У Міністерстві охорони здоров’я України вважають, що малюнки страшних наслідків тютюнокуріння на пачках із сигаретами зменшать кількість курців на 1-3%. Такі зображення вже друкуються на пачках із сигаретами у Великобританії, Бельгії, Румунії, Латвії. За словами Костянтина Красовського, завідувача відділом контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ, його відомство надало на розгляд урядові 37 кольорових малюнків і піктограм, з яких затвердили 10. На цих малюнках зображені легені курця,уражені раком, діти у тютюновому диму, людина за ґратами із сигарет.
«Якщо постанова буде опублікована найближчим часом, то вони мають з’явитися не пізніше серпня 2012 року. Тобто через 18 місяців після офіційного опублікування, виробникам та імпортерам буде заборонено виробляти або імпортувати пачки зі старими попередженнями. Торгувати зможуть. Тютюнові компанії змінюють дизайн своїх пачок, можливо, навіть частіше, ніж раз на 18 місяців і тому, коли просто черговий раз вони будуть змінювати дизайн, то включать туди малюнки. Я не думаю, що кількість фарби принципово зміниться, тому витрати будуть мінімальні. Але якщо вони навіть будуть великими – дуже добре: значить ціна сигарет зросте і їх будуть менше купувати», – поінформував Костянтин Красовський.
«Графічні попередження – ефективніші, ніж текстові»
Частка курців у країнах ЄС зменшилася із 32% у 2006 році до 29% у 2009. Цього вдалося досягти завдяки кільком чинникам: підвищенню акцизів та цін на цигарки, звільненню громадських і робочих місць від тютюнового диму, допомозі курцям у намаганні кинути звичку, запобіганню незаконній торгівлі цигарками. І завдяки повній або майже повній забороні реклами тютюну. Головне – використовувати всі можливі заходи у протидії поширенню куріння, наголошує Тетяна Андрєєва, член коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну».
«Для таких країн як Україна, які не є дуже заможними країнами, рекомендовані заходи, які не є витратними: інформування курців через попередження на пачках – це майже нічого не коштує країні. Пачки в будь-якому вигляді друкують тютюнові виробники і потрібно лише ухвалити рішення про те, якими мають бути ці попередження: текстові чи графічні. Звичайно, графічні попередження – ефективніші, ніж текстові», – зазначила Тетяна Андрєєва.
«Не жахати, а інформувати». Антитютюнові малюнки на пачках цигарок допоможуть кинути курити тоді, коли матимуть саме таку мету, переконує народний депутат, завзятий курець Андрій Парубій. Хоча це може вплинути скоріше на молодих любителів подиміти або на тих курців, які вагаються чи відмовлятися від звички. Самого Андрія Парубія подібні картинки-страшилки кинути курити не примусять.
«Звичайно, я бачив ці картинки, коли бував закордоном. І вони, справді, справляли на мене враження. Але, якщо звичка вже сформована, вплив буде менший, я це усвідомлюю і розумію. І тому наголошую, що це не єдиний може бути факт тих засобів, які вже пропонувала Верховна Рада і де я був співавтором. Це заборона зовнішньої реклами: білбордів і кліпів по телебаченню. Я думаю, що ефективний спосіб – більший податок держави на сигарети», – сказав Андрій Парубій.
Картинки можуть вплинути на тих, в кого звичка ще несформована
На молодь, а особливо на підлітків, психіка яких ще несформована, антитютюнова реклама може вплинути і відохотити їх від сигарети, вважає психолог Олена Ліщинська.
«Той хто і не планує взагалі курити, а побачить цю страшну картинку в віці 13-16 років, то він отримає певну емоційну травму. Буде про це думати і це буде може його якось переслідувати ця картинка», – пояснила психолог.
Страшні картинки мало впливають на психологію курців, як переконаних, так і тих, хто хоче кинути курити, зауважує голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції Ірина Кузнєцова. По-перше, людська психіка підсвідомо відкидає неприємні речі, а по-друге, аудиторія курців не є монолітною. Для молоді, каже Ірина Кузнецова, яка переважно любить екстремальний спосіб життя, антиреклама хвороб може виявитися мало ефективною.
«Правильним було б не розказувати, що курити погано, а розказувати як добре не курити. Треба показувати здоровий спосіб життя. Наприклад, у США тютюнові компанії змушують витрачати великі кошти саме на розробку соціальної реклами здорового способу життя. з іншого боку, дуже важливо, щоб нове покоління не починало курити», – акцентувала Ірина Кузнецова.
Хоча б маленький, але крок вперед
Ухвалення закону, який обмежує тютюнокуріння, це, безумовно, позитивний, хоча й маленький крок на шляху до очищення України від сигаретного диму, вважає народний депутат, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Лілія Григорович. Але якщо, за її словами, Європа вже майже подолала цю згубну звичку, то Україна не розв’язала і десятої частини цієї проблеми.
«Ми, я думаю, тільки подолали перших 5-10% дороги до безпечного довкілля і до повного обмеження впливу тютюну і на оточуючих і звести вживання цього поганого зілля. Різноманітні обмежувальні написи якомога більшого формату на пачках з тютюновими виробами, але безумовно реклама суворого способу життя», – наголосила Лілія Григорович.
