Європейський Союз, так би мовити, пішов у відвертий дипломатичний наступ на репресивні й авторитарні режими сусідніх арабських країн, а також владу своєї близької східної сусідки – Білорусі.
Після двотижневих дискусій об’єднана Європа нарешті доповнила перелік представників диктаторської влади Сирії, яким не видаватимуть дозволів на в’їзд до ЄС і банківські рахунки яких у Європі будуть заблоковані. Цього разу до «чорного списку» внесли й президента Башара аль-Асада за його криваві розправи над учасниками вуличних маніфестацій, жертвами яких, за різними даними, стали вже близько дев’яти сотень осіб.
Саме імені сирійського лідера не вистачало у раніше ухваленому переліку «нев’їзних» до Європи чільників офіційного Дамаска. Донині це викликало критичні зауваження міжнародної спільноти, зокрема, США, які звинувачували дипломатію Євросоюзу в надмірній обережності. Тепер до накладеного раніше ембарго на торгівлю зброєю та заборону на міжнародну допомогу Сирії було вирішено оголосити «персонами нон-ґрата» ще 10 представників її влади, включно з Башаром аль-Асадом.
Об’єднана Європа надсилає диктаторам чіткий сигнал
«Сигнал, який ми надсилаємо, дуже чіткий: припинити насилля, поважати права людини, розпочати справжні, конкретні реформи, яких вимагають громадяни, змінити підхід та відреагувати на потреби й вимоги людей», – зауважує верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Катрін Аштон.
Міністри країн європейського блоку також домовилися впровадити заборону на надання віз керівникам та замороження рахунків численних іранських підприємств, що, ймовірно, беруть участь у розробці ядерної зброї під керівництвом влади Ірану.
Для того, щоб перешкодити можливості для режиму лівійського диктатора Муаммара Каддафі поновлювати свій військовий арсенал, Євросоюз посилив тиск на його прибічників, наклавши на представників офіційного Тріполі подальші заборони та фінансові обмеження.
Нові суди – нові «нев’їзні лукашенківці»
Крім цього, Євросоюз відреагував новими санкціями на чергові судові вироки проти представників білоруської опозиції.
«У Мінську, який розташований на європейському континенті, ми маємо політичні переслідування, політично (мотивовані) судові вироки, які не припиняються і природа яких абсолютно не прийнятна, – каже голова зовнішньополітичного відомства Швеції Карл Більдт. – Це означає, що треба вживати подальші заходи. Ми також є свідками фінансової кризи, що перебуває на межі фінансового краху в Мінську. Там також ситуація драматична».
До списку політиків та чиновників, яким заборонений в’їзд до співдружності та який вже налічує 170 осіб, додали ще 13 нових імен. Всі їхні активи, що зберігаються у європейських банках, також будуть заморожені.
«Ми продовжуємо використовувати всі можливі засоби тиску, серед яких санкції – це один із інструментів для чинення тиску на репресивні режими, щоб допомогти тим, хто бореться за краще майбутнє», – каже координатор європейської дипломатії Катрін Аштон пані Аштон.
Рішення щодо представників Білорусі ухвалили невдовзі після того, як наприкінці минулого тижня у Мінську засудили до суворих покарань ще двох колишніх учасників президентських виборів 19 грудня минулого року. До того ж головному конкурентові Олександра Лукашенка Андрієві Саннікову дали 5 років позбавлення волі.
Після двотижневих дискусій об’єднана Європа нарешті доповнила перелік представників диктаторської влади Сирії, яким не видаватимуть дозволів на в’їзд до ЄС і банківські рахунки яких у Європі будуть заблоковані. Цього разу до «чорного списку» внесли й президента Башара аль-Асада за його криваві розправи над учасниками вуличних маніфестацій, жертвами яких, за різними даними, стали вже близько дев’яти сотень осіб.
Саме імені сирійського лідера не вистачало у раніше ухваленому переліку «нев’їзних» до Європи чільників офіційного Дамаска. Донині це викликало критичні зауваження міжнародної спільноти, зокрема, США, які звинувачували дипломатію Євросоюзу в надмірній обережності. Тепер до накладеного раніше ембарго на торгівлю зброєю та заборону на міжнародну допомогу Сирії було вирішено оголосити «персонами нон-ґрата» ще 10 представників її влади, включно з Башаром аль-Асадом.
Об’єднана Європа надсилає диктаторам чіткий сигнал
«Сигнал, який ми надсилаємо, дуже чіткий: припинити насилля, поважати права людини, розпочати справжні, конкретні реформи, яких вимагають громадяни, змінити підхід та відреагувати на потреби й вимоги людей», – зауважує верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Катрін Аштон.
Міністри країн європейського блоку також домовилися впровадити заборону на надання віз керівникам та замороження рахунків численних іранських підприємств, що, ймовірно, беруть участь у розробці ядерної зброї під керівництвом влади Ірану.
Для того, щоб перешкодити можливості для режиму лівійського диктатора Муаммара Каддафі поновлювати свій військовий арсенал, Євросоюз посилив тиск на його прибічників, наклавши на представників офіційного Тріполі подальші заборони та фінансові обмеження.
Нові суди – нові «нев’їзні лукашенківці»
Крім цього, Євросоюз відреагував новими санкціями на чергові судові вироки проти представників білоруської опозиції.
«У Мінську, який розташований на європейському континенті, ми маємо політичні переслідування, політично (мотивовані) судові вироки, які не припиняються і природа яких абсолютно не прийнятна, – каже голова зовнішньополітичного відомства Швеції Карл Більдт. – Це означає, що треба вживати подальші заходи. Ми також є свідками фінансової кризи, що перебуває на межі фінансового краху в Мінську. Там також ситуація драматична».
До списку політиків та чиновників, яким заборонений в’їзд до співдружності та який вже налічує 170 осіб, додали ще 13 нових імен. Всі їхні активи, що зберігаються у європейських банках, також будуть заморожені.
«Ми продовжуємо використовувати всі можливі засоби тиску, серед яких санкції – це один із інструментів для чинення тиску на репресивні режими, щоб допомогти тим, хто бореться за краще майбутнє», – каже координатор європейської дипломатії Катрін Аштон пані Аштон.
Рішення щодо представників Білорусі ухвалили невдовзі після того, як наприкінці минулого тижня у Мінську засудили до суворих покарань ще двох колишніх учасників президентських виборів 19 грудня минулого року. До того ж головному конкурентові Олександра Лукашенка Андрієві Саннікову дали 5 років позбавлення волі.
