Негативна реакція Європейського Союзу та США на арешт одного з лідерів української опозиції Юлії Тимошенко була прогнозованою. Але різких заяв з боку Росії ніхто не очікував. Проте російське Міністерство закордонних справ відреагувало на ситуацію досить оперативно, чітко заявивши: «Всі газові угоди 2009 року укладалися в суворій відповідності з національним законодавством двох держав і міжнародним правом, і на їх підписання були отримані необхідні вказівки Президентів Росії та України».
Опозиційний політик Борис Нємцов каже, що нічого злочинного, підписуючи нафтогазовий контракт із Росією, Тимошенко не зробила.
«Путін справедливо вважає, що якщо її посадять за цей договір, то це означає, що рано чи пізно його за цей же договір можуть посадити. Так от я вважаю, що ніяких кримінальних речей у даному конкретному випадку Тимошенко і Путін не скоювали», – зауважив Нємцов.
Не можна судити за рішення
Із Борисом Нємцовим згоден і міністр економіки в російському уряді, відомий економіст Євген Ясін. За його словами, Тимошенко зробила те, що повинна була зробити на той час.
«Юлія Володимирівна Тимошенко не була блискучим Прем’єр-міністром ні на самому початку своєї діяльності, ні в кінці. Але це аж ніяк не означає, – зауважує Ясін, – що ті рішення, які вона брала в рамках своєї компетенції, що вони були завжди неправильні і що вона за це повинна переслідуватися в судовому порядку. Ті угоди, які були нею укладені з російським урядом, вони відбивали те реальне співвідношення сил, прав і можливостей, які мали місце на той час».
Чия провокація
Однак не усі поділяють точку зору Євгена Ясіна. Член комітету Державної думи у справах СНД і зв’язків зі співвітчизниками Сергій Марков каже, що арешт Юлії Тимошенко був вигідний насамперед їй самій.
«Мені здається, що влада не хотіла цього арешту, вони воліли б суд над Тимошенко без арешту. Арешт спровокувала сама Юлія Тимошенко для того, щоб максимально посилити свої позиції. Щоб з камери виглядати страждальцем, щоб спровокувати хвилю підтримки на свою адресу з боку США і Євросоюзу, які мають величезні важелі впливу на сучасну Україну, – говорить Марков. – Влада, мені здається, хотіла б продовження суду для того, щоб продемонструвати виборцям Юлії Тимошенко, що вона вкрала дуже багато грошей, щоб зайняти її зрештою справою, щоб вона не цілком займалася політичною діяльністю і, дискредитувавши її, замінити лідера опозиції».
Більшість російських політичних діячів вважає, що керівництво України, пригадавши Тимошенко минулі контракти і розправляючись таким чином з лідером опозиції, втратить більше, ніж знайде.
Опозиційний політик Борис Нємцов каже, що нічого злочинного, підписуючи нафтогазовий контракт із Росією, Тимошенко не зробила.
«Путін справедливо вважає, що якщо її посадять за цей договір, то це означає, що рано чи пізно його за цей же договір можуть посадити. Так от я вважаю, що ніяких кримінальних речей у даному конкретному випадку Тимошенко і Путін не скоювали», – зауважив Нємцов.
Не можна судити за рішення
Із Борисом Нємцовим згоден і міністр економіки в російському уряді, відомий економіст Євген Ясін. За його словами, Тимошенко зробила те, що повинна була зробити на той час.
«Юлія Володимирівна Тимошенко не була блискучим Прем’єр-міністром ні на самому початку своєї діяльності, ні в кінці. Але це аж ніяк не означає, – зауважує Ясін, – що ті рішення, які вона брала в рамках своєї компетенції, що вони були завжди неправильні і що вона за це повинна переслідуватися в судовому порядку. Ті угоди, які були нею укладені з російським урядом, вони відбивали те реальне співвідношення сил, прав і можливостей, які мали місце на той час».
Чия провокація
Однак не усі поділяють точку зору Євгена Ясіна. Член комітету Державної думи у справах СНД і зв’язків зі співвітчизниками Сергій Марков каже, що арешт Юлії Тимошенко був вигідний насамперед їй самій.
«Мені здається, що влада не хотіла цього арешту, вони воліли б суд над Тимошенко без арешту. Арешт спровокувала сама Юлія Тимошенко для того, щоб максимально посилити свої позиції. Щоб з камери виглядати страждальцем, щоб спровокувати хвилю підтримки на свою адресу з боку США і Євросоюзу, які мають величезні важелі впливу на сучасну Україну, – говорить Марков. – Влада, мені здається, хотіла б продовження суду для того, щоб продемонструвати виборцям Юлії Тимошенко, що вона вкрала дуже багато грошей, щоб зайняти її зрештою справою, щоб вона не цілком займалася політичною діяльністю і, дискредитувавши її, замінити лідера опозиції».
Більшість російських політичних діячів вважає, що керівництво України, пригадавши Тимошенко минулі контракти і розправляючись таким чином з лідером опозиції, втратить більше, ніж знайде.
