|
Біографічна довідка: Євген Cуслов народився 28 травня 1981 року в місті Сквира Київської області. Закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «менеджер промислових підприємств». Після здобуття вищої освіти Євген Суслов був комерційним директором відкритого акціонерного товариства «Шамраєвський цукровий завод». А з 2002-го по 2006 рік був міським головою міста Сквири Київської області. Прославився як наймолодший мер у Європі. Двічі народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко. Під час 5-го скликання Верховної Ради був головою підкомітету з питань органів виконавчої влади Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. А в нинішньому 6-му скликанні парламенту є головою підкомітету з питань розвитку туризму Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню. |
Роман Скрипін: У Вас тато був досить впливовим бізнесменом і є, очевидно. То Ви «татусів синок», якого тато штовхнув на посаду міського голови?
– Це питання, напевне, задавалося мені не один раз. І зараз задають. Я думаю, що це, напевне, відповідь більше буде сквирян про те, що дійсно я горджуся своєю родиною, горджуся своїм татом. Але я вдячний своїй родині, що вона не втручалася в роботу міської ради. Я зміг вибудувати дійсно роботу місцевого самоврядування.
– Тобто ні? Ви – не «татусів син»?
– Ні, я – татусів син.
– Ну ясно, що фізично, біологічно Ваш тато – Ваш тато. Він завжди буде лишатися татом.
– Але я вдячний тому, що в тепличних умовах я не працював і не працюю. І я вдячний тому, що родина мене, де може, тільки підтримує, але і дає можливість реалізуватися і дає можливість творити.
– Василь Самохвалов, товариш Андрія Шевченка, який є в БЮТі, Ваш співпартієць, Ви в одній фракції перебуваєте. Я про те, як він дотепно жартує у «Фейсбуці» про те, що Євген Суслов – найкращий кандидат на мера Києва.
Це Ваш неофіційний старт на цю посаду? Чи як?
– Я дуже добре знаю Василя, тому що ми товаришуємо. Але, наскільки я знаю, ще поки що вибори на міського голову міста Києва не йдуть.
– Він цілком серйозно нібито писав, що ось найкращий кандидат – Євген Суслов.
– Це його особиста точка зору.
– Він з Вами про це не говорив?
– Ні.
– Ви не збираєтеся серйозно балотуватися на Київського міського голову?
– Поки що я про це навіть не думав, тому що старту виборів не було.
– Але ж вони будуть рано чи пізно.
– Якщо будуть, ми про це подумаємо.
– Там же непросте питання з громадянством Черновецького.
– Це питання не тільки з громадянством Черновецького. У мене питання як до людини, яка 4 роки пропрацювала міським головою, не по громадянству, а по роботі міського голови Черновецького, наприклад.
– А чи є сенс тепер ставати в Києві міським головою, якщо все рівно все вирішує голова держадміністрації, якого призначає Президент?
В Україні зараз існує не самоврядування, а самоврятування
Але я глибоко переконаний, якщо місцеве самоврядування… В Україні зараз існує не самоврядування, а самоврятування. Є можливість повністю в місті Києві робити дуже багато гарних справ незважаючи на те, що повноваження дійсно поділені. Просто акценти потрібно чітко розставляти.
– Як вони поділені? У нас що міський голова, що його немає.
– Це поки що. Поки що на даний момент, на який ми з Вами говоримо. А ми ж з Вами говоримо про те, що в місті Києві міський голова повинен і може впливати на ситуацію у місті. І те, що Ви говорите, що голова адміністрації, той, який є, Попов, у якого найбільші повноваження, але чітко можна говорити про те, що міський голова повинен задавати темп розвитку міста, того, що не каналізацію і всього іншого.., а стратегію розвитку міста та й багато інших добрих справ та й розумних справ.
– Я ще хотів би поговорити про гімн міста Сквира. Чи пам’ятаєте Ви його напам’ять? Я його читав сьогодні зрання і диву давався: як таке можна було написати?
– Гімн Сквири написали не ми, а ще набагато раніше. Ще Нечуй-Левицький писав у віршах про те, що тече річка Роставиця, як змія, повита. І у Сквирі дуже багато є чого цікавого. Річка Свирка.