Тим часом Всесвітня організація охорони здоров`я встановила, що
куріння є основною причиною, через яку європейські чоловіки (зокрема, українські) помирають частіше, ніж жінки. Найбільший розрив – у Литві та Україні – щороку в них помирає на 800 чоловіків більше, ніж жінок (у розрахунку на 100 тисяч населення).
«Якщо постанова буде опублікована найближчим часом, то вони мають з’явитися не пізніше серпня 2012 року. Тобто через 18 місяців після офіційного опублікування, виробникам та імпортерам буде заборонено виробляти або імпортувати пачки зі старими попередженнями. Торгувати зможуть. Тютюнові компанії змінюють дизайн своїх пачок, можливо, навіть частіше, ніж раз на 18 місяців і тому, коли просто черговий раз вони будуть змінювати дизайн, то включать туди малюнки. Я не думаю, що кількість фарби принципово зміниться, тому витрати будуть мінімальні. Але якщо вони навіть будуть великими – дуже добре: значить ціна сигарет зросте і їх будуть менше купувати», – поінформував Костянтин Красовський.
«Графічні попередження – ефективніші, ніж текстові»
Частка курців у країнах ЄС зменшилася із 32% у 2006 році до 29% у 2009. Цього вдалося досягти завдяки кільком чинникам: підвищенню акцизів та цін на цигарки, звільненню громадських і робочих місць від тютюнового диму, допомозі курцям у намаганні кинути звичку, запобіганню незаконній торгівлі цигарками. І завдяки повній або майже повній забороні реклами тютюну. Головне – використовувати всі можливі заходи у протидії поширенню куріння, наголошує Тетяна Андрєєва, член коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну».
«Для таких країн як Україна, які не є дуже заможними країнами, рекомендовані заходи, які не є витратними: інформування курців через попередження на пачках – це майже нічого не коштує країні. Пачки в будь-якому вигляді друкують тютюнові виробники і потрібно лише ухвалити рішення про те, якими мають бути ці попередження: текстові чи графічні. Звичайно, графічні попередження – ефективніші, ніж текстові», – зазначила Тетяна Андрєєва.
«Не жахати, а інформувати». Антитютюнові малюнки на пачках цигарок допоможуть кинути курити тоді, коли матимуть саме таку мету, переконує народний депутат, завзятий курець Андрій Парубій. Хоча це може вплинути скоріше на молодих любителів подиміти або на тих курців, які вагаються чи відмовлятися від звички. Самого Андрія Парубія подібні картинки-страшилки кинути курити не примусять.
«Звичайно, я бачив ці картинки, коли бував закордоном. І вони, справді, справляли на мене враження. Але, якщо звичка вже сформована, вплив буде менший, я це усвідомлюю і розумію. І тому наголошую, що це не єдиний може бути факт тих засобів, які вже пропонувала Верховна Рада і де я був співавтором. Це заборона зовнішньої реклами: білбордів і кліпів по телебаченню. Я думаю, що ефективний спосіб – більший податок держави на сигарети», – сказав Андрій Парубій.
Картинки можуть вплинути на тих, в кого звичка ще несформована
На молодь, а особливо на підлітків, психіка яких ще несформована, антитютюнова реклама може вплинути і відохотити їх від сигарети, вважає психолог Олена Ліщинська.
«Той хто і не планує взагалі курити, а побачить цю страшну картинку в віці 13-16 років, то він отримає певну емоційну травму. Буде про це думати і це буде може його якось переслідувати ця картинка», – пояснила психолог.
Страшні картинки мало впливають на психологію курців, як переконаних, так і тих, хто хоче кинути курити, зауважує голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції Ірина Кузнєцова. По-перше, людська психіка підсвідомо відкидає неприємні речі, а по-друге, аудиторія курців не є монолітною. Для молоді, каже Ірина Кузнецова, яка переважно любить екстремальний спосіб життя, антиреклама хвороб може виявитися мало ефективною.
«Правильним було б не розказувати, що курити погано, а розказувати як добре не курити. Треба показувати здоровий спосіб життя. Наприклад, у США тютюнові компанії змушують витрачати великі кошти саме на розробку соціальної реклами здорового способу життя. з іншого боку, дуже важливо, щоб нове покоління не починало курити», – акцентувала Ірина Кузнецова.
Хоча б маленький, але крок вперед
Ухвалення закону, який обмежує тютюнокуріння, це, безумовно, позитивний, хоча й маленький крок на шляху до очищення України від сигаретного диму, вважає народний депутат, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Лілія Григорович. Але якщо, за її словами, Європа вже майже подолала цю згубну звичку, то Україна не розв’язала і десятої частини цієї проблеми.
«Ми, я думаю, тільки подолали перших 5-10% дороги до безпечного довкілля і до повного обмеження впливу тютюну і на оточуючих і звести вживання цього поганого зілля. Різноманітні обмежувальні написи якомога більшого формату на пачках з тютюновими виробами, але безумовно реклама суворого способу життя», – наголосила Лілія Григорович.
Тим часом Всесвітня організація охорони здоров`я встановила, що
куріння є основною причиною, через яку європейські чоловіки (зокрема, українські) помирають частіше, ніж жінки. Найбільший розрив – у Литві та Україні – щороку в них помирає на 800 чоловіків більше, ніж жінок (у розрахунку на 100 тисяч населення).
