувати. Тут питання полягає у принциповому вирішенні: як виходити з цього глухого кута, в якому опинилися обидві країни. І це невипадково так сталося. Позиція Росії була достатньо неприйнятною для України. Адже на всі економічні аргументи України щодо перегляду положень контракту ми отримували у відповідь політичні вимоги. І не зовсім зрозуміло, чому Україна, яка є одним із найбільших споживачів російського газу, має йти на якісь поступки? Тобто, ми сплачуємо європейську ціну, навіть вище європейської (приблизно на 60 доларів більше, ніж, наприклад, Німеччина. Навіть з урахуванням знижки Україна переплачує). Чому ми маємо йти ще на якісь поступки у цьому питанні?
Тобто, треба шукати компроміс. І саме від зустрічі двох президентів слід очікувати такого компромісу. Як на мене, він можливий у площині, про яку говорила російська сторона (єдиний економічний варіант, який я бачу на сьогодні), – це питання створення або консорціуму або спільного підприємства на базі виділеної компанії в управління газотранспортною системою. Тобто, якщо «Укртрансгаз» виокремлять зі структури НАК «Нафтогазу», на його базі ми можемо очікувати рішення зі створення консорціуму або спільного підприємства. Але про поглинання всього українського нафтогазового сектору (про що постійно говорила російська сторона) мови йти не може. Не виключаю, що Президент Янукович привезе принципове рішення саме у цьому питанні.
