Із 454 українських міст генеральні плани мають лише 196. За нещодавно ухваленим Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» створити їх, коштом місцевих бюджетів, вони зобов’язані до 2012 року.
Генплани життєво необхідні, без них містам загрожує хаотична забудова, зауважує Ігор Соколов, заступник міністра регіонального розвитку та будівництва України. Однак поки що в більшості міст робота для створення таких планів не ведеться і гроші не виділяються.
«Кошторисна вартість генеральних планів дуже рівновелика, і тому вона розраховується на кількість населення. По Києву кошторисна вартість приблизно складає від 4 до 7 мільйонів гривень. У містах-стотисячниках генплани будуть коштувати приблизно 300 тисяч гривень. Цифри доступні для органів місцевого самоврядування. Головне, щоб було бажання. Бо в деяких містах, як ми бачимо, кошти є на все, а на перспективу міста не вистачає», – зазначає Ігор Соколов.
Хто і за що буде відповідати?
Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» є, і його треба виконувати, кажуть ініціатори. Але в новоспеченому документі, визнали його ініціатори, відсутня важлива складова – не визначена відповідальність за відсутність, зокрема, генерального плану.
Саме тому вони розробили новий законопроект – про відповідальність за порушення в містобудівній сфері, говорить Лев Парцхаладзе, депутат Київради, голова ради директорів Конфедерації будівельників України.
«Три різні відповідальності. Перша – чиновників, друга – забудовників, і третя відповідальність – за нерозробку і створення зонінгів у містах. Практично не розпочата ця робота. Проблема в тому, що у містах на цю статтю не виділені кошти. Ми в законі врахували відповідальність чиновників. Перше – догана, друге – істотний штраф і третє – звільнення з неможливістю обіймати посаду протягом 5 років в цій галузі. І також більшу частину відповідальності поклали на забудовників. Якщо сьогодні об’єкт побудований незаконно, то він зноситься і забудовнику виставляється рахунок, і він повинен ці витрати покрити», – сказав Лев Парцхаладзе.
Відповідальність за порушення правил забудови міст ніхто не ніс і нести не буде, впевнений голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригінець. А нове законодавство в цій сфері ухвалюють не в інтересах мешканців українських міст, а в інтересах забудовників та інвесторів.
«Те, що робиться сьогодні в наших містах, суперечить і законам, і здоровому глузду. Наприклад, хочуть знести будинок – ухвалюють рішення про те, що цей будинок не є пам’яткою. На сьогодні ніхто не несе відповідальності ні за що. І навіть за знесення історичної споруди покарання є суто формальне – невеликий грошовий штраф у розмірі одного мінімального окладу. Немає сьогодні відповідальності перед законом, відповідальності перед громадою за будь-які неправильні містобудівні речі, в тому числі за знищення історичних об’єктів», – зазначає Олександр Бригінець.
Відсутність генплану гальмує створення зонінгів
Розробники нещодавно ухваленого Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визнають, що потрібен час, щоб він запрацював у повному обсязі. Проте наголошують, що документ удосконалює правила містобудування: скасовує безліч дозвільних документів і тим самим знижує рівень корупції у цій сфері. А це можливо лише за рахунок впровадження зонінгу, повідомила експерт Конфедерації будівельників України Лариса Скорик.
«Зонінг дає уникнути корупції зверху донизу в галузі містобудування, тобто всякого будування. Будування об’єктів, кварталів, будування районів і іак далі., – каже Лариса Скорик. – Усі вони мають бути в електронних носіях, і це має бути абсолютно відкрита інформація для всіх».
Завдяки новому закону темпи будівництва в містах прискоряться, забудова буде гармонійною і кількість інвесторів збільшиться, зазначає Вадим Жежерін, президент київської організації Національної спілки архітекторів.
«Законодавство визначає правила гри для інвестора на кожній території. Тепер до того, як він купив цю ділянку та почав вкладати кошти, він наперед може прорахувати свій бізнес. Він наперед може зрозуміти, дозволять йому на цій території робити те, що він хоче, чи не дозволять. Містобудівна документація повинна бути розрахована заздалегідь і повинна чітко окреслити умови забудови певної території. Тоді зникає система бюрократичного беззаконня і система корупції», – пояснює Вадим Жежерін.
