«Перепоховання обов’язково відбудеться. Але не в найближчому майбутньому», – заявив Степан Бандера. За його словами, «більшість членів родини Бандер вирішила, що наразі зарано робити перепоховання їхнього визначного предка».
«Позиція родини така: перепоховання повинно сприяти консолідації українського суспільства, а не його розколу. Для цього потрібно проводити відповідні освітянські заходи. Але ми бачимо, хто сьогодні відповідає за освіту в начебто незалежній Україні, яка нібито навіть неспроможна написати свою власну історію без допомоги «старшого брата по великій вітчизні», - сказав Степан Бандера-молодший.
Він також додав: «Я не уявляю – і це моя позиція – перепоховання можливим при сьогоднішній владі, яка так вдало тримається на розколі суспільства, адже розділеними легше керувати. Тим більше, що при цій владі все дозволено українофобам, які без страху нападають на свідому українську молодь навіть під час музичних фестивалів».
Онук провідника ОУН порадив українцям «зараз думати більше про Межигір’я, а не Бандеру, аби їхнє життя покращилося вже сьогодні».
Де ж буде Пантеон героїв – у Львові чи Івано-Франківську?
Минулого тижня в Івано-Франківську з представників місцевої інтелігенції створена комісія з перепоховання праху Степана Бандери на Прикарпатті.
Було кілька пропозицій щодо місця перепоховання - село Старий Угринів, де народився провідник ОУН і де діє історико-меморіальний музей, міста Калуш чи Івано-Франківськ.
На першому засіданні комісії вирішили робити великий пантеон, тож ідеться про Івано-Франківськ. Члени комісії кажуть, що до такого пантеону можна було б перепоховати й інших героїв визвольної боротьби.
Комісія звернулася до діаспори у різних країнах. Відповідного листа було направлено також онукові Степана Бандери.
Наразі могила Степана Бандери розташована у Мюнхені, на цвинтарі Вальдфрідгоф.
Із ідеєю перепоховання визначних українських героїв, які спочивають за межами України, ще раніше виступили львів'яни. У жовтні цього року на Личаківському цвинтарі вже перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів Лева і Дарії Ребетів, які теж були поховані у Мюнхені.
«Позиція родини така: перепоховання повинно сприяти консолідації українського суспільства, а не його розколу. Для цього потрібно проводити відповідні освітянські заходи. Але ми бачимо, хто сьогодні відповідає за освіту в начебто незалежній Україні, яка нібито навіть неспроможна написати свою власну історію без допомоги «старшого брата по великій вітчизні», - сказав Степан Бандера-молодший.
Він також додав: «Я не уявляю – і це моя позиція – перепоховання можливим при сьогоднішній владі, яка так вдало тримається на розколі суспільства, адже розділеними легше керувати. Тим більше, що при цій владі все дозволено українофобам, які без страху нападають на свідому українську молодь навіть під час музичних фестивалів».
Онук провідника ОУН порадив українцям «зараз думати більше про Межигір’я, а не Бандеру, аби їхнє життя покращилося вже сьогодні».
Де ж буде Пантеон героїв – у Львові чи Івано-Франківську?
Минулого тижня в Івано-Франківську з представників місцевої інтелігенції створена комісія з перепоховання праху Степана Бандери на Прикарпатті.
Було кілька пропозицій щодо місця перепоховання - село Старий Угринів, де народився провідник ОУН і де діє історико-меморіальний музей, міста Калуш чи Івано-Франківськ.
На першому засіданні комісії вирішили робити великий пантеон, тож ідеться про Івано-Франківськ. Члени комісії кажуть, що до такого пантеону можна було б перепоховати й інших героїв визвольної боротьби.
Комісія звернулася до діаспори у різних країнах. Відповідного листа було направлено також онукові Степана Бандери.
Наразі могила Степана Бандери розташована у Мюнхені, на цвинтарі Вальдфрідгоф.
Із ідеєю перепоховання визначних українських героїв, які спочивають за межами України, ще раніше виступили львів'яни. У жовтні цього року на Личаківському цвинтарі вже перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів Лева і Дарії Ребетів, які теж були поховані у Мюнхені.
