За місяць протестів у Мінську та інших великих містах Білорусі їх учасники, згруповані довкола групи «Революція через соціальну мережу» у російському сервісі «ВКонтакте», добре вивчили поведінку міліції.
Переодягнені у цивільне бійці спецназу групами по два-три вихоплюють учасників акції, які аплодують, та тягнуть у автобуси без держномерів. Потрапляють їм під руку і випадкові люди. Одного разу на вокзалі у Мінську вони затримали вагітну жінку, яка після цього втратила ненароджену дитину.
13 липня таким чином по Білорусі знову було затримано понад сто осіб, в тому числі журналістів, яким бійці спецназу відверто та грубо заважають знімати протести. Минулої середи вперше для заспокоєння таких акцій вивели міліцію з автоматами – це сталося у південно-білоруському місті Мозирі. Крім цього, 13 липня дуже активно велася робота для нейтралізації контактів між учасниками акцій через соціальні мережі в інтернеті та дезорганізації.
Віртуальні перешкоди почалися того дня за кілька годин до початку акції. Із 16-ї години по всій Білорусі був заблокований доступ до соціальної мережі «ВКонтакте», де і розташована група «Революція через соціальну мережу».
За словами адміністратора цієї групи В’ячеслава Діанова, це зробив технічний відділ «Белтелекому».
«Але, розумієте, вони закрили соціальні мережі за 3 години перед початком акції. Якби вони закрили їх за 3 дні до акції, це якось могло б вплинути. А так – вся інформація, по суті, вже була поширена, тому це ніяк не вплинуло ні на акцію, ні на щось інше», – зазначає Діанов.
Потужна хвиля спаму і робота «тролів»
Тим не менше, спостерігачі відзначають, що активність учасників протесту у «Твіттері», «ВКонтакте», «Фейсбуку» була значно слабшою за попередні акції. Зате дуже помітною була активність тих, хто проведенню акції, висвітленню її в інтернеті заважав.
Під час акції, призначеної на восьму вечора, соціальні мережі у Білорусі накрила і досить потужна хвиля спаму, запрацювали так звані «тролі», розповіла активна учасниця соціальних мереж Юлія Марченко.
«Приблизно о пів на восьму вечора на всіх найактивніших «хеш-тегах», якими користуються учасники акції, спостерігалася велика хвиля спаму, яка закінчилася тільки о пів на дев’яту. Але користувачі «Твіттеру» знаходили шляхи, як обійти цю спам-хвилю, як обійти весь той бруд і читати новини з місця подій вже без спаму», – зауважує Марченко.
У цьому спамі анонімні користувачі, яких легко визначити і яких багато хто пов’язує з КДБ, обливали брудом організаторів акції та опозицію загалом, давали фальшиву інформації про події, яка мала залякати або дезорганізовувати учасників акції. Та й взагалі у такій великій кількості повідомлень користувачам соціальних мереж, які мали інтернет-зв’язок через мобільні телефони, важко було орієнтуватися.
Заблоковані ресурси, зокрема, «ВКонтакте», були доступні через анонімайзери. Але через деякий час у мережах з’явилися «поради» з посиланнями на шахрайські ресурси, які видають себе як безкоштовні анонімайзери, але насправді ведуть на фальшиві сторінки в інтернеті та крадуть паролі користувачів.
Попри все це, у користувачів соціальних мереж спрацювало почуття солідарності, і вони давали поради іншим, як обійти всі ці бар’єри. Набагато важче було обійти реальний спецназ на майданах Мінська та інших міст. Сотні учасників акцій протесту, вийшовши з віртуальної мережі, потрапили до реальних відділків міліції та тюрем.
Переодягнені у цивільне бійці спецназу групами по два-три вихоплюють учасників акції, які аплодують, та тягнуть у автобуси без держномерів. Потрапляють їм під руку і випадкові люди. Одного разу на вокзалі у Мінську вони затримали вагітну жінку, яка після цього втратила ненароджену дитину.
13 липня таким чином по Білорусі знову було затримано понад сто осіб, в тому числі журналістів, яким бійці спецназу відверто та грубо заважають знімати протести. Минулої середи вперше для заспокоєння таких акцій вивели міліцію з автоматами – це сталося у південно-білоруському місті Мозирі. Крім цього, 13 липня дуже активно велася робота для нейтралізації контактів між учасниками акцій через соціальні мережі в інтернеті та дезорганізації.
Віртуальні перешкоди почалися того дня за кілька годин до початку акції. Із 16-ї години по всій Білорусі був заблокований доступ до соціальної мережі «ВКонтакте», де і розташована група «Революція через соціальну мережу».
За словами адміністратора цієї групи В’ячеслава Діанова, це зробив технічний відділ «Белтелекому».
«Але, розумієте, вони закрили соціальні мережі за 3 години перед початком акції. Якби вони закрили їх за 3 дні до акції, це якось могло б вплинути. А так – вся інформація, по суті, вже була поширена, тому це ніяк не вплинуло ні на акцію, ні на щось інше», – зазначає Діанов.
Потужна хвиля спаму і робота «тролів»
Тим не менше, спостерігачі відзначають, що активність учасників протесту у «Твіттері», «ВКонтакте», «Фейсбуку» була значно слабшою за попередні акції. Зате дуже помітною була активність тих, хто проведенню акції, висвітленню її в інтернеті заважав.
Під час акції, призначеної на восьму вечора, соціальні мережі у Білорусі накрила і досить потужна хвиля спаму, запрацювали так звані «тролі», розповіла активна учасниця соціальних мереж Юлія Марченко.
«Приблизно о пів на восьму вечора на всіх найактивніших «хеш-тегах», якими користуються учасники акції, спостерігалася велика хвиля спаму, яка закінчилася тільки о пів на дев’яту. Але користувачі «Твіттеру» знаходили шляхи, як обійти цю спам-хвилю, як обійти весь той бруд і читати новини з місця подій вже без спаму», – зауважує Марченко.
У цьому спамі анонімні користувачі, яких легко визначити і яких багато хто пов’язує з КДБ, обливали брудом організаторів акції та опозицію загалом, давали фальшиву інформації про події, яка мала залякати або дезорганізовувати учасників акції. Та й взагалі у такій великій кількості повідомлень користувачам соціальних мереж, які мали інтернет-зв’язок через мобільні телефони, важко було орієнтуватися.
Заблоковані ресурси, зокрема, «ВКонтакте», були доступні через анонімайзери. Але через деякий час у мережах з’явилися «поради» з посиланнями на шахрайські ресурси, які видають себе як безкоштовні анонімайзери, але насправді ведуть на фальшиві сторінки в інтернеті та крадуть паролі користувачів.
Попри все це, у користувачів соціальних мереж спрацювало почуття солідарності, і вони давали поради іншим, як обійти всі ці бар’єри. Набагато важче було обійти реальний спецназ на майданах Мінська та інших міст. Сотні учасників акцій протесту, вийшовши з віртуальної мережі, потрапили до реальних відділків міліції та тюрем.
