Тривале ув’язнення колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко виглядає неминучим. Але тюремні ґрати не зможуть її заглушити, як не замовкнуть і голоси борців за демократію та свободу в Україні. Це тепер доходить і до авторитарного Президента Віктора Януковича.
Можливо, Віктор Янукович «помилує» Юлію Тимошенко, для того, щоб заспокоїти Європейський Союз на тлі погіршення відносин між офіційним Києвом та Росією. Але обвинувачення все ще може перешкодити Юлії Тимошенко брати участь у майбутніх виборах.
«Помилування» не змінить того факту, що держави, які поважають верховенство права, не відкривають карні справи за політичні рішення. Юлію Тимошенко звинувачують у перевищенні владних повноважень та нанесенні збитків державі при підписанні газових контрактів із Росією взимку 2009 року.
Угода, підписана у січні 2009 року, поклала край 17-денному протистоянню, коли жителі ЄС тремтіли від холоду через перебої із поставками газу. У той час Тимошенко отримала вдячні слова за розв’язання суперечки та усунення з газового ринку непрозорої посередницької компанії RosUkrEnergo, а Україна отримала європейську ринкову ціну з 20-відсотковою знижкою.
Отже, немає нічого дивного у тому, що суд розцінюють як політично заангажований, його широко критикує міжнародне співтовариство. Процес над Юлією Тимошенко, можливо, став тією критичною лінією, яка здатна поховати надії України на підписання Договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Таким був настрій американських, західних та східноєвропейських учасників міжнародного економічного форуму у Криниці 7 – 9 вересня.
Настрої на Форумі та в Євросоюзі у цілому – «заморозити» угоду у процесі її ратифікації, аж доки українські політичні в’язні не будуть звільнені. У Криниці судовий процес над Тимошенко деякі учасники дискусій назвали «варварським».
Жоден американський або європейський уряд не визнає засудження переможеного суперника на президентських виборах за ухвалення «неправильного» політичного рішення. Якби політичних лідерів засуджували за неправильні рішення, то можна було б очікувати на велику кількість судів за звинуваченнями (політиків) в усьому – від вторгнення в Ірак без чіткого мандату ООН до світової фінансової кризи 2008 року.
Проти нього всі
Відсутність складу злочину в очах Заходу підтверджена низкою правників, ба більше, навіть деякими найбільш критично налаштованими опонентами екс-Прем’єр-міністра, не змінила політику Адміністрації Президента Януковича, що, як виглядає, має подвійну мотивацію.
По-перше, ідеться про помсту за особисту образу в час Помаранчевої революції 2004 року та за усунення «дійної корови» під назвою «RosUkrEnergo», яка приносила користь олігархам, наближеним до нинішнього Президента. Тимошенко, на відміну від деяких інших лідерів української опозиції, ніколи не хотіла грати за їхніми правилами, тож її усунення з політики має підготувати Україну до «керованої демократії», коли правлячій Партії регіонів протистоятиме «кишенькова» опозиція.
По-друге, судовий процес над Юлією Тимошенко з подальшим її ув’язненням унеможливлює її участь у парламентських виборах наступного року і в президентській кампанії 2015 року. «Помилування» або ж умовний термін означають, що Тимошенко вийшла б із в’язниці, але кампанію могла б проводити, хіба що агітуючи за соратників. З боку ЄС уже пролунала заява, що виборча кампанія без лідерів опозиції унеможливить проведення чесних виборів 2012 року в Україні, згідно з демократичними стандартами.
Тож нині Віктор Янукович опинився поміж двох вогнів дилеми, яку створив власноруч.
Ув’язнення лідера найбільшої опозиційної сили України може поставити під удар переговори з приводу угоди про асоціацію між Україною та ЄС та ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі. Депутати німецького Бундестагу уже дали знати, що можуть не ратифікувати угоду з Україною. Ґернот Ерлер, відомий член Соціал-демократичної партії Німеччини, зробив суворе попередження: «У місцях, де переможені на виборах політики опиняються у тюрмі через політичні причини, європейський шлях закінчується».
Донині група соціалістів у Європейському парламенті була менш критичною стосовно демократичного регресу в Україні, ніж Європейська народна партія. Але тепер ситуація змінилась, що лишає Європарламент змоги ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС за умов, коли в Україні кількість політв’язнів досягла 40 осіб – це удвічі більше, ніж у Білорусі.
У той час, коли акції України у Брюсселі різко падають, Президент Віктор Янукович має дуже погані відносини з Росією. У цьому році вимальовується чергова газова криза, вже третя від 2006 року. Американські дипломатичні депеші, оприлюднені через Wikileaks, засвідчують, що прем’єр-міністр Росії Володимир Путін ніколи не був гарної думки про Віктора Януковича. А оскільки існує велика ймовірність, що саме Путін знову повернеться на президентську посаду на виборах у березні 2012 року, то політика Москви може стати ще твердішою.