Я єдине, що можу чітко сказати про те, що так, коли я став міський головою і коли почав працювати, то не було ні дня міста Сквири і не було навіть меж міста Сквири. Мені приємно, що нам це вдалося зробити, задати темп росту міста.
– Там гімн цікавий, тому що там згадуються татари, ляхи, литовці, які наробили багато шкоди, а ми ось тут жили… І Рильський там двічі згадується. Двічі за весь вірш!
– Дивна ситуація, тому що офіційного гімну міста Сквира…
– Тобто це неофіційний?
– Є офіційний гімн Сквирського району. Офіційного гімну міста Сквира ще немає.
– А! Ясно. Ну, очевидно, я якось натрапив. Але цікава така пісенька.
І тепер стосовно того процесу, за яким стежить вся країна, не лише країна, а й світ. Ми знаємо про негативну реакцію європейських країн і навіть Росії, США, що Юлію Тимошенко посадили за ґрати. Такий запобіжний захід обрав суд в особі пана Кірєєва.
Ну, і Ви, пане Суслов, у залі суду себе поводили так, що Вас, здається, хотіли вивести звідти силою. Правильно?
– Чому? Мене один раз силою й вивели з суду.
– Ну, Ви ж народний депутат.
– Так не мали ж права цього робити.
– Так.
– Так Ви ж можете позиватися. Чи як?
– Ми діємо за законом. Ми написали звернення, написали скаргу і в суд, і у Вищий апеляційний, і про те, що безпосередньо цю тему треба обговорити. І ми обов’язково обговоримо й у Верховній Раді. Тому що порушення законів набагато більше, ніж виконання самих законів.
– А ви думаєте, що знайдете підтримку? Тому що ж більшість не вам належить. Ну, скажуть, що ось… А що депутати? Ну, депутати порушували порядок в суді, тобто депутати зловживали своєю недоторканністю, вигукували якісь фрази, фактично заважали роботі суду. То що ж, вас не карати?
Ви знаєте, яка реакція вже міністра внутрішніх справ Могильова. Що є суд, він сказав: ну, так ми їх і силою вивели, а що ж?
– Міністром Могильовим.., я відчуваю (тиск) не тільки на так зване рішенням суду, а вже й на мене особисто, скажімо, почався тиск доволі серйозний по моїх родинних справах, по моїй родині, щоб на мене можна було натиснути.
– Що саме? Уточніть.
– Після того, як, наприклад, активна була діяльність у самому суді, приїхали якісь незнайомі, які були зафіксовані, провокували в моєму подвір’ї бійку. На що ми не пішли. Після чого через дві години приїхали так само два автомобілі, які зафіксовані з номерами автомобілів, усіх решти, переламали охоронцю щелепу, він потрапив і ще зараз знаходиться в лікарні.
Після чого я сказав: питань немає, ми вам допоможемо на паливно-енергетичні якісь речі, щоб поїхати затримати злочинця. Після чого реакція була чітка. Десь буквально через годин 5 сказали чітко: спускати все на «гальма». Вказівка така пішла зверху. От вам буквально Міністерство внутрішніх справ.
Я вже не говорю про те, що ми бачимо наскільки зараз проходять ці акції, і наскільки зараз все відбувається в місті Києві, яке перетворилося на якийсь дивний парад постійно різних спецпідрозділів, які оплачуються за наші з вами кошти.
– У нас є слухач.
Слухачка: Я, по-перше, хочу сказати по меру міста Києва. Мені здається, що в жодній країні немає, щоб так глумилися над киянами, і не було мера, якого вони обирали, і він не діяв, а мешкав десь там за кордоном.
А по-друге, суд над Юлією Тимошенко – це взагалі сором для України! І команда «професіоналів» веде півтори роки переговори з Росією, і Президент лояльний до Росії, а не можуть домовитися про прийнятну ціну на газ для України. А Тимошенко судять за те, що вона в період кризи повинна була швидко рятувати Україну і Європу від холоду. Розумієте? Це нонсенс!
