Нелегальна трудова зайнятість поширена, в основному, у сфері послуг, у торгівлі, на будівництві та у транспортній галузі. Водночас близько мільйона трьохсот тисяч українців працюють в умовах, які не відповідають санітарно-технічним нормам.
«Або ти не працюєш, або працюєш на моїх умовах»
Киянка Яна працювала в одній із мереж швидкого харчування. Без трудового договору. В кінці місяця, коли отримували зарплату, важко було домогтися від працедавця відповіді на питання, чому вийшла та чи інша сума, говорить дівчина. «За кількістю робочих днів сума мала би бути більша, але я завжди отримувала менше. Питала: розкажіть, звідки взялася така маленька сума, взагалі, чому в мене вирахували стільки грошей із зарплати? Варіанти в мене було 2: «або ти взагалі не працюєш, або ти працюєш і маєш погоджуватися на такі умови».
Найбільша кількість нелегальних працівників нині - у сфері торгівлі – на базарах і в торгових точках. Усі вони отримують «чорну» зарплату і не мають соціальних гарантій від працедавців, зазначає Володимир Єрасов, начальник управління політики зайнятості і трудової міграції Мінсоцполітики. «Найбільше це стосується працівників ринків, діяльність яких не оформлюється ні відповідними трудовими угодами, ні цивільно-правовим договором, ні, тим паче, трудовим договором», - пояснює він.
Крім того, близько половини кожної зарплати зараз з’їдають відрахування до соціальних фондів: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку… Як наслідок - і деякі працедавці, і самі робітники іноді віддають перевагу зарплаті «у конвертах». Впливає на таку ситуацію і недосконалість українських законів, зауважує віце-президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошніченко. «Нам треба зробити наше трудове законодавство гнучким. З одного боку, воно повинно враховувати економічні тенденції, глобалізацію, кризу, а з іншого боку, воно повинно захищати найманого працівника».
Перехід в офіційний сектор
В українського потенційного працівника часто немає альтернативи , говорить експерт центру Разумкова Василь Юрчишин. «Тут різними силовими заходами навряд чи можна щось зробити. А от, якби дійсно існувала належна пропозиція праці, і працівники мали б альтернативу, скажімо, отримати відносно високу зарплату - але в тіньовому секторі, чи, можливо, трошки меншу - але офіційно з усіма можливими накопиченнями та соціальним захистом. У такому разі значна частина переходила б в офіційний сектор», - вважає економіст.
Змусити роботодавця легалізувати соціальні виплати і юридично оформлювати свої трудові відносини з працівником – це завдання профспілок, наголошує заступник голови Конфедерації вільних профспілок України Анатолій Акімочкін. Інша річ, що на підприємствах з «чорною зарплатою» такі профспілки або існують лише для проформи, або й узагалі відсутні. «Є багато інстанцій, які повинні займатися цим питанням. Є організація, яка називається інспекція праці. Колись немалі повноваження мали й профспілки, але коли були внесені зміни до законодавства, вони їх втратили, і ці функції передали інспекції. Вона повинна виявляти проблемні питання і офіційно їх вирішувати. Є також інший контролюючий орган – Державна податкова інспекція».
Стимули для працедавців
У Чехії (державі з населення у понад десять мільйонів осіб) – понад півмільйона безробітних. Водночас у цій країні – значна кількість іноземних трудових мігрантів, зокрема, з України, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Празі.
У Чеській Республіці працює легально, тобто з легально отриманим дозволом на працю, близько 200 тисяч іноземних робітників. Серед них переважають словаки – близько 100 тисяч, і українці - понад 40 тисяч осіб. Приблизно 20-25 тисяч українських громадян працюють у Чехії нелегально.
Статистика вказує також на те, що кількість робітників з України за останні два роки помітно спала. Причина одна – економічна криза. Чеська держава відреагувала відразу низкою законів на захист власної робочої сили. Зокрема, від минулого року працедавці мають надавати вільні робочі місця насамперед чехам, другими в черзі стоять громадяни з країн Європейського Союзу, а вже потім на працю можуть претендувати українці.
Чеська Поліція для іноземців систематично контролює працю робітників на робочих місцях. Виявлених «нелегалів» негайно депортують, тоді як працедавці довгий час виходили сухими з води.
Стан справ змінився минулого року, коли набрав чинності новий закон, у відповідності з яким, працедавців за нелегальне працевлаштування іноземців почали карати значними фінансовими штрафами. У 2010 поліція перевірила понад 10 тисяч фірм і приватних підприємців. Сума накладених штрафів за порушення Закону «Про працевлаштування іноземців» склала близько одного мільйона євро.
Чиновники обіцяють, що й в Україні за пару місяців будуть напрацьовані нові закони, які стимулюватимуть працедавців укладати договори з найманими робітниками. Зокрема, будуть прийняті зміни до Закону «Про зайнятість», говорить начальник управління політики зайнятості і трудової міграції Мінсоцполітики Володимир Єрасов. «Ми вивчаємо світовий досвід, ми знаємо, які заходи вживаються в країнах європейської спільноти. Залякувати не треба, треба просто карати фінансово».
