Євразійське економічне співтовариство і сьогодні зацікавлене у членстві України, яка, натомість, отримає змогу скористатися перевагами об’єднання зусиль, спрямованих на економічне зростання, каже керівник департаменту економічної політики ЄврАзЕС Олександр Казаков.
«Чинний режим вільної торгівлі дозволив нам забезпечити ефективне зростання товарообігу, за цей короткий період від 2000 року з 29 мільярдів доларів США до 123 мільярдів. ВВП по ЄврАзЕС збільшився на 59 відсотків, виробництво промислової продукції – на 48», – наголошує він.
Влада на роздоріжжі
До планів членів ЄврАзЕС на найближче майбутнє входить завершення створення митного союзу та формування єдиного економічного простору, об’єднання енергетичних ринків, формування єдиного фінансового ринку і валютна інтеграція. Це не вкладається у зовнішньополітичні пріоритети України, визначені, зокрема, національним законодавством. Водночас, східний вектор зовнішньої політики чинної української влади дається взнаки.
За словами заступника міністра економіки Валерія Мунтіяна, Україна має одночасно інтегруватися у двох напрямках. «Що стосується Європейського Союзу, ми маємо виходити з національних інтересів. Європейський Союз – це 26,4 відсотка товарообігу, – каже він. – Це інвестиції та нові технології. Як це може бути не пріоритетом? Прем’єр-міністр у Брюсселі перебуває, і це правильно, ми це розвиваємо. Але я хочу сказати, що СНД – це 39 відсотків товарообігу, у нас дуже глибокі корені, дуже глибокі кооперація, інтеграція. І щоб втрачати цей ринок, ще ніхто нам не показав, де ми можемо його замістити».
Дешевий газ чи пристойне життя?
Критерії вибору між двома напрямками інтеграції дуже прості, вважає заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Дмитро Видрін. Питання не в обсягах товарообігу, а у цивілізаційному виборі, зауважує він.
«Для мене важливо, щоб ці моделі будувалися за тими принципами, що вже випробувані у світі. Мене не цікавлять цифри, пов’язані з мільярдами доларів та євро, тому що не завжди ці мільярди перетворюються на сотні і тисячі у кишенях простих громадян Росії, Казахстану та України. Ми знаємо, за об’єднання у Євросоюз збільшилася тривалість людського життя, тому що підвищені стандарти життя, якості життя, медичного обслуговування. Наскільки, цікаво, зріс рівень життя в країнах митного союзу?» – риторично поцікавився Видрін.
Крім того, ідея вступу України до ЄврАзЕС в експертному середовищі не обговорювалася вже кілька років, відтак її важко назвати актуальною, відзначив в інтерв’ю Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Ці питання на початку двохтисячних років дуже бурхливо обговорювалися. Тобто, це питання семи-, восьми-, дев’ятирічної давнини. Стосовно того, де наш вибір, то мені здається, що тут відповідь дуже проста. Так, ми можемо отримати якісь короткотермінові дивіденди у вигляді якихось знижок на нафту, на газ, на якісь інші копалини, але давайте подивимося, що, зрештою, всі прагнуть саме в ЄС, і ніхто звідти не тікає», – наголосив політолог.
Крім того, зауважив Олексій Гарань, Європейський Союз, на відміну від ЄврАзЕС – це інноваційні технології та потужні інвестиції.
«Чинний режим вільної торгівлі дозволив нам забезпечити ефективне зростання товарообігу, за цей короткий період від 2000 року з 29 мільярдів доларів США до 123 мільярдів. ВВП по ЄврАзЕС збільшився на 59 відсотків, виробництво промислової продукції – на 48», – наголошує він.
Влада на роздоріжжі
До планів членів ЄврАзЕС на найближче майбутнє входить завершення створення митного союзу та формування єдиного економічного простору, об’єднання енергетичних ринків, формування єдиного фінансового ринку і валютна інтеграція. Це не вкладається у зовнішньополітичні пріоритети України, визначені, зокрема, національним законодавством. Водночас, східний вектор зовнішньої політики чинної української влади дається взнаки.
За словами заступника міністра економіки Валерія Мунтіяна, Україна має одночасно інтегруватися у двох напрямках. «Що стосується Європейського Союзу, ми маємо виходити з національних інтересів. Європейський Союз – це 26,4 відсотка товарообігу, – каже він. – Це інвестиції та нові технології. Як це може бути не пріоритетом? Прем’єр-міністр у Брюсселі перебуває, і це правильно, ми це розвиваємо. Але я хочу сказати, що СНД – це 39 відсотків товарообігу, у нас дуже глибокі корені, дуже глибокі кооперація, інтеграція. І щоб втрачати цей ринок, ще ніхто нам не показав, де ми можемо його замістити».
Дешевий газ чи пристойне життя?
Критерії вибору між двома напрямками інтеграції дуже прості, вважає заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Дмитро Видрін. Питання не в обсягах товарообігу, а у цивілізаційному виборі, зауважує він.
«Для мене важливо, щоб ці моделі будувалися за тими принципами, що вже випробувані у світі. Мене не цікавлять цифри, пов’язані з мільярдами доларів та євро, тому що не завжди ці мільярди перетворюються на сотні і тисячі у кишенях простих громадян Росії, Казахстану та України. Ми знаємо, за об’єднання у Євросоюз збільшилася тривалість людського життя, тому що підвищені стандарти життя, якості життя, медичного обслуговування. Наскільки, цікаво, зріс рівень життя в країнах митного союзу?» – риторично поцікавився Видрін.
Крім того, ідея вступу України до ЄврАзЕС в експертному середовищі не обговорювалася вже кілька років, відтак її важко назвати актуальною, відзначив в інтерв’ю Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Ці питання на початку двохтисячних років дуже бурхливо обговорювалися. Тобто, це питання семи-, восьми-, дев’ятирічної давнини. Стосовно того, де наш вибір, то мені здається, що тут відповідь дуже проста. Так, ми можемо отримати якісь короткотермінові дивіденди у вигляді якихось знижок на нафту, на газ, на якісь інші копалини, але давайте подивимося, що, зрештою, всі прагнуть саме в ЄС, і ніхто звідти не тікає», – наголосив політолог.
Крім того, зауважив Олексій Гарань, Європейський Союз, на відміну від ЄврАзЕС – це інноваційні технології та потужні інвестиції.
