Сумарний загальносвітовий обсяг випуску поліетиленових пакетів становить понад 5 трильйонів штук на рік.
Кожен мешканець Євросоюзу щороку в середньому використовує півтисячі пластикових пакунків. Більшість із них вживається лише один раз.
Загальний обсяг пластикових поліетиленових пакетів, вироблених у ЄС у 2008 році, склав майже 3,5 мільйони тонн. Частина з них врешті-решт опиняється у водоймах, річках, морях чи просто на узбіччях доріг Європи.
Під час розпаду пластик виділяє отруйні речовини
У навколишньому середовищі пластикові пакети зберігаються дуже довго і не зазнають біологічного розпаду. А ефективного та дешевого способу утилізації таких пакунків нема, наголошує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін.
«Наші громадяни також постійно використовують пластикові пакети, пляшки та інші види пластикової упаковки. І це становить велику загрозу для довкілля, оскільки вони природним чином не розкладаються. А якщо й розкладаються, то дуже довго. І під час розкладу, наприклад, спалювання, вони виділяють надзвичайно шкідливі діоксинові сполуки, які не просто шкодять здоров’ю людини, а навіть можуть зачепити механізми, які відповідають за спадковість», – зазначає Сергій Курикін.
Практично кожна людина в світі використовує ці пакети щодня, відповідно питома вага пластикових відходів у загальному обсязі побутового сміття зростає рік від року, наголошує еколог Ігор Сіренко.
«Перше питання – вони дуже довго розкладаються, а друге – більшість пластиків виділяють отруйні речовини, які потім можуть спричиняти ті ж онкологічні захворювання. Пакети можна переробляти. Єдина проблема, що переробка виходить значно дорожча. Наприклад, у Києві компанія, яка сортує сміття, хоче, щоб в окремі контейнери скидали суху незабруднену упаковку», – каже Ігор Сіренко.
В Україні сортування сміття – це також проблема.
Європа поступово переходить на папір
У країнах Європи вже почали відмовлятися від пластикової упаковки. Низка держав протягом останніх декількох років зробила пластикові мішечки у крамницях та супермаркетах платними або іншими способами обмежила їхнє використання. Зокрема, у Франції, говорить киянка Олена, яка деякий час жила там, такі торбинки поступово стають рідкістю.
«Більшість людей і в магазинах одягу, і в продуктових магазинах використовує паперові пакети або навіть картонні коробки, – каже Олена. – І навіть у закладах швидкого харчування чи у кафе, коли береш з собою їжу або напої, то пакують їх завжди у картонні стаканчики або паперові тарілки».
Наразі Європейська комісія розпочала громадські консультації, щоб вивчити всі можливі способи зменшення вживання цих продуктів, що забруднюють довкілля, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. Представник цієї установи, що опікується проблемами навколишнього середовища, Янез Поточнік зауважує, що ще 50 років тому практично ніхто не знав, що таке одноразовий пластиковий пакунок.
«Нині ми їх вживаємо протягом декількох хвилин, а далі вони забруднюють довкілля протягом десятиріч, – каже єврокомісар. – З огляду на це ми вивчаємо всі можливі способи, включно з повною забороною цих пакетів на рівні всієї Європи».
Консультації мають завершитися у серпні цього року, після цього Єврокомісія впроваджуватиме свої рішення.
Тим часом в Італії з 1 січня цього року уряд вже заборонив використання пакетів у магазинах.
Найсуворіші в світі санкції за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожують жителям Танзанії (Африка) – штраф у 2000 доларів або рік в’язниці.
«Треба й Україні переходити на паперові пакети»
Україні теж треба впроваджувати певні кроки, щоб зменшити обіг шкідливої пластикової упаковки. Хоча, звичайно, не такі суворі, наголошує Сергій Курикін, колишній міністр охорони довкілля України.
«Треба й Україні переходити на паперові пакети. Це повинно супроводжуватися підняттям на якісно новий рівень процесу збирання макулатури. З тим, щоб ці паперові відходи та різноманітна целюлоза перероблялися саме на сировину, придатну для виготовлення паперових пакетів. Крім того, паперова тара не менш зручна, ніж пластикова, і значно легше утилізується. Починати треба із політичної волі, яка б матеріалізувалася в певних законодавчих актах, які б змушували, стимулювали і заохочували підприємців відмовитися від пластикових пакетів. Зайнятися утилізацією тих видів пластикової тари і в ході реалізації цієї програми запровадити цілу систему екологічних податків та екологічних стимулів», – наголошує Сергій Курикін.
Нещодавно вчені винайшли так звані біопакети. Вони розкладаються на вуглекислий газ і воду всього за 3 роки, тож не мають негативного впливу на навколишнє середовище. Такі торбинки вже продаються і в Україні.
