Дев’ятого травня зранку керівники держави поклали вінки до київського меморіалу Невідомому солдатові. Так розпочалися урочистості з нагоди 66-ї річниці перемоги у Великій вітчизняній війні.
А на центральних вулицях столиці цього дня зібралося, за даними правоохоронців, близько 60 тисяч киян. Південна половина майдану Незалежності була огороджена: тут місця лише для представників влади та ветеранів Другої світової війни. На Хрещатику перекрили рух, о десятій ранку ним вирушили раритетні автомобілі, озброєння часів Другої світової, на них люди у формі країн тодішньої антигітлерівської коаліції. За ними йшли військові та ветерани.
Учасник ходи, 92-літній ветеран-танкіст Григорій Адамов каже, що українці мають пам’ятати про перемогу, до якої вони долучилися. «Нащадки мають бути вдячні нашому поколінню. 66 років в нас немає війни. Ми тоді дали таку відсіч ворогу, щоб війн більше не було», – наголосив він.
Очолив ходу Президент Віктор Янукович, попереду нього несли український національний стяг і копію радянського так званого прапора Перемоги, який підняли над Рейхстагом у 1945 році.
Виступаючи перед натовпом на майдані Незалежності, Віктор Янукович заявив, що перемога над нацизмом поклала початок будівництву демократичної Європи, і подякував за це ветеранам.
«Турбота про добробут ветеранів має бути серед пріоритетів роботи влади і критерієм її оцінки. Ми їхні боржники. Вдячність і опіка над ветеранами – наш священний обов’язок», – зазначив Янукович.
Червоний прапор поруч із державним є загрозою розбрату – академік
Президент засудив тих, хто, за його словами, намагається розколоти Україну спекуляціями на тему Великої Вітчизняної війни. Між тим, опозиція звинуватила у спробах такого розколу чинну владу.
Наразі Віктор Янукович не підписав і не ветував ухваленого парламентом закону, який мав би дозволити на урочистостях з нагоди 9 травня поруч із національною символікою використовувати колишні радянські символи, а саме копії прапора Перемоги.
Спробою розколоти Україну такі дії влади назвала, зокрема, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Колись червоний прапор об’єднував у боротьбі проти фашизму. Прикро, що люди при владі свідомо використовують його, щоб роз’єднати країну і наш народ. Це робиться, щоб замаскувати всі негаразди, соціально економічні провали. Я б не хотіла, щоб ми брали участь у такому розбраті», – заявила вона.
Використання радянської символіки засуджують і експерти, серед них доктор філософії академік Мирослав Попович. «Не підлягає сумніву те, що Україна, з одного боку, була в антигітлерівській коаліції. А з іншого, сама була пригнобленою, перебувала під диктатурою. Тому загальна концепція свята і позиція влади здаються мені виваженими. Ветерани можуть нести червоні прапори, якщо вони хочуть. Хоча на місці Президента я б не залишав без розгляду питання використання радянських прапорів, бо така позиція призводить до розбрату у суспільстві», – наголосив академік.
У Києві 9 травня радянський прапор, червону зірку, символи із зображенням вождів Радянського Союзу використали тільки під час урочистостей та як елемент білбордів на вулицях. На будинках парламенту, Адміністрації Президента і на жодній центральній державній установі цього дня червоні прапори не з’явилися.
А на центральних вулицях столиці цього дня зібралося, за даними правоохоронців, близько 60 тисяч киян. Південна половина майдану Незалежності була огороджена: тут місця лише для представників влади та ветеранів Другої світової війни. На Хрещатику перекрили рух, о десятій ранку ним вирушили раритетні автомобілі, озброєння часів Другої світової, на них люди у формі країн тодішньої антигітлерівської коаліції. За ними йшли військові та ветерани.
Учасник ходи, 92-літній ветеран-танкіст Григорій Адамов каже, що українці мають пам’ятати про перемогу, до якої вони долучилися. «Нащадки мають бути вдячні нашому поколінню. 66 років в нас немає війни. Ми тоді дали таку відсіч ворогу, щоб війн більше не було», – наголосив він.
Очолив ходу Президент Віктор Янукович, попереду нього несли український національний стяг і копію радянського так званого прапора Перемоги, який підняли над Рейхстагом у 1945 році.
Виступаючи перед натовпом на майдані Незалежності, Віктор Янукович заявив, що перемога над нацизмом поклала початок будівництву демократичної Європи, і подякував за це ветеранам.
«Турбота про добробут ветеранів має бути серед пріоритетів роботи влади і критерієм її оцінки. Ми їхні боржники. Вдячність і опіка над ветеранами – наш священний обов’язок», – зазначив Янукович.
Червоний прапор поруч із державним є загрозою розбрату – академік
Президент засудив тих, хто, за його словами, намагається розколоти Україну спекуляціями на тему Великої Вітчизняної війни. Між тим, опозиція звинуватила у спробах такого розколу чинну владу.
Наразі Віктор Янукович не підписав і не ветував ухваленого парламентом закону, який мав би дозволити на урочистостях з нагоди 9 травня поруч із національною символікою використовувати колишні радянські символи, а саме копії прапора Перемоги.
Спробою розколоти Україну такі дії влади назвала, зокрема, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Колись червоний прапор об’єднував у боротьбі проти фашизму. Прикро, що люди при владі свідомо використовують його, щоб роз’єднати країну і наш народ. Це робиться, щоб замаскувати всі негаразди, соціально економічні провали. Я б не хотіла, щоб ми брали участь у такому розбраті», – заявила вона.
Використання радянської символіки засуджують і експерти, серед них доктор філософії академік Мирослав Попович. «Не підлягає сумніву те, що Україна, з одного боку, була в антигітлерівській коаліції. А з іншого, сама була пригнобленою, перебувала під диктатурою. Тому загальна концепція свята і позиція влади здаються мені виваженими. Ветерани можуть нести червоні прапори, якщо вони хочуть. Хоча на місці Президента я б не залишав без розгляду питання використання радянських прапорів, бо така позиція призводить до розбрату у суспільстві», – наголосив академік.
У Києві 9 травня радянський прапор, червону зірку, символи із зображенням вождів Радянського Союзу використали тільки під час урочистостей та як елемент білбордів на вулицях. На будинках парламенту, Адміністрації Президента і на жодній центральній державній установі цього дня червоні прапори не з’явилися.