Що планує БЮТ задля того, щоб все-таки швидше визволити Тимошенко з в’язниці?
– Ми робимо все можливе. Перш за все ми звертаємося до наших партнерів, які знаходяться на міжнародному рівні. Це і Європа, і, ви знаєте, Росія, і США вже висловили свою точку зору щодо цієї проблематики.
На жаль, ми розуміємо і бачимо, що ця влада слово дипломатії чи мову дипломатії, на жаль, не вивчала. Тому що ті посили, які йдуть на адресу України, на жаль, ігноруються. І, більше того, навіть немає ніякої реакції.
– Давайте уточнимо, що це досить жорсткі заяви. При чому, це не просто там євродепутат, скажімо, щось може заявити, а це висловлювання, які належать міністрам закордонних справ, зокрема Швеції. Є чітка позиція Державного департаменту США. Це є державна інституція, фактично офіційна точка зору Вашингтона. Є чіткі висловлювання з Брюсселя євроочільників. Зрештою, президент Чехії і Вишеградська четвірка.
Тут перераховувати, я не знаю, чи вистачить часу, тому що фактично вся Європа, США і навіть Росія чітко сказали, що вони мають сумнів щодо прозорості і неупередженості судового процесу над Тимошенко. Це маємо те, що маємо.
Але, з іншого боку, кияни… Я теж читав і різна реакція на слова Турчинова, що поки автозаки вивозили Тимошенко, з одного боку були ті, хто прийшов захищати лідерку БЮТ, а більша частина людей стояли з іншого боку Хрещатика і їли морозиво. «Це є ганьба», – сказав Турчинов.
Але є й інша реакція на це. Люди пояснюють, чому ні. Тому що є питання стосовно того, що це є війна олігархічних кланів, тобто БЮТ і Партії регіонів. Дехто погоджується, що це є розправа фактично з боку Президента Януковича над своїм головним суперником Юлією Тимошенко.
Але така політична сила, як БЮТ, не демонструвала пієтету перед демократичними цінностями, свободою слова, тощо.
І врешті-решт фракція могла вивести на Хрещатик, якщо б вийшла у повному складі зі своїми помічниками, мінімум 3,5 тисячі людей, а не ту кількість, яку ми на сьогоднішній день маємо. І це не моя думка.
Я зараз цитував фактично статтю. Я прочитав сьогодні теж, готуючись до цього ефіру. Це – думка киян.
Тут же проблематика не в особистостях. Проблематика у тому, що зараз спостерігаємо і бачимо дійсно не суд, а судилище. У тому сенсі, що не йде питання по закону, а йде питання по певному плану. Тому що в п’ятницю ми глибоко були переконані, що не будуть змінювати запобіжний захід щодо закриття Юлії Володимирівни, тому що підстава та, що затримання на 20 хвилин і поважна причина, що стояли і була проблема доїхати до самого суду. Вона ж не те, що не приїхала, на 20 хвилин затрималася.
І після того, як почали задавати незручні питання нинішньому Прем’єр-міністру України Азарову, почалася швидко зміна запобіжного заходу.
І тут треба чітко зрозуміти, і чітко донести нашим слухачам, що тут питання стоїть: подобаються такі методи в нашій державі, ми їх будемо допускати як громадяни України? Якщо я, як громадянин України, не як БЮТ, а як дійсно громадянин України, я хочу в цій державі жити, у мене є проблеми з судочинством, чи немає судочинства, я хочу сказати свій голос, чи я не хочу мати таке судочинство, яке існує зараз, чи я не хочу жити в такій країні, куди нас зараз ведуть Тому цю свідомість, напевне, потрібно говорити…
Я розумію, і нам відверто потрібно сказати, що були проблеми. І ми над своїми проблемами працюємо, тому що в нас дійсно була можливість (і це треба відверто сказати) змінити судочинство і зробити його дійсно таким, як воно повинне бути – справедливим судочинством. Ми можемо говорити про причини, чому це не зробили, і що для цього потрібно, але факт в тому, що ми робимо свої висновки і, як команда, хочемо жити все-таки та міняти цю державу на більш позитивну.