За кордоном, кажуть у міністерстві соціальної політики, тих нечесних працедавців, які порушують трудове законодавство, штрафують суворо. В Іспанії, наприклад, розміри санкцій коливаються від 30 до 300 тисяч євро.
«Або ти не працюєш, або працюєш на моїх умовах»
Киянка Яна працювала в одній із мереж швидкого харчування. Без трудового договору. В кінці місяця, коли отримували зарплату, важко було домогтися від працедавця відповіді на питання, чому вийшла та чи інша сума, говорить дівчина. «За кількістю робочих днів сума мала би бути більша, але я завжди отримувала менше. Питала: розкажіть, звідки взялася така маленька сума, взагалі, чому в мене вирахували стільки грошей із зарплати? Варіанти в мене було 2: «або ти взагалі не працюєш, або ти працюєш і маєш погоджуватися на такі умови».
Найбільша кількість нелегальних працівників нині - у сфері торгівлі – на базарах і в торгових точках. Усі вони отримують «чорну» зарплату і не мають соціальних гарантій від працедавців, зазначає Володимир Єрасов, начальник управління політики зайнятості і трудової міграції Мінсоцполітики. «Найбільше це стосується працівників ринків, діяльність яких не оформлюється ні відповідними трудовими угодами, ні цивільно-правовим договором, ні, тим паче, трудовим договором», - пояснює він.
Крім того, близько половини кожної зарплати зараз з’їдають відрахування до соціальних фондів: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку… Як наслідок - і деякі працедавці, і самі робітники іноді віддають перевагу зарплаті «у конвертах». Впливає на таку ситуацію і недосконалість українських законів, зауважує віце-президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошніченко. «Нам треба зробити наше трудове законодавство гнучким. З одного боку, воно повинно враховувати економічні тенденції, глобалізацію, кризу, а з іншого боку, воно повинно захищати найманого працівника».
Перехід в офіційний сектор
В українського потенційного працівника часто немає альтернативи , говорить експерт центру Разумкова Василь Юрчишин. «Тут різними силовими заходами навряд чи можна щось зробити. А от, якби дійсно існувала належна пропозиція праці, і працівники мали б альтернативу, скажімо, отримати відносно високу зарплату - але в тіньовому секторі, чи, можливо, трошки меншу - але офіційно з усіма можливими накопиченнями та соціальним захистом. У такому разі значна частина переходила б в офіційний сектор», - вважає економіст.
Змусити роботодавця легалізувати соціальні виплати і юридично оформлювати свої трудові відносини з працівником – це завдання профспілок, наголошує заступник голови Конфедерації вільних профспілок України Анатолій Акімочкін. Інша річ, що на підприємствах з «чорною зарплатою» такі профспілки або існують лише для проформи, або й узагалі відсутні. «Є багато інстанцій, які повинні займатися цим питанням. Є організація, яка називається інспекція праці. Колись немалі повноваження мали й профспілки, але коли були внесені зміни до законодавства, вони їх втратили, і ці функції передали інспекції. Вона повинна виявляти проблемні питання і офіційно їх вирішувати. Є також інший контролюючий орган – Державна податкова інспекція».
Стимули для працедавців
У Чехії (державі з населення у понад десять мільйонів осіб) – понад півмільйона безробітних. Водночас у цій країні – значна кількість іноземних трудових мігрантів, зокрема, з України, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Празі.
У Чеській Республіці працює легально, тобто з легально отриманим дозволом на працю, близько 200 тисяч іноземних робітників. Серед них переважають словаки – близько 100 тисяч, і українці - понад 40 тисяч осіб. Приблизно 20-25 тисяч українських громадян працюють у Чехії нелегально.
Статистика вказує також на те, що кількість робітників з України за останні два роки помітно спала. Причина одна – економічна криза. Чеська держава відреагувала відразу низкою законів на захист власної робочої сили. Зокрема, від минулого року працедавці мають надавати вільні робочі місця насамперед чехам, другими в черзі стоять громадяни з країн Європейського Союзу, а вже потім на працю можуть претендувати українці.
Чеська Поліція для іноземців систематично контролює працю робітників на робочих місцях. Виявлених «нелегалів» негайно депортують, тоді як працедавці довгий час виходили сухими з води.
Стан справ змінився минулого року, коли набрав чинності новий закон, у відповідності з яким, працедавців за нелегальне працевлаштування іноземців почали карати значними фінансовими штрафами. У 2010 поліція перевірила понад 10 тисяч фірм і приватних підприємців. Сума накладених штрафів за порушення Закону «Про працевлаштування іноземців» склала близько одного мільйона євро.
Чиновники обіцяють, що й в Україні за пару місяців будуть напрацьовані нові закони, які стимулюватимуть працедавців укладати договори з найманими робітниками. Зокрема, будуть прийняті зміни до Закону «Про зайнятість», говорить начальник управління політики зайнятості і трудової міграції Мінсоцполітики Володимир Єрасов. «Ми вивчаємо світовий досвід, ми знаємо, які заходи вживаються в країнах європейської спільноти. Залякувати не треба, треба просто карати фінансово».
За кордоном, кажуть у міністерстві соціальної політики, тих нечесних працедавців, які порушують трудове законодавство, штрафують суворо. В Іспанії, наприклад, розміри санкцій коливаються від 30 до 300 тисяч євро.
