Біля Верховної Ради у понеділок кількасот студентів протестували проти урядового проекту закону про освіту та намірів Міносвіти зменшити державне замовлення та урізати стипендії.
«Бунтуй! Кохай! Права не віддавай!» – скандували студенти. А в листівках, що роздавали під час акції, зокрема, було написано: «Від солідарності студентів до української революції».
Квітень стане вирішальним – політолог Кулик
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що загострення протестних настроїв в Україні може припасти на квітень цього року. За словами політолога, тут може спрацювати ціла низка факторів.
«Протестний потенціал у нас ще накопичується, – каже Віталій Кулик. – Є межа, за якою починаються або акції протесту, або спад напруження. Ця межа у нас припадає на квітень: коли громадяни дістануть комунальні платіжки з нарахуванням пені, коли підстрибнуть ціни на продукти харчування і пальне, і далі згортатимуть демократичні практики – це все може статися у квітні».
Як зазначає політолог, якщо цей пік негативу Україна пройде без суспільних потрясінь, то напруження спадатиме, якщо ні – то розгортатимуться протести.
Соціальне невдоволення «найпопулярніше»
Між тим, за даними соціологів, майже 60 відсотків українських громадян готові взяти участь в акціях протесту. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного центром імені Разумкова в лютому. Натомість 31,3 відсотка сказали, що у протестах участі не братимуть, а близько 10 відсотків – вагалися з відповіддю.
«В акціях протесту громадяни готові брати участь, насамперед, у разі економічних негараздів, – каже директор соціологічної служби центру імені Разумкова Андрій Биченко. – Наприклад, значного підвищення цін, невиплати зарплат чи скорочення робочих місць. Значно менш популярними є суто політичні теми».
За словами Андрія Биченка, протестні настрої в Україні зросли наприкінці 2008 року і були зумовлені фінансово-економічною кризою. Пік невдоволення припав на весну 2009-го і з того часу майже не зменшився.
**********
Студенти вимагали відставки міністра освіти. Вони спалили радянський прапор як символ тих, хто зараз перебуває при владі.
«Бунтуй! Кохай! Права не віддавай!» – скандували студенти. А в листівках, що роздавали під час акції, зокрема, було написано: «Від солідарності студентів до української революції».
Квітень стане вирішальним – політолог Кулик
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що загострення протестних настроїв в Україні може припасти на квітень цього року. За словами політолога, тут може спрацювати ціла низка факторів.
«Протестний потенціал у нас ще накопичується, – каже Віталій Кулик. – Є межа, за якою починаються або акції протесту, або спад напруження. Ця межа у нас припадає на квітень: коли громадяни дістануть комунальні платіжки з нарахуванням пені, коли підстрибнуть ціни на продукти харчування і пальне, і далі згортатимуть демократичні практики – це все може статися у квітні».
Як зазначає політолог, якщо цей пік негативу Україна пройде без суспільних потрясінь, то напруження спадатиме, якщо ні – то розгортатимуться протести.
Соціальне невдоволення «найпопулярніше»
Між тим, за даними соціологів, майже 60 відсотків українських громадян готові взяти участь в акціях протесту. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного центром імені Разумкова в лютому. Натомість 31,3 відсотка сказали, що у протестах участі не братимуть, а близько 10 відсотків – вагалися з відповіддю.
«В акціях протесту громадяни готові брати участь, насамперед, у разі економічних негараздів, – каже директор соціологічної служби центру імені Разумкова Андрій Биченко. – Наприклад, значного підвищення цін, невиплати зарплат чи скорочення робочих місць. Значно менш популярними є суто політичні теми».
За словами Андрія Биченка, протестні настрої в Україні зросли наприкінці 2008 року і були зумовлені фінансово-економічною кризою. Пік невдоволення припав на весну 2009-го і з того часу майже не зменшився.
**********
Студенти вимагали відставки міністра освіти. Вони спалили радянський прапор як символ тих, хто зараз перебуває при владі.