– Юлії Володимирівні закидають те, що ніхто інший, як вона, домовлялася з Януковичем про зміни до Конституції. Це не сталося. Це завершилося, Ви знаєте, відомим: «Пропало все». І в той же день було телезвернення Януковича, який пояснював, чому вони не підписали цю угоду. Це було, це мало місце.
Юлії Володимирівні закидають те, що вона хіхікала разом з Путіним з Президента Ющенка. І тепер, коли хтось говорить про справедливість, то, власне, докоряють тим, що Юлія Володимирівна, як ніхто інший, теж чинив з Печерським судом і подавав до цього суду позов про заборону критики на неї. І тоді Печерський суд ухвалив таке рішення, що критикувати Прем’єра не можна. Ви про це мусите пам’ятати.
– Ми чітко пам’ятаємо про те, що було в пресі. Тому що всі ці факти, які Ви назвали, безпосередньо у пресі. Ми говоримо і повинні говорити про інше. Ви рахуєте, що за ці, що Ви сказали, якісь речі, скажімо, більш вони неофіційного формату, можливо перетворювати у те, що зараз відбувається? Можливо перетворювати в те, що, скажімо, зараз відбувається суд з порушенням всіх норм?
– Я не виправдовую суддю Кірєєва і суд. Я не можу це виправдовувати навіть з елементарної логіки, тому що… Я ж зауважив: є реакція світова на цей суд, який Ви називаєте «судилищем». Але у бутність Юлії Володимирівни прем’єром суд називали «печерним», тому що він ухвалював подібні рішення на користь Юлії Володимирівни, забороняючи критику. Це ж ніхто інший робив, як Юлія Володимирівна! І судочинство тоді не було справедливим теж.
І те, що відбувається в Печерському суді, не є новиною для українців, тому що в судах вони не знаходять правди. Ви про це теж знаєте.
– Я ж про це й відверто сказав, що ми визнаємо свої помилки. Ми визнаємо те, що у нас була можливість, і ми певною мірою не створили всі умови для того, щоб був справедливий суд. Я ж відверто. Також говоримо. Тому що ми розуміємо, що будувати майбутнє чи вирішувати питання, то треба розуміти і те, роботу над своїми помилками, ну, і відповідно відстоювання певних тих речей, які ми відстоюємо: справедливість, демократія, законність.
– А Ви постійно під СІЗО?
– Так.
– А для чого? Що це поміняє?
– По крайній мірі ми не можемо сидіти, просто нічого не робити. Морально навіть підтримати.
– А решта фракції де?
– Частина знаходиться безпосередньо біля суду, де робить прийом громадян.
– Це одні і ті ж самі люди.
А те, що ми знаходимося і під Печерський судом, і під СІЗО для того, щоб підтримати, для того, щоб свідомість людей, звернути увагу на цю проблему. Зараз найважливіше – зрозуміти, щоб громадяни України сказали: вони хочуть такого чи не хочуть, вони хочуть мінятися, чи вони хочуть жити, їм подобається та ситуація, яка зараз створюється в Україні?
Оце основні питання, які ми повинні всі разом задати як для себе, так і кожний для себе громадянин України. Він за таке, чи він проти такого?
– У нас є ще слухач.
Слухачка: Чому такі пасивні зараз опозиціонери до діючої влади?
І ще. Не може такого бути, що Ющенко не знає про те, що Юлія Володимирівна підписувала. Чому Ющенка (у нього ж зараз немає імунітету) не притягують до відповідальності кримінальної? Чому він не свідчить?
– Бо він за кордоном.
Слухачка: Ясно сказав Дубина про те, що він його відкликав.
Ви розумієте, я взагалі в цьому не розбираюся, але ми, прості люди… Потрібно дати відповідь. Він не повинен бути осторонь. Він був Президентом. Все-таки він був Президентом.
І чому ви такі пасивні? Ви розумієте, якби зараз діюча влада була в опозиції, я Вам хочу сказати, що вони усе б згадали вам: і гречку, і олію..
