На півночі Польщі поблизу села Лебень (Łebień), що за 90 кілометрів від Ґданська, лежить ключ до однієї з найбільших польських мрій. Тут на глибині трьох кілометрів під землею вчені знайшли великі поклади сланцевого газу.
Якщо їх вдасться видобути, це може цілком змінити енергетичну ситуацію в Європі, говорить керівник однієї з 22 північноамериканських компаній, які ведуть розробку родовища.
«Цілком можливо, що Польща буде мати достатньо газу не лише для того, щоб замінити ним російські поставки, але і щоб позбавитися від вугілля як енергоносія», – говорить віце-президент компанії Realm Energy Карл де Монґ.
Американські і канадські компанії мають технології для видобутку сланцевого газу, адже за останнє десятиліття в Північній Америці сланцевий газ створив справжню енергетичну революцію. У США з одного відсотка від видобутку частка сланцевого газу зросла до 20%. А в глобальних масштабах обсяг ринку сланцевого газу становить нині 26,6 мільярда доларів.
За американськими оцінками, придатні до видобутку поклади сланцевого газу в Європі становлять близько 17,5 трильйонів кубометрів. Інші європейські країни, такі, як Австрія, Чехія, Угорщина, Велика Британія та Україна, також ведуть дослідження, але польські поклади, оцінені в 5,3 трильйони кубометрів, вважаються найбільшими з тих, які можна починати видобувати вже зараз. За словами експертів, навіть якби Польщі вдалося видобути половину цього газу, їй би вистачило на 200 років за її нинішнього обсягу споживання.
Представники компаній, яким Варшава надала право на видобуток сланцевого газу, вважають, що видобуток може початися за два роки.
«Якщо навіть половина наших припущень є вірною, то за якихсь 5–10 років Польща зможе почати експортувати газ», – говорить Дейвід Мессіна, виконавчий директор компанії BasGas, яка отримала від уряду концесію на видобуток газу. Тоді Польща зможе не лише забути про свою нинішню залежність від російського газу на 65 відсотків, але і позбавити Європу від її 25-відсоткової залежності від Росії.
Сланцевий газ – це ще й проблеми
Проте видобуток сланцевого газу – складний, дорогий та екологічно небезпечний процес. Вартість видобутку такого газу вища від звичайного в 6–10 разів.
Для того, щоб газ, схований у твердих породах, зміг вийти на поверхню, використовують, зокрема, так званий гідророзрив пластів, коли в свердловину під високим тиском вводять суміш із води, піску та хімікатів. Екологи говорять, що це може вести до непередбачуваних екологічних наслідків через отруйні відходи такого процесу.
З огляду на це деякі країни Європи вимагають перевірити таку технологію видобутку сланцевого газу щодо її відповідності екологічним стандартам. Наприклад, Франція вирішила повністю відмовитися від цієї технології.
Польща наголошує, що виконуватиме всі чинні внутрішні і загальноєвропейські норми. Але Польща – не Франція, говорить Катаржина Кацперчик, представниця польського Міністерства закордонних справ, яка відповідає за економічні зв’язки.
«У нас інша економічна ситуація та інша енергетична ситуація. Немає двох однакових країн у Європі. Потрібне розмаїття. Ми маємо доповнювати одна одну, і так ми розуміємо енергетичну солідарність у Європі», – каже польський урядовець.
Якщо їх вдасться видобути, це може цілком змінити енергетичну ситуацію в Європі, говорить керівник однієї з 22 північноамериканських компаній, які ведуть розробку родовища.
«Цілком можливо, що Польща буде мати достатньо газу не лише для того, щоб замінити ним російські поставки, але і щоб позбавитися від вугілля як енергоносія», – говорить віце-президент компанії Realm Energy Карл де Монґ.
Американські і канадські компанії мають технології для видобутку сланцевого газу, адже за останнє десятиліття в Північній Америці сланцевий газ створив справжню енергетичну революцію. У США з одного відсотка від видобутку частка сланцевого газу зросла до 20%. А в глобальних масштабах обсяг ринку сланцевого газу становить нині 26,6 мільярда доларів.
За американськими оцінками, придатні до видобутку поклади сланцевого газу в Європі становлять близько 17,5 трильйонів кубометрів. Інші європейські країни, такі, як Австрія, Чехія, Угорщина, Велика Британія та Україна, також ведуть дослідження, але польські поклади, оцінені в 5,3 трильйони кубометрів, вважаються найбільшими з тих, які можна починати видобувати вже зараз. За словами експертів, навіть якби Польщі вдалося видобути половину цього газу, їй би вистачило на 200 років за її нинішнього обсягу споживання.
Представники компаній, яким Варшава надала право на видобуток сланцевого газу, вважають, що видобуток може початися за два роки.
«Якщо навіть половина наших припущень є вірною, то за якихсь 5–10 років Польща зможе почати експортувати газ», – говорить Дейвід Мессіна, виконавчий директор компанії BasGas, яка отримала від уряду концесію на видобуток газу. Тоді Польща зможе не лише забути про свою нинішню залежність від російського газу на 65 відсотків, але і позбавити Європу від її 25-відсоткової залежності від Росії.
Сланцевий газ – це ще й проблеми
Проте видобуток сланцевого газу – складний, дорогий та екологічно небезпечний процес. Вартість видобутку такого газу вища від звичайного в 6–10 разів.
Для того, щоб газ, схований у твердих породах, зміг вийти на поверхню, використовують, зокрема, так званий гідророзрив пластів, коли в свердловину під високим тиском вводять суміш із води, піску та хімікатів. Екологи говорять, що це може вести до непередбачуваних екологічних наслідків через отруйні відходи такого процесу.
З огляду на це деякі країни Європи вимагають перевірити таку технологію видобутку сланцевого газу щодо її відповідності екологічним стандартам. Наприклад, Франція вирішила повністю відмовитися від цієї технології.
Польща наголошує, що виконуватиме всі чинні внутрішні і загальноєвропейські норми. Але Польща – не Франція, говорить Катаржина Кацперчик, представниця польського Міністерства закордонних справ, яка відповідає за економічні зв’язки.
«У нас інша економічна ситуація та інша енергетична ситуація. Немає двох однакових країн у Європі. Потрібне розмаїття. Ми маємо доповнювати одна одну, і так ми розуміємо енергетичну солідарність у Європі», – каже польський урядовець.
