Тарілка спагетті з томатним соусом, прикрашена листочком базиліка – показовий, але не єдиний символ італійської кухні. Середземноморська кулінарна традиція пропонує страви і набагато простіші, які також дарують насолоду для шлунка і поліпшують самопочуття, переконані фахівці.
Один із них, відомий кухар і телеведучий Джанфранко Віссані, поділився своїм рецептом: «Навіть шматок хліба із місцевості Альтамура, який роблять із меленого борошна грубого помелу, – чудова основа для страви. На цей шматок покласти свіжого помідора, а зверху кілька крапель оливкової олії – ось вам середземноморська дієта».
Основні компоненти
Овочі та фрукти, зернові й бобові, молочні продукти, трохи білого м’яса, і неодмінно оливкова олія та вино – один-два келихи щодня. Якщо ваш раціон базується на цих харчах, ви маєте більше шансів уберегти здоров’я й подовжити життя. Так, принаймні, стверджують численні дослідження науковців-дієтологів.
Іще один вагомий момент, нагадує кухар Джанфранко Віссані: «Усі сільгосппродукти, як вимагає і ЮНЕСКО, ми вживаємо за принципом сезону. Не виникає навіть бажання їсти кавун на Різдво, бо у цю пору ми їмо мандарини. Мандарин – це для нас і запах різдвяних свят, це радість за столом!»
Кухня як бренд у світі
Де б ви не були в Італії, у якому б товаристві не опинилися, рано чи пізно розмова неодмінно поверне у кулінарне русло. Для італійців національна кухня не обмежується лише поняттям «смачно поїсти» і гарно посидіти за столом. Місцевий культ їжі й кулінарні традиції століттями тісно пов’язані з національною самобутністю у світі. Тому новину про залучення середземноморської дієти до спадщини ЮНЕСКО на Апеннінах сприйняли з великим ентузіазмом.
Це оцінили також як визнання роботи італійських фермерів, адже 50 відсотків їхньої продукції є головними складниками середземноморського типу харчування. За даними Конфедерації сільгоспвиробників, щороку італійці та іноземці витрачають 200 мільярдів євро, щоб купити пасту (італійські макаронні вироби), олію, помідори і салати. Популярність італійської кухні за кордоном сприяє розвитку гастрономічного туризму в країні, а це дає прибуток у 5 мільярдів євро і завжди є головним елементом відпустки, проведеної в Італії.
На черзі піцца?
Щоправда, аграрії визнають: попереду багато роботи. Одне із завдань – заохочувати молоде покоління до праці в аграрному секторі. З-поміж європейських країн в Італії найменший відсоток фермерських підприємств, очолюваних людьми віком до 35 років.
А експерти харчової індустрії сподіваються, що населення ретельніше придивлятиметься до свого раціону і уникатиме обідів у ресторанах фаст-фуд, що абсолютно не прийнятно для італійського здорового стилю харчування.
Для країни це третій культурний феномен, занесений до почесного списку нематеріальної спадщини людства. У переліку ЮНЕСКО вже є сицилійський ляльковий театр і сардинійський спів.
Тим часом італійці готують досьє для наступної кандидатури – це буде неаполітанська піцца.
Один із них, відомий кухар і телеведучий Джанфранко Віссані, поділився своїм рецептом: «Навіть шматок хліба із місцевості Альтамура, який роблять із меленого борошна грубого помелу, – чудова основа для страви. На цей шматок покласти свіжого помідора, а зверху кілька крапель оливкової олії – ось вам середземноморська дієта».
Основні компоненти
Овочі та фрукти, зернові й бобові, молочні продукти, трохи білого м’яса, і неодмінно оливкова олія та вино – один-два келихи щодня. Якщо ваш раціон базується на цих харчах, ви маєте більше шансів уберегти здоров’я й подовжити життя. Так, принаймні, стверджують численні дослідження науковців-дієтологів.
Іще один вагомий момент, нагадує кухар Джанфранко Віссані: «Усі сільгосппродукти, як вимагає і ЮНЕСКО, ми вживаємо за принципом сезону. Не виникає навіть бажання їсти кавун на Різдво, бо у цю пору ми їмо мандарини. Мандарин – це для нас і запах різдвяних свят, це радість за столом!»
Кухня як бренд у світі
Де б ви не були в Італії, у якому б товаристві не опинилися, рано чи пізно розмова неодмінно поверне у кулінарне русло. Для італійців національна кухня не обмежується лише поняттям «смачно поїсти» і гарно посидіти за столом. Місцевий культ їжі й кулінарні традиції століттями тісно пов’язані з національною самобутністю у світі. Тому новину про залучення середземноморської дієти до спадщини ЮНЕСКО на Апеннінах сприйняли з великим ентузіазмом.
Це оцінили також як визнання роботи італійських фермерів, адже 50 відсотків їхньої продукції є головними складниками середземноморського типу харчування. За даними Конфедерації сільгоспвиробників, щороку італійці та іноземці витрачають 200 мільярдів євро, щоб купити пасту (італійські макаронні вироби), олію, помідори і салати. Популярність італійської кухні за кордоном сприяє розвитку гастрономічного туризму в країні, а це дає прибуток у 5 мільярдів євро і завжди є головним елементом відпустки, проведеної в Італії.
На черзі піцца?
Щоправда, аграрії визнають: попереду багато роботи. Одне із завдань – заохочувати молоде покоління до праці в аграрному секторі. З-поміж європейських країн в Італії найменший відсоток фермерських підприємств, очолюваних людьми віком до 35 років.
А експерти харчової індустрії сподіваються, що населення ретельніше придивлятиметься до свого раціону і уникатиме обідів у ресторанах фаст-фуд, що абсолютно не прийнятно для італійського здорового стилю харчування.
Для країни це третій культурний феномен, занесений до почесного списку нематеріальної спадщини людства. У переліку ЮНЕСКО вже є сицилійський ляльковий театр і сардинійський спів.
Тим часом італійці готують досьє для наступної кандидатури – це буде неаполітанська піцца.