Власне, що зараз не подорожчало? Азаров кричить (вдруге тоді, коли він був Прем’єром): капуста подешевіла. Ви ж подивіться, що робиться на базарі! Цукор який, ну все!
Я – пенсіонерка. Ви мені вибачте, будь ласка. Можливо я так дуже говорю, але ви знаєте, болить, болить…
– Ви говоріть. Ми ж Вас слухаємо. Ми для того й говоримо, щоб нам телефонували, висловлювали свою позицію, ставили питання.
Слухачка: Болить серце, болить печінка, болить все. Тому що, за що не візьмись..
Ви розумієте, вони хизуються. Чим вони хизуються?! Ви подивіться, в яку ціну крупа стала. Він говорив, що не буде мука дорожчати. Скажіть, будь ласка, як можна говорити неправду?
– Ви розумієте, справа в тому, що, очевидно (це мій власний коментар), ці люди, які при владі, зазвичай, якщо і ходять в магазин, то вони гроші не рахують, вони не дивляться на цінники, вони просто купують те, що там продається.
Якщо ви запитаєте про ціну на борошно, на хліб… От по чім хліб зараз?
– По чому хліб?
– Так.
– Ви який маєте на увазі?
– «Соціальний» так званий.
– Це 2,60 гривні.
– Бачите, Ви знаєте. Очевидно, ходите. Це якийсь батон маленький.
– Ви сказали «соціальний». Я ж Вам не говорю, хліб, то який? Наприклад, продається на Хрещатику в пекарнях. Є за 27 гривень і вище буханка хліба.
– Є таке. А кіло картоплі зараз скільки? Продовжимо тест.
– Продовжимо тест? Можна зараз картоплю купити за 1,30, а можна і дорожче купити.
– На базарі скільки?
– 1,30 – картопля.
– Може, я не на той базар ходив? Я знаю, мінімум, 8.
– А я Вам розповім, що, наприклад, від Києва…
– Чи це в селі десь?
– Так, звичайно. Ви ж мене запитуєте «соціальні».
– Я не питав про соціальну картоплю, я про базар.
– Якщо у місті Києві купувати, то, зрозуміло, що у кожному магазині зовсім інша ціна на ту саму картоплю.
Я розповідаю про те, що, скажімо, останній раз, коли я купував, це буквально два дні назад зупинявся і купував. Я у самому місті Києві не купую картоплю, я купую її за межами, тому що їжджу додому і мені це набагато вигідніше, наприклад, як громадянину України.
Але це все ми можемо тестувати.
– Ні, я не буду більше.
– Ні, чому ж? Я спокійно. Я до критики доволі позитивно відношуся. І над собою треба працювати.
Я хотів би повернутися до тієї розмови, яку підняла наша слухачка.
– Так, там питання прозвучало: чому опозиціонери пасивні, і що з Ющенком?
– Для мене питання, що, наприклад, пасивність? Наприклад, коли ми тільки що спілкувалися: що ви робите біля суду, а що ви робите біля СІЗО? Це нібито не як активні дії, тому що ми хочемо перш за все звернути і громадську думку на цю проблематику.
Наприклад, вчора у місті Харкові силою розігнали протестувальників проти певних проблем...
– Зокрема тролейбусників парку розігнали.
Тому що коли я дивлюся, коли вивозять, і не мало, не багато, а десь біля тисячі працівників спецпідрозділу. Це виглядає настільки, відверто кажучи, моторошно. Адже коли ти розумієш, куди кинута вся ця сила самої влади, на те, щоб просто вивезти, наприклад, жінку, яку…
Ніхто не заперечує, тому що ми стоїмо для того, щоб було справедливе судочинство. І ми все ж таки віримо в те, що воно буде. І по новинах показують, що все в нас добре. І тільки єдині якісь невеликі проблеми.
Вони показують якісь кримінальні речі, а політичні речі чи те, що в нас в кожній області зараз відбуваються доволі серйозні пікетування. У кожній області в нас зараз активно проходять певні речі, тому що ми збираємо людей, спілкуємося, хочемо привернути увагу по тій самій ціні, по паливно-енергетичних речах.
