Петро Антип – авангардний художник і скульптор, стиль якого тяжіє до «трипільської давнини». Антип зображує донецький степ часів древніх скіфських племен, відроджуючи старі символи, такі, як українська писанка, козацькі хрести і кургани.
Цього року одразу троє вихованців скульптора – горлівці Валентин Новіков, Дмитро Ілюхін і Микола Бірючинський – візьмуть участь у Всеукраїнському трієнале скульптури.
Подібним успіхом може похвалитись не кожний обласний центр, вважає скульптор.
Обрав Донбас
У 2007 році Петро Антип став одним із засновників міжнародного симпозіуму «Український степ», завдяки якому донецький бульвар Пушкіна прикрасився сучасними скульптурами. Також художник має одну з найбільших у Західній Європі творчих майстерень і унікальне в межах України приватне підприємство – художній комбінат, що виготовляє скульптурні вироби і фонтани.
Все це є в місті Горлівка на Донеччині, куди Петро Антип повернувся на початку дев’яностих після навчання в Росії і кількох років життя у Франції і Німеччині. Попри вигідні пропозиції залишитись на чужині, скульптор обрав рідний Донбас.
Описати культурне коло
За словами Антипа, проблемою сучасного мистецтва є бідність митців (із початку 1990-х Спілка художників майже не купує їхніх робіт), а також низькі смаки тих, хто може собі дозволити купувати твори.
«Заробляти гроші треба. Хто у нас купує картини? Дуже багаті люди. Хто в Україні дуже багаті люди? Ті, в кого є гроші, вони накрали – на газі, на металі, на вугіллі. Це хапуги. А потім вони розповідають, що таке красиве. А по суті у нього культури – «зеро», – каже скульптор.
Досвід Петра Антипа свідчить, що змінити ці смаки митець може, лише показавши, чого він вартий, за кордоном. Через неосвіченість українських чиновників, які відмовляються сприяти розвиткові мистецтва, скульптор планує найближчим часом припинити виставкову діяльність на Батьківщині.
«Я постараюсь у Франції взяти участь у виставках, зараз мене запрошують в місто Падерборн у Німеччині, там буде окрема програма, але мені треба просто закріпитись тут, в Україні, адже я так класно стартував на початку 90-х років, потім виїхав за кордон, – розповідає Петро Антип. – Стали трошки забувати. Потім став активно виставлятись у Києві, але все одно я хочу… Заробляти гроші краще в Україні, але просто треба просувати наше, українське мистецтво в Європі».
Цього Петро Антип вчить і своїх горлівських вихованців, що візьмуть участь у трієнале – не зупинятись на досягнутому, бо шлях до українського цінителя мистецтва описує коло через Європу і Америку.
