З метою скоротити дефіцит бюджету парламент Італії за лічені дні схвалив урядову програму суворої економії: в четвер вона пройшла верхню палату, Сенат, у п’ятницю – нижню Палату депутатів, і вже через кілька годин, пізно ввечері в п’ятницю, цей документ підписав президент Джорджо Наполітано. Документ передбачає заощадження 48 мільярдів євро упродовж трьох років – на додачу до 25 мільярдів, що їх мають заощадити заходи, ухвалені минулого року.
Зменшити бюджет країни на 70 мільярдів євро до 2014 року – таке надзавдання поставив уряд Італії. Міністр економіки Джуліо Тремонті, ініціатор різкого заощадження, сподівається через три роки позбутися бюджетного дефіциту, який сягає 3,9 відсотків від ВВП країни.
Цей показник вважається одним із найвищих у державах єврозони. Величезний також і державний борг Італії, що становить 120 відсотків від ВВП.
Як передбачають світові інвестори й фінансисти, такий борговий тягар може виявитися непосильним для третьої найбільшої економіки єврозони, і як наслідок – її спіткає доля Греції, Португалії та Ірландії.
Скорочення обійдуться дорого населенню
Побоювання посилилися минулого тижня після стрімкого падіння італійських фондових індексів та розпродажу італійських активів. Саме тому кабмін Італії наполягав на швидкому ухваленні заходів бюджетної економії, адже напередодні надійшло і попередження від МВФ.
«Ми всі разом опинилися перед дилемою та драмою євро і загалом Європи: або йдемо вперед, або йдемо на дно без зайвих ілюзій на самостійний порятунок. Це подібно до ситуації на «Титаніку»: ніхто не гарантує порятунку навіть пасажирам першого класу», – заявив міністр Тремонті, представляючи законопроект у Сенаті.
Бюджетні скорочення передбачають, серед іншого, й численні обмеження податкових пільг для населення чи запровадження додаткової оплати за медичні послуги. За висновками економістів, сувора економія лягає важким тягарем на плечі італійців, які й без того сплачують високі податки порівняно з іншими громадянами ЄС. Пересічній італійській сім’ї протягом двох років доведеться сплатити податків на 1 тисячу євро більше – стільки коштуватимуть нові бюджетні скорочення, заплановані урядом на 2013 і 2014 роки.
Примарні перспективи
Опозиційні сили в парламенті неохоче, а таки підтримують пропозиції уряду , хоча й продовжують вимагати відставки кабінету міністрів Сильвіо Берлусконі.
Член лівоцентристської партії «Італія цінностей» Феліче Белісаріо заявив: «Наша партія не підтримує ухваленої програми бюджетної економії, бо вона є несправедливою, суттєво скорочує різні соціальні виплати і не урізає витрат на політику. Сподіваємося лише, що це допоможе заспокоїти світові фінансові ринки».
Окрім італійської фінансової скрути, світові ринки та оглядачі-експерти стурбовані і політичною ситуацією на Апеннінах. По-перше, роль прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі нині послаблена і залежить від його союзників із націоналістичної партії «Північна ліга». А по-друге, між Берлусконі й міністром економіки Тремонті виникли тертя і суперечки щодо економічної програми кабміну.
Усі ці чинники на тлі кволого економічного зростання свідчать, що Італія опинилася на краю прірви. Під таким заголовком вийшов днями британський тижневик Economist. Як зазначає авторитетне видання, Італія всерйоз ризикує втратити контроль над своїм державним боргом. Перспективи на його врегулювання неясні, оскільки досі в ЄС існують розбіжності й суперечності стосовно того, як полегшити борговий тягар Греції.
Зменшити бюджет країни на 70 мільярдів євро до 2014 року – таке надзавдання поставив уряд Італії. Міністр економіки Джуліо Тремонті, ініціатор різкого заощадження, сподівається через три роки позбутися бюджетного дефіциту, який сягає 3,9 відсотків від ВВП країни.
Цей показник вважається одним із найвищих у державах єврозони. Величезний також і державний борг Італії, що становить 120 відсотків від ВВП.
Як передбачають світові інвестори й фінансисти, такий борговий тягар може виявитися непосильним для третьої найбільшої економіки єврозони, і як наслідок – її спіткає доля Греції, Португалії та Ірландії.
Скорочення обійдуться дорого населенню
Побоювання посилилися минулого тижня після стрімкого падіння італійських фондових індексів та розпродажу італійських активів. Саме тому кабмін Італії наполягав на швидкому ухваленні заходів бюджетної економії, адже напередодні надійшло і попередження від МВФ.
«Ми всі разом опинилися перед дилемою та драмою євро і загалом Європи: або йдемо вперед, або йдемо на дно без зайвих ілюзій на самостійний порятунок. Це подібно до ситуації на «Титаніку»: ніхто не гарантує порятунку навіть пасажирам першого класу», – заявив міністр Тремонті, представляючи законопроект у Сенаті.
Бюджетні скорочення передбачають, серед іншого, й численні обмеження податкових пільг для населення чи запровадження додаткової оплати за медичні послуги. За висновками економістів, сувора економія лягає важким тягарем на плечі італійців, які й без того сплачують високі податки порівняно з іншими громадянами ЄС. Пересічній італійській сім’ї протягом двох років доведеться сплатити податків на 1 тисячу євро більше – стільки коштуватимуть нові бюджетні скорочення, заплановані урядом на 2013 і 2014 роки.
Примарні перспективи
Опозиційні сили в парламенті неохоче, а таки підтримують пропозиції уряду , хоча й продовжують вимагати відставки кабінету міністрів Сильвіо Берлусконі.
Член лівоцентристської партії «Італія цінностей» Феліче Белісаріо заявив: «Наша партія не підтримує ухваленої програми бюджетної економії, бо вона є несправедливою, суттєво скорочує різні соціальні виплати і не урізає витрат на політику. Сподіваємося лише, що це допоможе заспокоїти світові фінансові ринки».
Окрім італійської фінансової скрути, світові ринки та оглядачі-експерти стурбовані і політичною ситуацією на Апеннінах. По-перше, роль прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі нині послаблена і залежить від його союзників із націоналістичної партії «Північна ліга». А по-друге, між Берлусконі й міністром економіки Тремонті виникли тертя і суперечки щодо економічної програми кабміну.
Усі ці чинники на тлі кволого економічного зростання свідчать, що Італія опинилася на краю прірви. Під таким заголовком вийшов днями британський тижневик Economist. Як зазначає авторитетне видання, Італія всерйоз ризикує втратити контроль над своїм державним боргом. Перспективи на його врегулювання неясні, оскільки досі в ЄС існують розбіжності й суперечності стосовно того, як полегшити борговий тягар Греції.