Я переконаний і постійно говорю про те, що, скажімо, з судом і з усім рештою у мене таке враження, щоб відволікти від усіх цих проблемних питань з економікою в нас в Україні…
– Ви щиро вірите, що це просто переміщення акцентів уваги?
– Переміщення акцентів уваги.
– Ви думаєте, що якщо буде світова криза (загрози для світової кризи є, фактично вона вже почалася, просто, може хтось не помітив, але ринки, я маю на увазі біржові курси – вони всі пішли вниз і в Україні, і у світі, і що показово, в США знов-таки), то це не зачепить Україну, то він глибоко помиляється. Тому що зачепить ще й як! І ну що, суд над Тимошенко – це для того, щоб запобігти світовій кризі?
– Не запобігти світовій кризі…
– А щоб змістити акценти. А світова криза, вона що, не зачепить владу?
– Ми ж бачимо, що зараз в Україні вже почалися ці певні процеси: підняття цін…
– Та вони не спинялися! Підняття цін не спинялося.
– Але зараз доволі серйозно рівень підняття цін. Тому що, наприклад, якщо за один день піднімається на 1,20 гривні вартість одного газу на заправках, і коли офіційно питаєш у влади: а що це таке? Причина, чому? Тому що бензин не подорожчав…
– Як не подорожчав? Скільки коштує 95? Одинадцять з гаком!
Я до чого веду? Я не до того, що так званими «проблемами демократії», якими зараз хочуть спинити кризу світову, навпаки – приспати свідомість людей. Тому що ми бачили, що була прийнята пенсійна реформа так звана. Але Ви знаєте, з цим проблема. І її потрібно буде переголосувати. Вона зараз ще не входить у дію. Це також суспільство піднялося, але не в такому руслі.
Ми вже пережили безпосередньо податкову реформу, де для середнього бізнесу чітко була обіцянка: «5 років канікул!» Ну, 5 років канікул у тому плані, щоб не працювати. Тому що у мене дуже багато друзів, середній якраз бізнес, які займалися своєю невеликою справою. І я Вам відверто скажу: як мінімум 40% закрили свої справи, тому що невигідно стало займатися середнім бізнесом в Україні.
Тому, щоб на цьому не акцентувати увагу, щоб ми тут з Вами не сиділи і говорили дійсно про проблеми, скажімо, економіки, про проблеми взагалі України, у суспільстві, а ми повинні з Вами обговорювати певні великі проблеми того самого, що зараз відбувається у суді.
Я думаю, це є певна технологія, тому що в нас, на жаль, в Україні дуже потрібне так зване «шоу». І люди повинні зрозуміти, що шоу – це шоу, а думати потрібно починати вже з сьогоднішнього дня. Потрібно аналізувати і потрібно розуміти, що якщо мер Києва, то за певну гречку його купити – це добре, але ми бачимо, що зараз відбувається у місті Києві і з містом Києвом.
– Від гречки гикавка. Бачите, яка!
У нас є наступний слухач.
Слухачка: Романе, пробачте, будь ласка, знову я телефоную. Ваш поважний гість, депутат, він дійсно не володіє питаннями. Соціальний хліб: спочатку батон був 3,10, 3,20, 3,30.
І скажіть мені, будь ласка, де Ви купуєте картоплю по 1,30? У нас сьогодні на ярмарку на Івана Кудрі сама дешева картопля була по 4,50.
Ви просто знущаєтеся з людей! Ви теж говорите неправду! Цибуля по 4,50. Помідори по 6. Де Ви такі ціни берете – 1,30?!
Зрозуміло, що мені, як опозиціонеру, потрібно говорити максимум у два, три рази і в 10 разів і в цій ситуації. Я глибоко переконаний, що кожна людина для себе чітко зрозуміла і чітко знає, скільки вона отримує зарплати, скільки вона отримує пенсії, а наскільки змінилася за останніх півроку, за останній рік ситуація з економікою.
Тут питання в іншому. Ми говоримо про те, що, скажімо, ми повинні вже аналізувати, мислити і розуміти про те, що ми не йдемо в ту сторону. Ми повинні розуміти те, що вже квартплата… Я вже не говорю про місто Київ, тому що в місті Києві за останній рік, ви бачите, наскільки відсотків піднялася та ж сама квартплата.