Україна стає «другою Білоруссю»?
За іронією долі Віктор Янукович примудрився об’єднати 13 опозиційних партій довкола однієї цілі. Можливо, їх мотивує інстинкт самозбереження: якщо сьогодні арештовують Тимошенко, то завтра це можуть зробити з іншими опозиціонерами, але цю мотивацію затьмарює справжнє почуття свавілля.
Арсеній Яценюк, якого важко зарахувати до прихильників Юлії Тимошенко, звернувся до урядів Заходу з пропозицією запровадити візові санкції стосовно провідних представників адміністрації Віктора Януковича, а колег із опозиційного табору закликав бойкотувати парламентські вибори 2012 року – в разі, якщо Тимошенко до виборів не допустять. Януковичу не вдасться переконати Захід у поступі своїх реформ, якщо водночас він протидіє західно-центральній частині України, де опозиційні сили вельми потужні.
Незважаючи на загрозу тривалого тюремного строку, проблема Юлії Тимошенко навряд чи зникне. Можна уявити, що скандуватимуть «Ю-ля! Ю-ля!» на футбольних стадіонах України під час проведення Євро-2012, а також проведення інших акції громадянської непокори. Політизація футбольних уболівальників – це вже проблема після того, як антипрезидентські скандування пролунали під час матчу «Динамо» Київ – «Карпати» Львів і їх потім поширили через Youtube.
Як зауважив колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, «божевілля» судового процесу над Тимошенко у тому, що це переслідування за політичними мотивами встановлює небезпечний для майбутнього прецедент. Врешті-решт, його може бути використано безпосередньо проти самого Януковича, коли він покине президентський кабінет.
Це, звісно, коли припускати, що він це зробить. Найнебезпечніший аспект вибіркового використання правосуддя в Україні – це те, що таким чином посилається сигнал про наміри команди Януковича піти шляхом Путіна.
Режим, котрий сподівається залишатися при владі назавжди, зовсім не той, котрий здатен гарантувати вільні вибори або мирну передачу влади. Із авторитаризмом, який усе дедалі чіткіше вимальовується на обрії, Україна постала перед небезпекою перетворитися на «другу Білорусь» на східному кордоні ЄС.
(Коментар Тараса Кузя вперше був опублікований англійською мовою на сайті Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода)
Тарас Кузьо – дослідник Австрійського фонду плану Маршалла, який працює в Центрі трансатлантичних відносин Школи передових політичних досліджень Університету імені Джонза Гопкінса у США
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Можливо, Віктор Янукович «помилує» Юлію Тимошенко, для того, щоб заспокоїти Європейський Союз на тлі погіршення відносин між офіційним Києвом та Росією. Але обвинувачення все ще може перешкодити Юлії Тимошенко брати участь у майбутніх виборах.
«Помилування» не змінить того факту, що держави, які поважають верховенство права, не відкривають карні справи за політичні рішення. Юлію Тимошенко звинувачують у перевищенні владних повноважень та нанесенні збитків державі при підписанні газових контрактів із Росією взимку 2009 року.
Угода, підписана у січні 2009 року, поклала край 17-денному протистоянню, коли жителі ЄС тремтіли від холоду через перебої із поставками газу. У той час Тимошенко отримала вдячні слова за розв’язання суперечки та усунення з газового ринку непрозорої посередницької компанії RosUkrEnergo, а Україна отримала європейську ринкову ціну з 20-відсотковою знижкою.
Отже, немає нічого дивного у тому, що суд розцінюють як політично заангажований, його широко критикує міжнародне співтовариство. Процес над Юлією Тимошенко, можливо, став тією критичною лінією, яка здатна поховати надії України на підписання Договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Таким був настрій американських, західних та східноєвропейських учасників міжнародного економічного форуму у Криниці 7 – 9 вересня.
Настрої на Форумі та в Євросоюзі у цілому – «заморозити» угоду у процесі її ратифікації, аж доки українські політичні в’язні не будуть звільнені. У Криниці судовий процес над Тимошенко деякі учасники дискусій назвали «варварським».
Жоден американський або європейський уряд не визнає засудження переможеного суперника на президентських виборах за ухвалення «неправильного» політичного рішення. Якби політичних лідерів засуджували за неправильні рішення, то можна було б очікувати на велику кількість судів за звинуваченнями (політиків) в усьому – від вторгнення в Ірак без чіткого мандату ООН до світової фінансової кризи 2008 року.
Проти нього всі
Відсутність складу злочину в очах Заходу підтверджена низкою правників, ба більше, навіть деякими найбільш критично налаштованими опонентами екс-Прем’єр-міністра, не змінила політику Адміністрації Президента Януковича, що, як виглядає, має подвійну мотивацію.