Кожен мешканець Євросоюзу щороку в середньому використовує півтисячі пластикових пакунків. Більшість із них вживається лише один раз.
Загальний обсяг пластикових поліетиленових пакетів, вироблених у ЄС у 2008 році, склав майже 3,5 мільйони тонн. Частина з них врешті-решт опиняється у водоймах, річках, морях чи просто на узбіччях доріг Європи.
Під час розпаду пластик виділяє отруйні речовини
У навколишньому середовищі пластикові пакети зберігаються дуже довго і не зазнають біологічного розпаду. А ефективного та дешевого способу утилізації таких пакунків нема, наголошує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін.
«Наші громадяни також постійно використовують пластикові пакети, пляшки та інші види пластикової упаковки. І це становить велику загрозу для довкілля, оскільки вони природним чином не розкладаються. А якщо й розкладаються, то дуже довго. І під час розкладу, наприклад, спалювання, вони виділяють надзвичайно шкідливі діоксинові сполуки, які не просто шкодять здоров’ю людини, а навіть можуть зачепити механізми, які відповідають за спадковість», – зазначає Сергій Курикін.
Практично кожна людина в світі використовує ці пакети щодня, відповідно питома вага пластикових відходів у загальному обсязі побутового сміття зростає рік від року, наголошує еколог Ігор Сіренко.
«Перше питання – вони дуже довго розкладаються, а друге – більшість пластиків виділяють отруйні речовини, які потім можуть спричиняти ті ж онкологічні захворювання. Пакети можна переробляти. Єдина проблема, що переробка виходить значно дорожча. Наприклад, у Києві компанія, яка сортує сміття, хоче, щоб в окремі контейнери скидали суху незабруднену упаковку», – каже Ігор Сіренко.
В Україні сортування сміття – це також проблема.
Європа поступово переходить на папір
У країнах Європи вже почали відмовлятися від пластикової упаковки. Низка держав протягом останніх декількох років зробила пластикові мішечки у крамницях та супермаркетах платними або іншими способами обмежила їхнє використання. Зокрема, у Франції, говорить киянка Олена, яка деякий час жила там, такі торбинки поступово стають рідкістю.
«Більшість людей і в магазинах одягу, і в продуктових магазинах використовує паперові пакети або навіть картонні коробки, – каже Олена. – І навіть у закладах швидкого харчування чи у кафе, коли береш з собою їжу або напої, то пакують їх завжди у картонні стаканчики або паперові тарілки».
Наразі Європейська комісія розпочала громадські консультації, щоб вивчити всі можливі способи зменшення вживання цих продуктів, що забруднюють довкілля, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. Представник цієї установи, що опікується проблемами навколишнього середовища, Янез Поточнік зауважує, що ще 50 років тому практично ніхто не знав, що таке одноразовий пластиковий пакунок.
«Нині ми їх вживаємо протягом декількох хвилин, а далі вони забруднюють довкілля протягом десятиріч, – каже єврокомісар. – З огляду на це ми вивчаємо всі можливі способи, включно з повною забороною цих пакетів на рівні всієї Європи».
Консультації мають завершитися у серпні цього року, після цього Єврокомісія впроваджуватиме свої рішення.
Тим часом в Італії з 1 січня цього року уряд вже заборонив використання пакетів у магазинах.
Найсуворіші в світі санкції за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожують жителям Танзанії (Африка) – штраф у 2000 доларів або рік в’язниці.
«Треба й Україні переходити на паперові пакети»
Україні теж треба впроваджувати певні кроки, щоб зменшити обіг шкідливої пластикової упаковки. Хоча, звичайно, не такі суворі, наголошує Сергій Курикін, колишній міністр охорони довкілля України.
«Треба й Україні переходити на паперові пакети. Це повинно супроводжуватися підняттям на якісно новий рівень процесу збирання макулатури. З тим, щоб ці паперові відходи та різноманітна целюлоза перероблялися саме на сировину, придатну для виготовлення паперових пакетів. Крім того, паперова тара не менш зручна, ніж пластикова, і значно легше утилізується. Починати треба із політичної волі, яка б матеріалізувалася в певних законодавчих актах, які б змушували, стимулювали і заохочували підприємців відмовитися від пластикових пакетів. Зайнятися утилізацією тих видів пластикової тари і в ході реалізації цієї програми запровадити цілу систему екологічних податків та екологічних стимулів», – наголошує Сергій Курикін.
Нещодавно вчені винайшли так звані біопакети. Вони розкладаються на вуглекислий газ і воду всього за 3 роки, тож не мають негативного впливу на навколишнє середовище. Такі торбинки вже продаються і в Україні.
