Закон, який би регулював державні закупівлі, передбачений в плані переговорів з Європейським Союзом в рамках інтеграції до нього. Україна взяла на себе зобов’язання такий закон ухвалити. І це один з пунктів боротьби з корупцією. Адже державні закупівлі – це дуже хворобливе в цьому плані питання.
Досить лише згадати десять лавочок для харківського метро, куплених за 630 тисяч гривень у рамках підготовки до Євро-2012. Або газетне розслідування «Дзеркала тижня» по купівлі бурової установки, за яку заплатили 400 мільйонів доларів, коли на ринку вона коштує лише 250. При цьому був нібито проведений тендер, але фірми-суперники виявилися тісно пов`язаними між собою. Міністр енергетики Юрій Бойко погрожував нацькувати на газету СБУ, щоб вона з`ясувала, хто замовив статтю. Натомість журналісти подали на Бойка до суду з вимогою спростувати наклеп про замовність їхнього розслідування. І прикладів подібних зловживань можна навести безліч.
Експерти твердять, що у процесі державних закупівель щорічно неефективно витрачаються 9 мільярдів доларів з понад 16 мільярдів, які виділяються на цю справу.
Злякавшись гніву ЄС
І ось коли Верховна Рада вкотре ухвалила рішення про збільшення можливостей проводити закупівлі без тендера, тобто збільшила можливості для корупційних зловживань, Європейський Союз зупинив виділення Україні траншу на суму 31 мільйон євро. У ЄС попередили, що не зупиняться на цьому і вживатимуть інші санкції. Тут наші діячі забігали і ухвалили оперативно вже згаданий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» під номером 7532. При цьому, як розповідає президент громадської організації «Торо» Олексій Хмара, один з депутатів, який належав раніше до тендерної мафії, між першим і другим читанням сфальшував законопроект. Від себе подописував цілі абзаци, що заборонено регламентом Верховної Ради. Парламентська більшість не дослухалася до пропозицій опозиції врахувати поправки громадських організацій.
Після цього сталися масові акції протесту. Представники Європейського Союзу дали зрозуміти, що такий закон їх не влаштовує. І Віктор Янукович наклав на нього вето. Але він не захотів концептуально переписувати закон. Вніс вісім поправок, шість з яких належали громадським організаціям. Дві ж належали Президенту. Саме ці дві, як твердить Олексій Хмара, відкривають можливості корупції. І це думка не лише Хмари. Якщо подивитися спеціалізовані видання, то видно, що експерти ледь не одностайно оцінили цей закон.
Таким чином, Янукович зробив формально правильну і потрібну річ, але по суті залишив все без змін. Зараз важко сказати, чи проковтне такий закон Європейський Союз. Якщо він його пропустить, то нахабна команда Януковича і далі буде «мити бабло» через махінації з державними закупівлями.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Досить лише згадати десять лавочок для харківського метро, куплених за 630 тисяч гривень у рамках підготовки до Євро-2012. Або газетне розслідування «Дзеркала тижня» по купівлі бурової установки, за яку заплатили 400 мільйонів доларів, коли на ринку вона коштує лише 250. При цьому був нібито проведений тендер, але фірми-суперники виявилися тісно пов`язаними між собою. Міністр енергетики Юрій Бойко погрожував нацькувати на газету СБУ, щоб вона з`ясувала, хто замовив статтю. Натомість журналісти подали на Бойка до суду з вимогою спростувати наклеп про замовність їхнього розслідування. І прикладів подібних зловживань можна навести безліч.
Експерти твердять, що у процесі державних закупівель щорічно неефективно витрачаються 9 мільярдів доларів з понад 16 мільярдів, які виділяються на цю справу.
Злякавшись гніву ЄС
І ось коли Верховна Рада вкотре ухвалила рішення про збільшення можливостей проводити закупівлі без тендера, тобто збільшила можливості для корупційних зловживань, Європейський Союз зупинив виділення Україні траншу на суму 31 мільйон євро. У ЄС попередили, що не зупиняться на цьому і вживатимуть інші санкції. Тут наші діячі забігали і ухвалили оперативно вже згаданий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» під номером 7532. При цьому, як розповідає президент громадської організації «Торо» Олексій Хмара, один з депутатів, який належав раніше до тендерної мафії, між першим і другим читанням сфальшував законопроект. Від себе подописував цілі абзаци, що заборонено регламентом Верховної Ради. Парламентська більшість не дослухалася до пропозицій опозиції врахувати поправки громадських організацій.
Після цього сталися масові акції протесту. Представники Європейського Союзу дали зрозуміти, що такий закон їх не влаштовує. І Віктор Янукович наклав на нього вето. Але він не захотів концептуально переписувати закон. Вніс вісім поправок, шість з яких належали громадським організаціям. Дві ж належали Президенту. Саме ці дві, як твердить Олексій Хмара, відкривають можливості корупції. І це думка не лише Хмари. Якщо подивитися спеціалізовані видання, то видно, що експерти ледь не одностайно оцінили цей закон.
Таким чином, Янукович зробив формально правильну і потрібну річ, але по суті залишив все без змін. Зараз важко сказати, чи проковтне такий закон Європейський Союз. Якщо він його пропустить, то нахабна команда Януковича і далі буде «мити бабло» через махінації з державними закупівлями.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