По-перше, ідеться про помсту за особисту образу в час Помаранчевої революції 2004 року та за усунення «дійної корови» під назвою «RosUkrEnergo», яка приносила користь олігархам, наближеним до нинішнього Президента. Тимошенко, на відміну від деяких інших лідерів української опозиції, ніколи не хотіла грати за їхніми правилами, тож її усунення з політики має підготувати Україну до «керованої демократії», коли правлячій Партії регіонів протистоятиме «кишенькова» опозиція.
По-друге, судовий процес над Юлією Тимошенко з подальшим її ув’язненням унеможливлює її участь у парламентських виборах наступного року і в президентській кампанії 2015 року. «Помилування» або ж умовний термін означають, що Тимошенко вийшла б із в’язниці, але кампанію могла б проводити, хіба що агітуючи за соратників. З боку ЄС уже пролунала заява, що виборча кампанія без лідерів опозиції унеможливить проведення чесних виборів 2012 року в Україні, згідно з демократичними стандартами.
Тож нині Віктор Янукович опинився поміж двох вогнів дилеми, яку створив власноруч.
Ув’язнення лідера найбільшої опозиційної сили України може поставити під удар переговори з приводу угоди про асоціацію між Україною та ЄС та ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі. Депутати німецького Бундестагу уже дали знати, що можуть не ратифікувати угоду з Україною. Ґернот Ерлер, відомий член Соціал-демократичної партії Німеччини, зробив суворе попередження: «У місцях, де переможені на виборах політики опиняються у тюрмі через політичні причини, європейський шлях закінчується».
Донині група соціалістів у Європейському парламенті була менш критичною стосовно демократичного регресу в Україні, ніж Європейська народна партія. Але тепер ситуація змінилась, що лишає Європарламент змоги ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС за умов, коли в Україні кількість політв’язнів досягла 40 осіб – це удвічі більше, ніж у Білорусі.
У той час, коли акції України у Брюсселі різко падають, Президент Віктор Янукович має дуже погані відносини з Росією. У цьому році вимальовується чергова газова криза, вже третя від 2006 року. Американські дипломатичні депеші, оприлюднені через Wikileaks, засвідчують, що прем’єр-міністр Росії Володимир Путін ніколи не був гарної думки про Віктора Януковича. А оскільки існує велика ймовірність, що саме Путін знову повернеться на президентську посаду на виборах у березні 2012 року, то політика Москви може стати ще твердішою.
Україна стає «другою Білоруссю»?
За іронією долі Віктор Янукович примудрився об’єднати 13 опозиційних партій довкола однієї цілі. Можливо, їх мотивує інстинкт самозбереження: якщо сьогодні арештовують Тимошенко, то завтра це можуть зробити з іншими опозиціонерами, але цю мотивацію затьмарює справжнє почуття свавілля.
Арсеній Яценюк, якого важко зарахувати до прихильників Юлії Тимошенко, звернувся до урядів Заходу з пропозицією запровадити візові санкції стосовно провідних представників адміністрації Віктора Януковича, а колег із опозиційного табору закликав бойкотувати парламентські вибори 2012 року – в разі, якщо Тимошенко до виборів не допустять. Януковичу не вдасться переконати Захід у поступі своїх реформ, якщо водночас він протидіє західно-центральній частині України, де опозиційні сили вельми потужні.
Незважаючи на загрозу тривалого тюремного строку, проблема Юлії Тимошенко навряд чи зникне. Можна уявити, що скандуватимуть «Ю-ля! Ю-ля!» на футбольних стадіонах України під час проведення Євро-2012, а також проведення інших акції громадянської непокори. Політизація футбольних уболівальників – це вже проблема після того, як антипрезидентські скандування пролунали під час матчу «Динамо» Київ – «Карпати» Львів і їх потім поширили через Youtube.
Як зауважив колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, «божевілля» судового процесу над Тимошенко у тому, що це переслідування за політичними мотивами встановлює небезпечний для майбутнього прецедент. Врешті-решт, його може бути використано безпосередньо проти самого Януковича, коли він покине президентський кабінет.
Це, звісно, коли припускати, що він це зробить. Найнебезпечніший аспект вибіркового використання правосуддя в Україні – це те, що таким чином посилається сигнал про наміри команди Януковича піти шляхом Путіна.
Режим, котрий сподівається залишатися при владі назавжди, зовсім не той, котрий здатен гарантувати вільні вибори або мирну передачу влади. Із авторитаризмом, який усе дедалі чіткіше вимальовується на обрії, Україна постала перед небезпекою перетворитися на «другу Білорусь» на східному кордоні ЄС.
(Коментар Тараса Кузя вперше був опублікований англійською мовою на сайті Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода)
Тарас Кузьо – дослідник Австрійського фонду плану Маршалла, який працює в Центрі трансатлантичних відносин Школи передових політичних досліджень Університету імені Джонза Гопкінса у США
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
