Головний архітектор Києва Сергій Целовальник вважає, що в найближчі кілька років влада столиці повинна зосередитися на розв’язанні проблем транспортної та інженерної інфраструктур. «Щойно ми подолаємо камінь спотикання – транспорт та інженерні комунікації, то ми зможемо в подальшому будувати і житло, і об’єкти соціально-культурного розвитку», – зазначає він.
Загальні положення Генерального плану розвитку Києва до 2025 року планують представити вже у травні – саме до Дня міста. Опісля розпочнеться громадське обговорення та допрацювання креслень. Нині серед намірів розробників проекту Генплану – зокрема забудова промзон. Третину промислових територій хочуть перепрофілювати під інші функціональні потреби, наприклад, житлове та офісне будівництво.
Розробники нового Генплану також обіцяють зберегти старий Київ. «Спробуємо розробити план зонування центральної частини міста, щоб впорядкувати забудову в центрі. Щоб і майбутній інвестор, і мешканці міста, і адміністрація знали, яка будівля може бути побудована», – розповідає начальник КО «Інститут Генплану Києва» Сергій Броневецький.
Київська влада мала б підтримувати короткострокові плани розвитку – «Інститут міста»
Водночас в громадському аналітично-дослідницькому центрі «Інститут міста» вважають, що столичній владі варто зосередитися на розробці короткострокових планів розвитку Києва. Директор центру Олександр Сергієнко у коментарі для Радіо Свобода висловив переконання, що таким чином можна значно точніше спрогнозувати показники розвитку міста. Експерт також називає сумнівними заплановані показники зростання населення: у проекті Генплану прогнозують чисельність постійного населення Києва на початок 2026 року у трохи більше ніж 3 мільйони.
«Це нонсенс взагалі, тому що ця кількість залежить від економічної ситуації. А вони (розробники Генплану) беруть цю цифру за основу, починають розраховувати житлові площі, дороги, мережі і таке інше. Це застарілий, не адекватний сучасності підхід», – наголошує Олександр Сергієнко.
Розробка нового Генплану коштуватиме київській владі 23,4 мільйона гривень.
Загальні положення Генерального плану розвитку Києва до 2025 року планують представити вже у травні – саме до Дня міста. Опісля розпочнеться громадське обговорення та допрацювання креслень. Нині серед намірів розробників проекту Генплану – зокрема забудова промзон. Третину промислових територій хочуть перепрофілювати під інші функціональні потреби, наприклад, житлове та офісне будівництво.
Розробники нового Генплану також обіцяють зберегти старий Київ. «Спробуємо розробити план зонування центральної частини міста, щоб впорядкувати забудову в центрі. Щоб і майбутній інвестор, і мешканці міста, і адміністрація знали, яка будівля може бути побудована», – розповідає начальник КО «Інститут Генплану Києва» Сергій Броневецький.
Київська влада мала б підтримувати короткострокові плани розвитку – «Інститут міста»
Водночас в громадському аналітично-дослідницькому центрі «Інститут міста» вважають, що столичній владі варто зосередитися на розробці короткострокових планів розвитку Києва. Директор центру Олександр Сергієнко у коментарі для Радіо Свобода висловив переконання, що таким чином можна значно точніше спрогнозувати показники розвитку міста. Експерт також називає сумнівними заплановані показники зростання населення: у проекті Генплану прогнозують чисельність постійного населення Києва на початок 2026 року у трохи більше ніж 3 мільйони.
«Це нонсенс взагалі, тому що ця кількість залежить від економічної ситуації. А вони (розробники Генплану) беруть цю цифру за основу, починають розраховувати житлові площі, дороги, мережі і таке інше. Це застарілий, не адекватний сучасності підхід», – наголошує Олександр Сергієнко.
Розробка нового Генплану коштуватиме київській владі 23,4 мільйона гривень.
