Дискусії 27 голів країн європейської співдружності цього разу перемістилися насамперед у дипломатичний бік. Європа повинна була вслід за Сполученими Штатами сказати, що вона думає про вимоги демократії та свобод з боку громадян Тунісу та Єгипту.
«Єгипет повинен показати, що обрав чіткий, прозорий та гідний довіри шлях змін, – заявив британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон перед початком саміту. – Насправді ті кроки, що здійснила (влада) донині, не відповідали сподіванням громадян Єгипту».
Лідер Великобританії застеріг єгипетську владу від чергового застосування сили, інакше президентовіу Хосні Мубараку загрожує ізоляція, зауважив Камерон.
Тим часом верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон знову обережно формулювала свої міркування, закликаючи єгипетську владу сісти за стіл переговорів із представниками громадян та опозиції.
«ЄС не застосовує механізмів для захисту демократії» – правозахисник
З огляду на це директор бельгійського відділення правозахисної організації Amnesty International Філіп Ансман в інтерв’ю Радіо Свобода не приховував свого розчарування.
«Поза будь-якими сумнівами, голова європейської дипломатії пані Аштон дуже повільна, коли треба швидко реагувати, – каже він. – З іншого боку, виглядає, що для європейських урядів це кожного разу несподіванка. Євросоюз протягом тривалих років не «грав» на інструментах, що є в його розпорядженні. Він не застосовував, зокрема, розділу механізму співробітництва, де вимагаються демократія й права людини. Наприклад, від Тунісу цього ніколи не вимагали».
Проте підсумком обговорень лідерів ЄС врешті-решт таки став заклик до єгипетських чільників негайно розпочати зміну влади.
«Пакт конкурентноздатності» поділив Європу
Щодо фінансового здоров’я об’єднаної Європи, то тут нинішній саміт теж взяв дещо несподіваний курс.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель, за підтримки французького президента Ніколя Саркозі, прибула до Брюсселя з новою пропозицією. Її суть у тому, що солідарність, якої вимагають від кожної з країн, коли слід допомогти державам на кшталт Греції чи Ірландії, повинна компенсуватися суворою дисципліною.
Цей так званий «пакт конкурентноздатності» тим часом задовольнив не всіх. З одного боку, його вважали одностороннім насаджуванням ідей окремих держав. З іншого, вимоги виявилися доволі суворими, бо, згідно із пропозицією, треба буде всім перебудувати свої економіки, трудові й податкові кодекси, так би мовити, «на німецький лад», тобто в бік до високих податків, істотного збільшення пенсійного віку, недопущення зростання зарплат і т.д.
«Ми з Німеччиною закликаємо перейти до нового етапу, щоб надати проблемам єврозони структурну відповідь, – пояснив журналістам французький президент Ніколя Саркозі. – Вона полягає у міцнішій інтеграції економічної політики задля посилення конкурентноздатності наших економік».
Але деякі європейські лідери визнали, що так далеко заходити вони не можуть. Проте навідріз відкинути німецьку пропозицію також не було можливості: сумніви щодо участі Берліна в подальших фінансуваннях «потопаючих» держав ЄС можуть негативно сколихнути світові ринки. Остаточні рішення будуть ухвалені на наступному саміті у березні.
Трильйон євро на енергобезпеку
Нарешті, для питань енергетики та новацій для її збереження також знайшли час на саміті. Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зауважив, що для успіху в такій стратегічній сфері, як енергетика, слід далі диверсифікувати шляхи її надходження. Тому для представників євроустанов вирішальним є те, що південний та північний енергетичні коридори необхідно розвивати, а внутрішню мережу Євросоюзу – об’єднати.
«У 2015 році жодна з країн ЄС не повинна залишатися енергетичним острівцем», – зауважив Герман Ван Ромпей, натякаючи на те, що тільки об’єднана система зможе захистити європейських споживачів від нестачі енергії.