Ми чітко розуміємо те, що подорожчання життя йде з кожний днем, я сказав би, що з кожною годиною. Тут питання, що у цьому напрямку повинні задавати. У тому напрямку задавати, що День Незалежності у нас немає коштів, як громадян, 20 років річниці відсвяткувати. І тут же ж говорять про те, що гелікоптер купити, наприклад. На це є, немає проблем – для цього в бюджеті є…
– Журнал «Кореспондент» зробив корисну річ – він просто порахував, що Янукович, якщо брати співвідношення доходів громадян і валовий національний продукт, то це один з найдорожчих Президентів світу насправді!
Це не я придумав, і це не я рахував. Це в останньому номері буквально. Що це Президент, якого ми утримуємо і витрачаємо надто багато коштів на його утримання.
Про пасивність позиції опозиціонерів Ви сказали. Чому Ющенка у суд не тягнуть, так як будь-кого іншого тягнули б? Чи є відповідь на це питання?
– Ну, відкликати Дубину він не мав права. Як мінімум.
– Так. Тому в мене все ж таки велика надія, що він прийде все ж таки у суд, дасть свідчення, йому зададуть питання як звинувачення, так і безпосередньо Юлія Володимирівна, чіткі питання. Тому що ми чудово розуміємо і чудово бачили, наскільки принципове питання було навіть не в тому плані ціни, а хто повинен займатися цією проблематикою, хто повинен скуповувати цей газ.
Для мене дивна ситуація, тому що так само до суду приходила прес-секретар Ірина Ванникова, яка сказала, що немає питань: він не за кордоном, він знаходиться тут в Україні, і він буде свідчити.
Якась дивна ситуація, тому що, як показують так само інтернет-видання, де його було зафіксовано на фотокартках за кордоном. Офіційна версія, що він знаходиться в Україні. Інша офіційна версія, що, скажімо, він не може приїхати…
– А Ви думаєте, допоможе допит Ющенка у цій справі?
– Я думаю, що так.
– Чи це буде просто формальність?
– Ми бачимо й розуміємо: Віктор Андрійович доволі серйозно змінився з 2004 року. І як він буде себе вести? Він настільки став непередбачуваний. Чи він буде щиро говорити? Чи він буде приймати якусь неправдиву сторону? Для мене це буде важко сказати.
– Питання ж є. Воно дуже просте. Якщо Ви вважаєте, що те, що відбувається з Тимошенко, – це несправедливо (а у Вас підстави так думати, очевидно, є), то де ж ваші прихильники і захисники? Чому масових акцій протесту не відбувається?
Навіть депутат Калашников на Хрещатику може влаштувати навзаєм цирк із піснями.
Я не можу сказати, що це нормально. Я не знаю, хто там добирає репертуар йому, і хто дозволив поставити гучномовці, щоб так голосно на весь Хрещатик волало. Але де ваша масова підтримка? Де ваш виборець, зрештою?
– У нас було проведено два серйозних таких заходи. Це в понеділок минулий і в четвер, коли прийшла доволі серйозна кількість людей, приїхали з регіонів.
Проте зараз дійсно певна проблематика з людьми у тому плані, що все ж таки кінець літа – всі займаються своїм огородництвом, всім рештою, тому що потребують більше того, щоб харчуватися.
Але ми переконані в тому, що тих навіть 10 тисяч людей, які виходять на підтримку нас на великі акції, – це для нас велика перемога, тому що ми розуміємо, що всі свідомі приходять.
А те, як Ви зачепили, так звану другу частину, яка там провокує, яка стоїть з великими гучномовцями, і міліція їм загороджує територію проїжджої частини, щоб їм було там зручно стояти. Там всередині не стоїть великої кількості людей. Там багато прапорів…
– Там нікого немає.
– Там багато техніки, техніка потужна, яка доволі серйозно звучить. Тому чітко треба зрозуміти, що це питання стоїть більше з підтримкою влади.