Заслужений архітектор України та експерт Конфедерації будівельників України Андрій Миргородський говорить, що «зонінг – це черепаха, на якій стоїть новий закон».
Розробляється зонінг на основі генерального плану населеного пункту. За даними Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, зонінг уже працює, зокрема, в Полтаві та у Вінниці.
Зміни – не частіше, ніж раз на 5 років
У законі прописано, що на розробку зонінгу виділяється рік з моменту ухвалення закону, наголошує голова ради директорів Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. «Рік – це небагато, тому важливо підсилити відповідальність глав місцевих адміністрацій і головних архітекторів міст за підготовку зонінгу. Наша пропозиція, щоб зміни до зонінга вносилися не частіше, ніж раз на 5 років».
Голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригінець зі свого боку говорить, що і за старим законодавством вносити зміни в документ не можна було. У той же час, наприклад, у Києві за останні 3,5 роки генплан зазнав 1,5 тисячі правок.
«Цим законом передбачено, що не потрібні громадські слухання. А мотивація – навіщо проводити громадські слухання, якщо достатньо ухвалити генеральний план, який проводиться із врахуванням широкого обговорення, затвердження на всіх рівнях. І, мовляв, надалі будівництво буде проводиться виключно в рамках генерального плану. Насправді практично на кожній сесії Київради ухвалюється багато змін до генплану», – каже Олександр Бригінець.
Терміни на створення генпланів, ймовірно, доведеться відсувати
Розбудовувати міста суворо за генеральним планом і не вносити до нього змін частіше, ніж раз на 5 років – абсолютно правильно. Однак створити генплани в усіх українських містах до 2012 року просто нереально, впевнений колишній мер Києва Іван Салій.
«Генеральний план, а в ньому зонінг – зона промислової забудови, зона житлової забудови, рекреаційна зона, де треба мільярд гривень. Архітектори сьогодні без роботи, але навіть якби їм дали мільярд, вони це будуть робити 5–7 років. Фізично неможливо це все переробить по всій Україні», – додав Іван Салій.
Оскільки коштів в місцевих бюджетах не вистачає, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України пропонує Кабмінові виділити на це кошти з держскарбниці. Інакше терміни на створення генпланів доведеться відсувати.
Генплани життєво необхідні, без них містам загрожує хаотична забудова, зауважує Ігор Соколов, заступник міністра регіонального розвитку та будівництва України. Однак поки що в більшості міст робота для створення таких планів не ведеться і гроші не виділяються.
«Кошторисна вартість генеральних планів дуже рівновелика, і тому вона розраховується на кількість населення. По Києву кошторисна вартість приблизно складає від 4 до 7 мільйонів гривень. У містах-стотисячниках генплани будуть коштувати приблизно 300 тисяч гривень. Цифри доступні для органів місцевого самоврядування. Головне, щоб було бажання. Бо в деяких містах, як ми бачимо, кошти є на все, а на перспективу міста не вистачає», – зазначає Ігор Соколов.
Хто і за що буде відповідати?
Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» є, і його треба виконувати, кажуть ініціатори. Але в новоспеченому документі, визнали його ініціатори, відсутня важлива складова – не визначена відповідальність за відсутність, зокрема, генерального плану.
Саме тому вони розробили новий законопроект – про відповідальність за порушення в містобудівній сфері, говорить Лев Парцхаладзе, депутат Київради, голова ради директорів Конфедерації будівельників України.
«Три різні відповідальності. Перша – чиновників, друга – забудовників, і третя відповідальність – за нерозробку і створення зонінгів у містах. Практично не розпочата ця робота. Проблема в тому, що у містах на цю статтю не виділені кошти. Ми в законі врахували відповідальність чиновників. Перше – догана, друге – істотний штраф і третє – звільнення з неможливістю обіймати посаду протягом 5 років в цій галузі. І також більшу частину відповідальності поклали на забудовників. Якщо сьогодні об’єкт побудований незаконно, то він зноситься і забудовнику виставляється рахунок, і він повинен ці витрати покрити», – сказав Лев Парцхаладзе.
