Фактично, Україна законсервувала реформи, необхідні для поглиблення співпраці з Євросоюзом, а ті, що нинішня влада впроваджує, нормам і стандартам ЄС не відповідають. Як результат, в Україні спостерігається згортання демократичних свобод і нехтування владою інтересів співгромадян – такого висновку доходять учасники засідання.
Серед десятка невиконаних реформ експерт із правових питань Віктор Тимощук назвав ті, що стосуються захисту права; співпраці між владою і громадянським суспільством; охорони довкілля. Не відповідає європейським стандартам реформа органів державної влади, без якої неможливо надати поштовх для розвитку місцевого самоврядування, або ж налагодити нормальну співпрацю на вісі «центр – регіони», наголошує Тимощук.
«Умовно, я думаю, наша влада запише собі у «плюси» те, що у новій редакції ухвалений закон «Про Кабінет Міністрів», – каже він. – Але по суті, той закон, окрім деяких формальних ознак узгодження цього закону з новою старою редакцією Конституції України, у багатьох випадках містить негативні норми. Оскільки додає додаткові повноваження Президентові, яких він не має за Конституцією. Це призведе до деформації у взаєминах між різними органами управління державою»
За словами Тимощука, у відповідних законах відсутні і механізми співпраці влади та суспільства – громадянське суспільство фактично відсторонено від контролю за владою. «Влада і суспільство ніби існують у паралельних світах, що абсолютно суперечить ЄС-івським стандартам», – зазначив правник.
А координатор проекту з моніторингу реформ Ірина Солуненко зауважила, що напередодні саміту Україна – ЄС можна вважати такими, що виконані, хіба що реформи у сфері торгівлі та співпраці в енергетичній галузі. Хоча, навіть вступивши до Європейської енергетичної хартії, Україна не зробила свою внутрішню енергетичну політику більш прозорою, зауважила експерт.
Корупція поширилася і на стосунки з європейськими інстанціями?
Тож як виглядатиме на саміті Україна, маючи такий «тягар» невиконаних перед Євросоюзом зобов’язань?
Координатор Консорціуму Юлія Тищенко з цього приводу зазначила: «Така динаміка – лише 4 пріоритети майже на кінець року – вказує на сповільнення, на специфічну стагнацію української урядової політики стосовно реалізації відповідних пріоритетів на шляху до Європи».
А київський політолог Тетяна Метельова додала: «Попри численні порушення на українських місцевих виборах, вони були визнані такими, що відповідають нормативам європейським. Виникла думка: чи не почала поширюватись корупція на наші стосунки з європейськими інстанціями?»
Тим часом, громадська ініціатива «Новий громадянин», яка об’єднує понад сотню неурядових організацій у різних регіонах України, звернулась до керівництва ЄС з проханням: «дати належну оцінку діям нинішньої влади, що спрямовані на згортання демократичних процесів у державі, та фактичну відмову від курсу на євроінтеграцію України». Українська громадськість також сподівається, що європейська спільнота зможе вжити заходи проти корумпованих українських політиків і чиновників.
Серед десятка невиконаних реформ експерт із правових питань Віктор Тимощук назвав ті, що стосуються захисту права; співпраці між владою і громадянським суспільством; охорони довкілля. Не відповідає європейським стандартам реформа органів державної влади, без якої неможливо надати поштовх для розвитку місцевого самоврядування, або ж налагодити нормальну співпрацю на вісі «центр – регіони», наголошує Тимощук.
«Умовно, я думаю, наша влада запише собі у «плюси» те, що у новій редакції ухвалений закон «Про Кабінет Міністрів», – каже він. – Але по суті, той закон, окрім деяких формальних ознак узгодження цього закону з новою старою редакцією Конституції України, у багатьох випадках містить негативні норми. Оскільки додає додаткові повноваження Президентові, яких він не має за Конституцією. Це призведе до деформації у взаєминах між різними органами управління державою»
За словами Тимощука, у відповідних законах відсутні і механізми співпраці влади та суспільства – громадянське суспільство фактично відсторонено від контролю за владою. «Влада і суспільство ніби існують у паралельних світах, що абсолютно суперечить ЄС-івським стандартам», – зазначив правник.
А координатор проекту з моніторингу реформ Ірина Солуненко зауважила, що напередодні саміту Україна – ЄС можна вважати такими, що виконані, хіба що реформи у сфері торгівлі та співпраці в енергетичній галузі. Хоча, навіть вступивши до Європейської енергетичної хартії, Україна не зробила свою внутрішню енергетичну політику більш прозорою, зауважила експерт.
Корупція поширилася і на стосунки з європейськими інстанціями?
Тож як виглядатиме на саміті Україна, маючи такий «тягар» невиконаних перед Євросоюзом зобов’язань?
Координатор Консорціуму Юлія Тищенко з цього приводу зазначила: «Така динаміка – лише 4 пріоритети майже на кінець року – вказує на сповільнення, на специфічну стагнацію української урядової політики стосовно реалізації відповідних пріоритетів на шляху до Європи».
А київський політолог Тетяна Метельова додала: «Попри численні порушення на українських місцевих виборах, вони були визнані такими, що відповідають нормативам європейським. Виникла думка: чи не почала поширюватись корупція на наші стосунки з європейськими інстанціями?»
Тим часом, громадська ініціатива «Новий громадянин», яка об’єднує понад сотню неурядових організацій у різних регіонах України, звернулась до керівництва ЄС з проханням: «дати належну оцінку діям нинішньої влади, що спрямовані на згортання демократичних процесів у державі, та фактичну відмову від курсу на євроінтеграцію України». Українська громадськість також сподівається, що європейська спільнота зможе вжити заходи проти корумпованих українських політиків і чиновників.
