У центрі Києва сьогодні стріляли із гармат. Канонада тривала щонайменше 15 хвилин. Хрещатик накрив сморід спаленого пороху. І хоч формальним приводом для феєрверків стало відкриття новорічної ялинки, насправді могло видатися, що вогні у небо підкидали зовсім з іншого приводу. Для багатьох українців цей салют засвідчив скоріше радощі влади з нагоди вирішальної перемоги над демократією в Україні.
Після нічного мордобою у Верховній раді 16 грудня ялинку бутафорної демократії у державі не лише повалили, але й розтоптали. Регіонали за лічені хвилини так відлупцювали депутатів з опозиції, що п’ятьох із них відвезли до лікарні. Куди після такого везти для реанімації саму парламентську демократію – сказати важко. Очевидно, що за сьогоднішньої влади її місце тільки на смітнику.
Вчорашні події неминуче породять нову хвилю насильства в Україні. Старші брати-регіонали із Верховної ради наочно продемонстрували своїм колегам із місцевих рад спосіб, як слід поводитися із опозицію. У випадку якоїсь незгоди чи опору – її слід бити і навіть убивати. Модель політичної поведінки «регіоналів» безумовно спроектується на економічне, соціальне та культурне (колись культурне!) життя. Її із захопленням вітають у кримінальному світі. «Оце так наші дають!» – кажуть, мабуть, там.
«Невже їм усе так просто минеться?» – не перестаю запитувати сам у себе. Може, хоч у ЄС складуть список із числа сотні погромщиків і заборонять їм в’їзд до країн Євросоюзу? А з часом долучать до нього і прізвища тих відомих на усю Україну осіб, що послали їх розбивати голову депутатові Волинцю та трощити руку його колезі Бондаренкові. Адже це потенційно небезпечні для цивілізованого суспільства елементи.
До слова, у Європі нам, вочевидь, порадять у таких випадках звертатися в правоохоронні органи. Але в Україні про звернення по захист у міліцію наразі говорити зарано. Бо тільки вчора міністр МВС Могильов пообіцяв журналістам, що він нарешті навчить своїх підлеглих розмовляти із людьми. Наразі вони цього ще просто не вміють…
Після нічного мордобою у Верховній раді 16 грудня ялинку бутафорної демократії у державі не лише повалили, але й розтоптали. Регіонали за лічені хвилини так відлупцювали депутатів з опозиції, що п’ятьох із них відвезли до лікарні. Куди після такого везти для реанімації саму парламентську демократію – сказати важко. Очевидно, що за сьогоднішньої влади її місце тільки на смітнику.
Вчорашні події неминуче породять нову хвилю насильства в Україні. Старші брати-регіонали із Верховної ради наочно продемонстрували своїм колегам із місцевих рад спосіб, як слід поводитися із опозицію. У випадку якоїсь незгоди чи опору – її слід бити і навіть убивати. Модель політичної поведінки «регіоналів» безумовно спроектується на економічне, соціальне та культурне (колись культурне!) життя. Її із захопленням вітають у кримінальному світі. «Оце так наші дають!» – кажуть, мабуть, там.
«Невже їм усе так просто минеться?» – не перестаю запитувати сам у себе. Може, хоч у ЄС складуть список із числа сотні погромщиків і заборонять їм в’їзд до країн Євросоюзу? А з часом долучать до нього і прізвища тих відомих на усю Україну осіб, що послали їх розбивати голову депутатові Волинцю та трощити руку його колезі Бондаренкові. Адже це потенційно небезпечні для цивілізованого суспільства елементи.
До слова, у Європі нам, вочевидь, порадять у таких випадках звертатися в правоохоронні органи. Але в Україні про звернення по захист у міліцію наразі говорити зарано. Бо тільки вчора міністр МВС Могильов пообіцяв журналістам, що він нарешті навчить своїх підлеглих розмовляти із людьми. Наразі вони цього ще просто не вміють…