Відповідальність за порушення правил забудови міст ніхто не ніс і нести не буде, впевнений голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригінець. А нове законодавство в цій сфері ухвалюють не в інтересах мешканців українських міст, а в інтересах забудовників та інвесторів.
«Те, що робиться сьогодні в наших містах, суперечить і законам, і здоровому глузду. Наприклад, хочуть знести будинок – ухвалюють рішення про те, що цей будинок не є пам’яткою. На сьогодні ніхто не несе відповідальності ні за що. І навіть за знесення історичної споруди покарання є суто формальне – невеликий грошовий штраф у розмірі одного мінімального окладу. Немає сьогодні відповідальності перед законом, відповідальності перед громадою за будь-які неправильні містобудівні речі, в тому числі за знищення історичних об’єктів», – зазначає Олександр Бригінець.
Відсутність генплану гальмує створення зонінгів
Розробники нещодавно ухваленого Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визнають, що потрібен час, щоб він запрацював у повному обсязі. Проте наголошують, що документ удосконалює правила містобудування: скасовує безліч дозвільних документів і тим самим знижує рівень корупції у цій сфері. А це можливо лише за рахунок впровадження зонінгу, повідомила експерт Конфедерації будівельників України Лариса Скорик.
| Зонінг визначає умови та обмеження використання певної території у межах визначених зон. |
Завдяки новому закону темпи будівництва в містах прискоряться, забудова буде гармонійною і кількість інвесторів збільшиться, зазначає Вадим Жежерін, президент київської організації Національної спілки архітекторів.
«Законодавство визначає правила гри для інвестора на кожній території. Тепер до того, як він купив цю ділянку та почав вкладати кошти, він наперед може прорахувати свій бізнес. Він наперед може зрозуміти, дозволять йому на цій території робити те, що він хоче, чи не дозволять. Містобудівна документація повинна бути розрахована заздалегідь і повинна чітко окреслити умови забудови певної території. Тоді зникає система бюрократичного беззаконня і система корупції», – пояснює Вадим Жежерін.
Заслужений архітектор України та експерт Конфедерації будівельників України Андрій Миргородський говорить, що «зонінг – це черепаха, на якій стоїть новий закон».
Розробляється зонінг на основі генерального плану населеного пункту. За даними Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, зонінг уже працює, зокрема, в Полтаві та у Вінниці.
Зміни – не частіше, ніж раз на 5 років
У законі прописано, що на розробку зонінгу виділяється рік з моменту ухвалення закону, наголошує голова ради директорів Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. «Рік – це небагато, тому важливо підсилити відповідальність глав місцевих адміністрацій і головних архітекторів міст за підготовку зонінгу. Наша пропозиція, щоб зміни до зонінга вносилися не частіше, ніж раз на 5 років».
Голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригінець зі свого боку говорить, що і за старим законодавством вносити зміни в документ не можна було. У той же час, наприклад, у Києві за останні 3,5 роки генплан зазнав 1,5 тисячі правок.
«Цим законом передбачено, що не потрібні громадські слухання. А мотивація – навіщо проводити громадські слухання, якщо достатньо ухвалити генеральний план, який проводиться із врахуванням широкого обговорення, затвердження на всіх рівнях. І, мовляв, надалі будівництво буде проводиться виключно в рамках генерального плану. Насправді практично на кожній сесії Київради ухвалюється багато змін до генплану», – каже Олександр Бригінець.
Терміни на створення генпланів, ймовірно, доведеться відсувати
Розбудовувати міста суворо за генеральним планом і не вносити до нього змін частіше, ніж раз на 5 років – абсолютно правильно. Однак створити генплани в усіх українських містах до 2012 року просто нереально, впевнений колишній мер Києва Іван Салій.
«Генеральний план, а в ньому зонінг – зона промислової забудови, зона житлової забудови, рекреаційна зона, де треба мільярд гривень. Архітектори сьогодні без роботи, але навіть якби їм дали мільярд, вони це будуть робити 5–7 років. Фізично неможливо це все переробить по всій Україні», – додав Іван Салій.
Оскільки коштів в місцевих бюджетах не вистачає, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України пропонує Кабмінові виділити на це кошти з держскарбниці. Інакше терміни на створення генпланів доведеться відсувати.
