Перед головами європейських урядів та держав стоїть складне завдання: посилити внутрішню дисципліну та економічне управління ЄС.
Голова Європейської Комісії Жозе Мануел БаррозуКожен із 27 представників об’єднаної Європи разом із керівниками євроустанов підтримує ідею суворішої бюджетної дисципліни, а також фінансових покарань тих, хто відступає від правил.
На шляху посилення економічного управління Євросоюз за час кризи вже здійснив немало, каже голова Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу.
«На основі пропозицій Комісії та Робочої цільової групи з економічного управління ми здійснили чималий прогрес і в сенсі економічного урядування, і в сенсі економічного-фінансового нагляду, – зазначає Баррозу. – Наприклад, нову наглядову архітектуру вже ухвалили, і вона почне діяти на початку наступного року».
Під прицілом «бюджетні грішники»
Нинішній саміт має ухвалити своєрідний план дій, де будуть прописані ще й штрафні санкції проти «бюджетних грішників», а також посилене спостереження за національними економіками держав Європейського Союзу, що не можуть впоратися з боргами та дефіцитом бюджету.
Із загальними принципами цього згідні всі країни ЄС, тож, до цього моменту у Європейській раді панує консенсус.
Але зона обігу євро ще планує створити так званий антикризовий фонд. Цей «Фонд постійної підтримки» має надавати кошти країнам ЄС, яким загрожує банкрутство. І от саме тут виникають складнощі.
За порушення Пакту стабільності потрібно позбавляти голосу – Юнкер
Жан-Клод ЮнкерБерлін та Париж хочуть для цього повністю переглянути Лісабонську угоду, на якій, так би мовити, ще чорнило не висохло і яка була ухвалена з величезними труднощами. А це означатиме нові референдуми, нові ускладнення, а отже, нову стагнацію Євросоюзу.
Тому проти цієї ідеї повстала низка країн ЄС, а також керівництво Єврокомісії та Єврогрупи з її президентом Жаном-Клодом Юнкером.
«Я повністю виключаю можливість перегляду (Лісабонської) угоди, – каже він. – Ми вже готуємо систему, за якою, коли країна ЄС не дотримуватиметься правил Пакту стабільності, у неї відбиратимуть право голосу. У Лісабонській угоді такий захід передбачений тільки для держав, де грубо порушуються права людини. Але це серйозне порушення, його не зрівняти з порушенням бюджетних правил».
Німецький канцлер Анґела Меркель Тим часом німецький канцлер Анґела Меркель не має наміру відмовлятися від ревізії основного закону Європи. Перед самітом вона зауважила: «То правда, що франко-німецька домовленість – це для Європи ще не все. Але без франко-німецької домовленості мало що можливо». При цьому Меркель додала, що Євросоюзу потрібна нова, потужніша угода.
Меркель і Саркозі чинять «диктат»
Крім цього, інша ідея Німеччини та Франції полягає в тому, щоб внести поправку, за якою штрафні санкції щодо країн зі значними бюджетними дефіцитами накладалися б автоматично. Щось на кшталт автомобільних радарів: порушив – штраф.
Тим часом інші європейські країни називають ці вимоги Берліна та Парижа надмірними і охарактеризували їхню домовленість як «диктатуру». Вони вимагають лише посиленого спостереження за економіками таких держав. До того ж німці хочуть внесення до правил спеціальної процедури банкрутства для тих країн, що не спромоглися стабілізувати свої економіки.
Згідно з планом, голови країн об’єднаної Європи ще й обговорили питання підготовки до саміту «Групи двадцяти» в Сеулі, зокрема, питань, пов’язаних із так званими «валютними війнами», глобальними макроекономічними дисбалансами і реформою світового фінансового регулювання.
Нарешті, голови держав і урядів ЄС також розглянули підготовку до майбутніх зустрічей на найвищому рівні зі стратегічними партнерами ЄС, зокрема, Україною, Сполученими Штатами та Росією.
Очікується, що до саміту Україна – ЄС, який відбудеться 22 листопада, буде підготовлена «дорожня карта» для переходу до безвізового режиму між країнами Шенґенської зони та Україною.
На шляху посилення економічного управління Євросоюз за час кризи вже здійснив немало, каже голова Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу.
«На основі пропозицій Комісії та Робочої цільової групи з економічного управління ми здійснили чималий прогрес і в сенсі економічного урядування, і в сенсі економічного-фінансового нагляду, – зазначає Баррозу. – Наприклад, нову наглядову архітектуру вже ухвалили, і вона почне діяти на початку наступного року».
Під прицілом «бюджетні грішники»
Нинішній саміт має ухвалити своєрідний план дій, де будуть прописані ще й штрафні санкції проти «бюджетних грішників», а також посилене спостереження за національними економіками держав Європейського Союзу, що не можуть впоратися з боргами та дефіцитом бюджету.
Із загальними принципами цього згідні всі країни ЄС, тож, до цього моменту у Європейській раді панує консенсус.
Але зона обігу євро ще планує створити так званий антикризовий фонд. Цей «Фонд постійної підтримки» має надавати кошти країнам ЄС, яким загрожує банкрутство. І от саме тут виникають складнощі.
За порушення Пакту стабільності потрібно позбавляти голосу – Юнкер
Тому проти цієї ідеї повстала низка країн ЄС, а також керівництво Єврокомісії та Єврогрупи з її президентом Жаном-Клодом Юнкером.
«Я повністю виключаю можливість перегляду (Лісабонської) угоди, – каже він. – Ми вже готуємо систему, за якою, коли країна ЄС не дотримуватиметься правил Пакту стабільності, у неї відбиратимуть право голосу. У Лісабонській угоді такий захід передбачений тільки для держав, де грубо порушуються права людини. Але це серйозне порушення, його не зрівняти з порушенням бюджетних правил».
Меркель і Саркозі чинять «диктат»
Крім цього, інша ідея Німеччини та Франції полягає в тому, щоб внести поправку, за якою штрафні санкції щодо країн зі значними бюджетними дефіцитами накладалися б автоматично. Щось на кшталт автомобільних радарів: порушив – штраф.
Тим часом інші європейські країни називають ці вимоги Берліна та Парижа надмірними і охарактеризували їхню домовленість як «диктатуру». Вони вимагають лише посиленого спостереження за економіками таких держав. До того ж німці хочуть внесення до правил спеціальної процедури банкрутства для тих країн, що не спромоглися стабілізувати свої економіки.
Згідно з планом, голови країн об’єднаної Європи ще й обговорили питання підготовки до саміту «Групи двадцяти» в Сеулі, зокрема, питань, пов’язаних із так званими «валютними війнами», глобальними макроекономічними дисбалансами і реформою світового фінансового регулювання.
Нарешті, голови держав і урядів ЄС також розглянули підготовку до майбутніх зустрічей на найвищому рівні зі стратегічними партнерами ЄС, зокрема, Україною, Сполученими Штатами та Росією.
Очікується, що до саміту Україна – ЄС, який відбудеться 22 листопада, буде підготовлена «дорожня карта» для переходу до безвізового режиму між країнами Шенґенської зони та Україною.
