Заступник голови Нацбанку Білорусі Тарас Надольний після перших вільних торгів на валютній біржі декларував виключно ринкові підходи: відмову від регулювання попиту та пропозиції на валютній біржі, вільне курсоутворення в обмінних пунктах.
Нацбанк навіть не застосував механізму валютних інтервенцій, заявив він. «Учасники ринку поводилися достатньо адекватно, та й у принципі перша сесія стала тим орієнтиром, із якого почне відлік нова віха у розвитку валютного ринку Республіки Білорусь», – зауважив Тарас Надольний.
У білоруської валюти наразі є два офіційні курси. Один – пільговий, який діє для так званого критичного імпорту, перш за все оплати енергоносіїв. Він становить на сьогодні 5347 рублів за долар США. Валюту за цим курсом можуть купити лише деякі державні підприємства за рахунок 30-відсоткового обов’язкового продажу валютної виручки фірмами-експортерами. Другий курс – ринковий – постав сьогодні на додатковій сесії Мінської валютно-фондової біржі. За цим курсом долар США можна купити за 8600 білоруських рублів.
Іще в лютому цього року курс білоруського рубля до долара становив 3000 рублів. Спроби утримати курс національної валюти адміністративними засобами нічого не дали – просто не стало валюти, ні готівки, ні безготівкової, – а також спалахнула інфляція, постав чорний валютний ринок. Уряд та Нацбанк за наказом президента Олександра Лукашенка були змушені повернутися до ринкових засобів – поки що половинчатих, як переконані експерти.
Колишній голова Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич каже: «Я вважаю, що це крок до встановлення єдиного обмінного курсу, принаймні, визнання реалій, того, що з початку року рубль обвалився в 2,8 – 2,9 раза. Це вже позитивно, тому що досі зовсім не можна було законно купити валюту і громадянам, і малому та середньому бізнесові. Цей курс, безумовно, встановлений із використанням адміністративного ресурсу, але, на мій погляд, він відповідає тим реаліям, які є в білоруський економіці».
Богданкевич вважає, що для того, щоб стабілізувати і утримати ринковий курс національної валюти, потрібна комплексна програма економії, обмеження грошової маси, яку уряд Білорусі поки що не розробив.
Лукашенко обурюється, але йде на поступки
Білорусі для подолання важкої економічної кризи конче потрібна також зовнішня фінансова підтримка. Мінськ уже звернувся до Міжнародного валютного фонду з проханням стабілізаційного кредиту до 8 мільярдів доларів США. Але МВФ відповів на це гострою критикою уряду Білорусі за непослідовність структурних реформ, а також за невирішену політичну ситуацію.
Про це днями заявив сам президент Білорусі Олександр Лукашенко. «Вони знаєте, до чого дійшли, економісти, фінансисти – вони вже від нас вимагають звільнити всіх політв’язнів! Та який же це має стосунок до МВФ? Які в’язні, ви ж із фінансами маєте справу, економікою… А вони першім пунктом нам вимогу висувають. Ось вони і відкрили нам своє обличчя», – сказав він.
Але, попри цю риторику, президент Лукашенко все ж пішов на поступки потенційним кредиторам із Заходу: сьогодні він не тільки дав волю валютному ринкові, але і помилував іще 11 політв’язнів, засуджених за події грудня минулого року в Мінську, коли у масових мітингах громадяни протестували проти офіційних результатів президентських виборів.
Нацбанк навіть не застосував механізму валютних інтервенцій, заявив він. «Учасники ринку поводилися достатньо адекватно, та й у принципі перша сесія стала тим орієнтиром, із якого почне відлік нова віха у розвитку валютного ринку Республіки Білорусь», – зауважив Тарас Надольний.
У білоруської валюти наразі є два офіційні курси. Один – пільговий, який діє для так званого критичного імпорту, перш за все оплати енергоносіїв. Він становить на сьогодні 5347 рублів за долар США. Валюту за цим курсом можуть купити лише деякі державні підприємства за рахунок 30-відсоткового обов’язкового продажу валютної виручки фірмами-експортерами. Другий курс – ринковий – постав сьогодні на додатковій сесії Мінської валютно-фондової біржі. За цим курсом долар США можна купити за 8600 білоруських рублів.
Іще в лютому цього року курс білоруського рубля до долара становив 3000 рублів. Спроби утримати курс національної валюти адміністративними засобами нічого не дали – просто не стало валюти, ні готівки, ні безготівкової, – а також спалахнула інфляція, постав чорний валютний ринок. Уряд та Нацбанк за наказом президента Олександра Лукашенка були змушені повернутися до ринкових засобів – поки що половинчатих, як переконані експерти.
Колишній голова Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич каже: «Я вважаю, що це крок до встановлення єдиного обмінного курсу, принаймні, визнання реалій, того, що з початку року рубль обвалився в 2,8 – 2,9 раза. Це вже позитивно, тому що досі зовсім не можна було законно купити валюту і громадянам, і малому та середньому бізнесові. Цей курс, безумовно, встановлений із використанням адміністративного ресурсу, але, на мій погляд, він відповідає тим реаліям, які є в білоруський економіці».
Богданкевич вважає, що для того, щоб стабілізувати і утримати ринковий курс національної валюти, потрібна комплексна програма економії, обмеження грошової маси, яку уряд Білорусі поки що не розробив.
Лукашенко обурюється, але йде на поступки
Білорусі для подолання важкої економічної кризи конче потрібна також зовнішня фінансова підтримка. Мінськ уже звернувся до Міжнародного валютного фонду з проханням стабілізаційного кредиту до 8 мільярдів доларів США. Але МВФ відповів на це гострою критикою уряду Білорусі за непослідовність структурних реформ, а також за невирішену політичну ситуацію.
Про це днями заявив сам президент Білорусі Олександр Лукашенко. «Вони знаєте, до чого дійшли, економісти, фінансисти – вони вже від нас вимагають звільнити всіх політв’язнів! Та який же це має стосунок до МВФ? Які в’язні, ви ж із фінансами маєте справу, економікою… А вони першім пунктом нам вимогу висувають. Ось вони і відкрили нам своє обличчя», – сказав він.
Але, попри цю риторику, президент Лукашенко все ж пішов на поступки потенційним кредиторам із Заходу: сьогодні він не тільки дав волю валютному ринкові, але і помилував іще 11 політв’язнів, засуджених за події грудня минулого року в Мінську, коли у масових мітингах громадяни протестували проти офіційних результатів президентських виборів.