Тим часом, згідно з даними комісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера, ціна енергетичної безпеки Євросоюзу доволі висока: протягом наступних 10 років на енергетичну інфраструктуру ЄС треба буде витратити близько трильйона євро.
«Єгипет повинен показати, що обрав чіткий, прозорий та гідний довіри шлях змін, – заявив британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон перед початком саміту. – Насправді ті кроки, що здійснила (влада) донині, не відповідали сподіванням громадян Єгипту».
Лідер Великобританії застеріг єгипетську владу від чергового застосування сили, інакше президентовіу Хосні Мубараку загрожує ізоляція, зауважив Камерон.
Тим часом верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон знову обережно формулювала свої міркування, закликаючи єгипетську владу сісти за стіл переговорів із представниками громадян та опозиції.
«ЄС не застосовує механізмів для захисту демократії» – правозахисник
З огляду на це директор бельгійського відділення правозахисної організації Amnesty International Філіп Ансман в інтерв’ю Радіо Свобода не приховував свого розчарування.
«Поза будь-якими сумнівами, голова європейської дипломатії пані Аштон дуже повільна, коли треба швидко реагувати, – каже він. – З іншого боку, виглядає, що для європейських урядів це кожного разу несподіванка. Євросоюз протягом тривалих років не «грав» на інструментах, що є в його розпорядженні. Він не застосовував, зокрема, розділу механізму співробітництва, де вимагаються демократія й права людини. Наприклад, від Тунісу цього ніколи не вимагали».
Проте підсумком обговорень лідерів ЄС врешті-решт таки став заклик до єгипетських чільників негайно розпочати зміну влади.
«Пакт конкурентноздатності» поділив Європу
Щодо фінансового здоров’я об’єднаної Європи, то тут нинішній саміт теж взяв дещо несподіваний курс.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель, за підтримки французького президента Ніколя Саркозі, прибула до Брюсселя з новою пропозицією. Її суть у тому, що солідарність, якої вимагають від кожної з країн, коли слід допомогти державам на кшталт Греції чи Ірландії, повинна компенсуватися суворою дисципліною.
Цей так званий «пакт конкурентноздатності» тим часом задовольнив не всіх. З одного боку, його вважали одностороннім насаджуванням ідей окремих держав. З іншого, вимоги виявилися доволі суворими, бо, згідно із пропозицією, треба буде всім перебудувати свої економіки, трудові й податкові кодекси, так би мовити, «на німецький лад», тобто в бік до високих податків, істотного збільшення пенсійного віку, недопущення зростання зарплат і т.д.
«Ми з Німеччиною закликаємо перейти до нового етапу, щоб надати проблемам єврозони структурну відповідь, – пояснив журналістам французький президент Ніколя Саркозі. – Вона полягає у міцнішій інтеграції економічної політики задля посилення конкурентноздатності наших економік».
Але деякі європейські лідери визнали, що так далеко заходити вони не можуть. Проте навідріз відкинути німецьку пропозицію також не було можливості: сумніви щодо участі Берліна в подальших фінансуваннях «потопаючих» держав ЄС можуть негативно сколихнути світові ринки. Остаточні рішення будуть ухвалені на наступному саміті у березні.
Трильйон євро на енергобезпеку
Нарешті, для питань енергетики та новацій для її збереження також знайшли час на саміті. Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зауважив, що для успіху в такій стратегічній сфері, як енергетика, слід далі диверсифікувати шляхи її надходження. Тому для представників євроустанов вирішальним є те, що південний та північний енергетичні коридори необхідно розвивати, а внутрішню мережу Євросоюзу – об’єднати.
«У 2015 році жодна з країн ЄС не повинна залишатися енергетичним острівцем», – зауважив Герман Ван Ромпей, натякаючи на те, що тільки об’єднана система зможе захистити європейських споживачів від нестачі енергії.
Тим часом, згідно з даними комісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера, ціна енергетичної безпеки Євросоюзу доволі висока: протягом наступних 10 років на енергетичну інфраструктуру ЄС треба буде витратити близько трильйона євро.
