Полігон номер один на Миколаївському глиноземному заповнений рідкими відходами збагачення алюмінієвих руд – так званим червоним шламом. Тут його понад 20 мільйонів тонн.
А на полігоні в Угорщині, де сталася аварія, зберігали один мільйон, зазначає директор південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України Олег Деркач.
Але українське сховище потенційно загрозливіше, ніж угорське, не лише через його об’єм, вважає він.
Українське сховище шламів більше й небезпечніше, ніж угорське
«Шламосховищу 30 років, воно збудоване одночасно із заводом. Якою б міцною дамба не була, як би не розраховували її водонепроникність, просочування рідкої частини червоного шламу крізь неї відбувається! – переконує Олег Деркач. – А вода камінь точить. Рано чи пізно утворюються тріщини, відбуваються зсуви».
Відходи виробництва алюмінію у Миколаєві становлять більшу небезпеку для довкілля, ніж угорські, пояснює голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
«У Миколаєві, на відміну від Угорщини, червоний шлам має рідшу консистенцію, рідка частина сягає в ньому 80 відсотків. Тобто, в разі належить до еколого-небезпечних і підлягає посиленому контролю з боку держави», – говорить еколог.
Влада та керівництво Миколаївського глиноземного: аварії не буде
Про необхідність такого контролю українські урядовці згадали відразу після угорської аварії. Миколаївський глиноземний завод позапланово перевіряє урядова комісія, до якої долучилися науковці, представники МНС, Мінприроди, Держпромгірнагляду та місцева влада.
Їхнє завдання – розробити новий, безпечніший режим нагляду за полігоном, говорить член комісії, заступник начальника управління МНС у Миколаївській області Сергій Корогод.
«Будуть вироблені чіткі рішення для мінімізації можливих наслідків лиха, яке ми бачили в Угорщині. Наша мета – убезпечити і працівників заводу, і мешканців навколишніх сил, убезпечити довкілля, в тому числі лиман, розташований поруч із заводом», – каже представник рятувальників.
Сьогодні ризик аварії мінімальний, запевняє директор із виробництва Миколаївського глиноземного заводу Владислав Казачков.
«Гадаю, комісія розбереться й побачить, що нинішній стан наших сховищ не припускає можливості повторення того, що відбулося в Угорщині», – вважає він.
Щороку кількість відходів на миколаївських сховищах збільшується на один мільйон кубометрів. Найкращий захист від них – це переробка, вважають екологи. Таким чином роблять у Західній Європі, де всім подібним сховищам надали статус родовищ корисних копалин.
А на полігоні в Угорщині, де сталася аварія, зберігали один мільйон, зазначає директор південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України Олег Деркач.
Але українське сховище потенційно загрозливіше, ніж угорське, не лише через його об’єм, вважає він.
Українське сховище шламів більше й небезпечніше, ніж угорське
«Шламосховищу 30 років, воно збудоване одночасно із заводом. Якою б міцною дамба не була, як би не розраховували її водонепроникність, просочування рідкої частини червоного шламу крізь неї відбувається! – переконує Олег Деркач. – А вода камінь точить. Рано чи пізно утворюються тріщини, відбуваються зсуви».
Відходи виробництва алюмінію у Миколаєві становлять більшу небезпеку для довкілля, ніж угорські, пояснює голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
«У Миколаєві, на відміну від Угорщини, червоний шлам має рідшу консистенцію, рідка частина сягає в ньому 80 відсотків. Тобто, в разі належить до еколого-небезпечних і підлягає посиленому контролю з боку держави», – говорить еколог.
Влада та керівництво Миколаївського глиноземного: аварії не буде
Про необхідність такого контролю українські урядовці згадали відразу після угорської аварії. Миколаївський глиноземний завод позапланово перевіряє урядова комісія, до якої долучилися науковці, представники МНС, Мінприроди, Держпромгірнагляду та місцева влада.
Їхнє завдання – розробити новий, безпечніший режим нагляду за полігоном, говорить член комісії, заступник начальника управління МНС у Миколаївській області Сергій Корогод.
«Будуть вироблені чіткі рішення для мінімізації можливих наслідків лиха, яке ми бачили в Угорщині. Наша мета – убезпечити і працівників заводу, і мешканців навколишніх сил, убезпечити довкілля, в тому числі лиман, розташований поруч із заводом», – каже представник рятувальників.
Сьогодні ризик аварії мінімальний, запевняє директор із виробництва Миколаївського глиноземного заводу Владислав Казачков.
«Гадаю, комісія розбереться й побачить, що нинішній стан наших сховищ не припускає можливості повторення того, що відбулося в Угорщині», – вважає він.
Щороку кількість відходів на миколаївських сховищах збільшується на один мільйон кубометрів. Найкращий захист від них – це переробка, вважають екологи. Таким чином роблять у Західній Європі, де всім подібним сховищам надали статус родовищ корисних копалин.
