Два роки тому у це важко було повірити, але, за неписаними законами італійської політики, стабільність у мить обертається хаосом. Місцеві журналісти та коментатори щораз силкуються вишукувати красномовні епітети і описують ситуацію як «політичний маразм» і таке інше.
Навесні 2008 року, правоцентристська коаліція на чолі із Сильвіо Берлусконі отримала беззаперечну перемогу на парламентських виборах. З такою переконливою більшістю, здавалося б, усі карти в руки для плідної і спокійної роботи протягом 5-річного терміну.
Криза як наслідок розлучення
Розклад політичних сил кардинально змінився півроку тому, коли спікер палати депутатів Джанфранко Фіні, посварившись із Берлусконі, залишив правлячу коаліцію. До нього приєдналися близько півстотні парламентарів, створивши окрему опозиційну партію. Цим кроком вони позбавили прем’єра надійної опори у парламенті, і почали наполегливо вимагати його відставки.
Сенатор від опозиційної партії Джанп’єро Д’Алія напередодні сьогоднішнього голосування сказав: «Уряд у його нинішньому стані не може мати довіри. Ми будемо голосувати проти вотуму довіри. У нас негативні оцінки стосовно цього кабміну. Країна потребує якісно іншого уряду і нової програми його діяльності, яка б відповідала нагальним потребам італійців».
Нові опозиційні сили, які називають себе поміркованими, ще донедавна були впевнені у своїй перемозі. Та, за їхніми словами, Берлусконі підкупив кількох депутатів, тому результат голосування важко передбачити.
Берлусконі не здається
74-літній Сильвіо Берлусконі також нервує, бо його прем’єрська доля залежать лише від кількох голосів. Вирішальною може бути навіть присутність чи відсутність трьох вагітних депутаток або, можливо, хтось за ніч передумав.
У понеділок, виступаючи в парламенті, глава уряду закликав опонентів до об’єднання і пообіцяв спільно переглянути програму уряду та закон про вибори, який став каменем спотикання у всіх суперечках.
«У політику має повернутися здоровий глузд і почуття міри. Це те, чого вимагають від нас прибічники поміркованих сил. Нас не просять розділитися, нас просять об’єднатися заради майбутнього Італії», – заявив Сильвіо Берлусконі.
Навіть прискіпливі оглядачі не беруться прогнозувати результат голосування. Більшість із них переконана, що різниця в голосах буде мінімальною. Якщо кабінет міністрів не отримає вотуму довіри, тоді пан Берлусконі змушений подати у відставку, і буде створений тимчасовий уряд або ж призначать дочасні вибори. У разі позитивного результату для уряду, його керівник залишиться на місці, хоча з непевною більшістю керувати країною буде важче.
Навесні 2008 року, правоцентристська коаліція на чолі із Сильвіо Берлусконі отримала беззаперечну перемогу на парламентських виборах. З такою переконливою більшістю, здавалося б, усі карти в руки для плідної і спокійної роботи протягом 5-річного терміну.
Криза як наслідок розлучення
Розклад політичних сил кардинально змінився півроку тому, коли спікер палати депутатів Джанфранко Фіні, посварившись із Берлусконі, залишив правлячу коаліцію. До нього приєдналися близько півстотні парламентарів, створивши окрему опозиційну партію. Цим кроком вони позбавили прем’єра надійної опори у парламенті, і почали наполегливо вимагати його відставки.
Сенатор від опозиційної партії Джанп’єро Д’Алія напередодні сьогоднішнього голосування сказав: «Уряд у його нинішньому стані не може мати довіри. Ми будемо голосувати проти вотуму довіри. У нас негативні оцінки стосовно цього кабміну. Країна потребує якісно іншого уряду і нової програми його діяльності, яка б відповідала нагальним потребам італійців».
Нові опозиційні сили, які називають себе поміркованими, ще донедавна були впевнені у своїй перемозі. Та, за їхніми словами, Берлусконі підкупив кількох депутатів, тому результат голосування важко передбачити.
Берлусконі не здається
74-літній Сильвіо Берлусконі також нервує, бо його прем’єрська доля залежать лише від кількох голосів. Вирішальною може бути навіть присутність чи відсутність трьох вагітних депутаток або, можливо, хтось за ніч передумав.
У понеділок, виступаючи в парламенті, глава уряду закликав опонентів до об’єднання і пообіцяв спільно переглянути програму уряду та закон про вибори, який став каменем спотикання у всіх суперечках.
«У політику має повернутися здоровий глузд і почуття міри. Це те, чого вимагають від нас прибічники поміркованих сил. Нас не просять розділитися, нас просять об’єднатися заради майбутнього Італії», – заявив Сильвіо Берлусконі.
Навіть прискіпливі оглядачі не беруться прогнозувати результат голосування. Більшість із них переконана, що різниця в голосах буде мінімальною. Якщо кабінет міністрів не отримає вотуму довіри, тоді пан Берлусконі змушений подати у відставку, і буде створений тимчасовий уряд або ж призначать дочасні вибори. У разі позитивного результату для уряду, його керівник залишиться на місці, хоча з непевною більшістю керувати країною буде важче.
