Керівник СБУ у Львівській області стверджує, що вилучили лише два комп’ютери, які є власністю Служби. Натомість Центр досліджень визвольних змагань наголошує у заяві, що це були комп’ютери науковців, а окрім них СБУ забрала і численні паперові матеріали про дисидентський рух в Україні.
Чи розголошував працівник СБУ, директор музею Руслан Забілий інформацію, яка становить державну таємницю? Начальник СБУ Львівщини Юрій Кіцул цього не підтвердив і не заперечив. Він припустив, що серед вилучених матеріалів можуть бути і не розсекречені. Адже Руслан Забілий, як держслужбовець СБУ, мав доступ до архівних документів, які становлять державну таємницю і зобов’язався її зберігати.
Чи збирався директор музею комусь передати, а може й уже передав «третій особі» матеріали, що містили державну таємницю? Юрій Кіцул теж не спростував і не підтвердив це. За його словами, директор музею отримував за роботу в «умовах режимних обмежень» додаткову грошову оплату. Юрій Кіцул пояснив, що працівники СБУ не допускали науковців на робочі місця, щоб не допустити зникнення тих матеріалів, які могли б зацікавити слідство.
«Проти Руслана Забілого порушено кримінальну справу за фактом, наголошую, за намагання розголошення відомостей, що становлять державну таємницю. Ситуація, яка склалась навколо вилучення у співробітника СБУ Руслана Забілого носіїв інформація СБУ розглядається СБУ виключно у площині кримінального правопорушення», – зазначив Юрій Кіцул.
Ющенко і Наливайченко не довели справу до кінця
На сьогодні музей «Тюрма на Лонцького» є структурним підрозділом СБУ, відповідно його приміщення перебуває на балансі спецслужби, усі 15 працівників, включно з Русланом Забілим, отримують зарплату з бюджету СБУ. За словами начальника СБУ Львівщини, на рік Служба виділила зі своїх фондів на утримання музею 370 тисяч гривень.
Так і не вдалося за президентства Ющенка і керівника СБУ Наливайченка передати музей у підпорядкування Інституту національної пам’яті, згідно постанови Кабміну. Нині питання про передачу музею цій установі взагалі не розглядається.
Органи місцевої влади Львова та області не зверталися до СБУ з пропозиціями про передачу музею пам’яті жертв окупаційних режимів, заявив Юрій Кіцул. «Ніхто до нас не звертався», – наголосив він.
Громадськість Львова попереджала організаторів музею про можливі наслідки
Проти створення музею жертв окупаційних режимів під егідою СБУ рік тому виступила громадськість Львова на чолі з правозахисником, колишнім політв’язнем Мирославом Мариновичем. У листі наголошувалось, що не можна допустити, щоб «концепція музею та його діяльність залежали від політичних чинників, ідеологічної орієнтації та особистих поглядів людей, які можуть обіймати вищі державні посади. «Єдиний спосіб уникнути цього – вивести музей з підпорядкування СБУ, передати львівській громаді», – мовилося у листі.
«Поки керівником СБУ є Наливайченко, то все буде добре, але незабаром вибори», – говорив у жовтні 2009 року Мирослав Маринович. Однак підписанти не лише не були почуті, а натомість зазнали шаленої критики на своєю адресу з боку тих людей, які займались організацією музею.
Народний депутат Ярослав Кендзьор вважає, що СБУ нині перетворюється на каральний орган.
«Йде дуже стрімке переродження СБУ у відвертий каральний орган, на взірець НКВС. І доказів цього переродження достатньо. Начальника СБУ Львівщини зробили крайнім, – каже Ярослав Кендзьор. – Які можуть бути таємниці для українського суспільства в масиві документів, які не формувались в час діяльності вже незалежної держави, а документи про злочини проти України, українських громадян держави іншого періоду. І є чинний Указ Президента Ющенка про розсекречення усіх матеріалів періоду Голодомору, репресій НКВС. Чому вони враз стали державною таємницею і становлять загрозу безпеці України? А тому, що СБУ перероджується саме з ініціативи Хорошковського, який є другом Кремля».
