Перший Курултай кримськотатарського народу – національне зібрання, де була проголошена незалежна Кримська Народна Республіка, став не тільки спробою кримських татар відновити після анексії Росією Кримського ханства свою державність.
За словами першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова (до речі, історика-архівіста за освітою), це була також перша спроба політичного діалогу між різними етнічними та політичними групами півострова.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров«На першому Курултаї прозвучав заклик до всіх кримчан об’єднатися. Але цього не сталося – прийшли більшовики», – каже Чубаров.
Більшовики не тільки знищили Кримську Народну Республіку, а й убили більшість делегатів першого Курултаю. Другий Курултай відбувся теж за радянських часів, але на той час СРСР доживав останні дні. У червні 1991 року, після того, як кримські татари почали масово повертатися після депортації на свою історичну батьківщину, вони обрали з-поміж себе делегатів і провели загальнонаціональний з’їзд, який відновив етнічну самоорганізацію народу.
«Механізми етнічної самоорганізації і самоврядування є благом для країни»
Рефат Чубаров каже, що відновлені у 1991 році інституції національного самоврядування успішно діють до сьогодні. В систему Курултаю-Меджлісу вмонтовані десятки регіональних і сотні місцевих меджлісів. У кожному маленькому селі, де живе хоч десяток кримських татар, є свій меджліс, що виходить на районний, а той – на Міллі Меджліс – головний представницький орган народу.
За словами першого заступника голови Меджлісу, подібні системи самоврядування етнічних меншин чи корінних народів існують у багатьох європейських країнах – у Румунії, Фінляндії, Швеції, Норвегії тощо.
Чубаров переконаний, що у демократичному суспільстві механізми етнічної самоорганізації і самоврядування є благом для країни. Саме через систему Курултаю-Меджлісу кримським татарам вдалося налагодити діалог із владою України.
Це, насамперед, має на меті відновлення усіх прав кримськотатарського народу, визначення його місця в Українській державі і гарантій безпеки та розвитку кримськотатарського народу в Україні. Але для того, щоб такий діалог був продуктивнішим, вважає Рефат Чубаров, потрібне законодавче визнання Курултаю і Меджлісу представницькими органами кримськотатарського народу. Водночас, він каже, що це мало б стати лише початком розв’язання цілого комплексу проблем кримськотатарського народу в Україні.
Зрештою, Меджліс-Курултай, попри відсутність юридичного статусу, де-факто уже визнаний – і українською владою, і світовою спільнотою. Але, вважає Рефат Чубаров, без першого Курултаю, що відкрився в Бахчисараї 93 роки тому, це було б неможливо.
За словами першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова (до речі, історика-архівіста за освітою), це була також перша спроба політичного діалогу між різними етнічними та політичними групами півострова.
Більшовики не тільки знищили Кримську Народну Республіку, а й убили більшість делегатів першого Курултаю. Другий Курултай відбувся теж за радянських часів, але на той час СРСР доживав останні дні. У червні 1991 року, після того, як кримські татари почали масово повертатися після депортації на свою історичну батьківщину, вони обрали з-поміж себе делегатів і провели загальнонаціональний з’їзд, який відновив етнічну самоорганізацію народу.
«Механізми етнічної самоорганізації і самоврядування є благом для країни»
Рефат Чубаров каже, що відновлені у 1991 році інституції національного самоврядування успішно діють до сьогодні. В систему Курултаю-Меджлісу вмонтовані десятки регіональних і сотні місцевих меджлісів. У кожному маленькому селі, де живе хоч десяток кримських татар, є свій меджліс, що виходить на районний, а той – на Міллі Меджліс – головний представницький орган народу.
За словами першого заступника голови Меджлісу, подібні системи самоврядування етнічних меншин чи корінних народів існують у багатьох європейських країнах – у Румунії, Фінляндії, Швеції, Норвегії тощо.
Чубаров переконаний, що у демократичному суспільстві механізми етнічної самоорганізації і самоврядування є благом для країни. Саме через систему Курултаю-Меджлісу кримським татарам вдалося налагодити діалог із владою України.
Це, насамперед, має на меті відновлення усіх прав кримськотатарського народу, визначення його місця в Українській державі і гарантій безпеки та розвитку кримськотатарського народу в Україні. Але для того, щоб такий діалог був продуктивнішим, вважає Рефат Чубаров, потрібне законодавче визнання Курултаю і Меджлісу представницькими органами кримськотатарського народу. Водночас, він каже, що це мало б стати лише початком розв’язання цілого комплексу проблем кримськотатарського народу в Україні.
Зрештою, Меджліс-Курултай, попри відсутність юридичного статусу, де-факто уже визнаний – і українською владою, і світовою спільнотою. Але, вважає Рефат Чубаров, без першого Курултаю, що відкрився в Бахчисараї 93 роки тому, це було б неможливо.