Тим часом керівництво СБУ Львівщини запевняє, що ніхто не планує зачиняти музей жертв окупаційних режимів у Львові чи доступ до розсекречених матеріалів.
Чи розголошував працівник СБУ, директор музею Руслан Забілий інформацію, яка становить державну таємницю? Начальник СБУ Львівщини Юрій Кіцул цього не підтвердив і не заперечив. Він припустив, що серед вилучених матеріалів можуть бути і не розсекречені. Адже Руслан Забілий, як держслужбовець СБУ, мав доступ до архівних документів, які становлять державну таємницю і зобов’язався її зберігати.
Чи збирався директор музею комусь передати, а може й уже передав «третій особі» матеріали, що містили державну таємницю? Юрій Кіцул теж не спростував і не підтвердив це. За його словами, директор музею отримував за роботу в «умовах режимних обмежень» додаткову грошову оплату. Юрій Кіцул пояснив, що працівники СБУ не допускали науковців на робочі місця, щоб не допустити зникнення тих матеріалів, які могли б зацікавити слідство.
«Проти Руслана Забілого порушено кримінальну справу за фактом, наголошую, за намагання розголошення відомостей, що становлять державну таємницю. Ситуація, яка склалась навколо вилучення у співробітника СБУ Руслана Забілого носіїв інформація СБУ розглядається СБУ виключно у площині кримінального правопорушення», – зазначив Юрій Кіцул.
Ющенко і Наливайченко не довели справу до кінця
На сьогодні музей «Тюрма на Лонцького» є структурним підрозділом СБУ, відповідно його приміщення перебуває на балансі спецслужби, усі 15 працівників, включно з Русланом Забілим, отримують зарплату з бюджету СБУ. За словами начальника СБУ Львівщини, на рік Служба виділила зі своїх фондів на утримання музею 370 тисяч гривень.
Так і не вдалося за президентства Ющенка і керівника СБУ Наливайченка передати музей у підпорядкування Інституту національної пам’яті, згідно постанови Кабміну. Нині питання про передачу музею цій установі взагалі не розглядається.
Органи місцевої влади Львова та області не зверталися до СБУ з пропозиціями про передачу музею пам’яті жертв окупаційних режимів, заявив Юрій Кіцул. «Ніхто до нас не звертався», – наголосив він.
Громадськість Львова попереджала організаторів музею про можливі наслідки
Проти створення музею жертв окупаційних режимів під егідою СБУ рік тому виступила громадськість Львова на чолі з правозахисником, колишнім політв’язнем Мирославом Мариновичем. У листі наголошувалось, що не можна допустити, щоб «концепція музею та його діяльність залежали від політичних чинників, ідеологічної орієнтації та особистих поглядів людей, які можуть обіймати вищі державні посади. «Єдиний спосіб уникнути цього – вивести музей з підпорядкування СБУ, передати львівській громаді», – мовилося у листі.
«Поки керівником СБУ є Наливайченко, то все буде добре, але незабаром вибори», – говорив у жовтні 2009 року Мирослав Маринович. Однак підписанти не лише не були почуті, а натомість зазнали шаленої критики на своєю адресу з боку тих людей, які займались організацією музею.
Народний депутат Ярослав Кендзьор вважає, що СБУ нині перетворюється на каральний орган.
«Йде дуже стрімке переродження СБУ у відвертий каральний орган, на взірець НКВС. І доказів цього переродження достатньо. Начальника СБУ Львівщини зробили крайнім, – каже Ярослав Кендзьор. – Які можуть бути таємниці для українського суспільства в масиві документів, які не формувались в час діяльності вже незалежної держави, а документи про злочини проти України, українських громадян держави іншого періоду. І є чинний Указ Президента Ющенка про розсекречення усіх матеріалів періоду Голодомору, репресій НКВС. Чому вони враз стали державною таємницею і становлять загрозу безпеці України? А тому, що СБУ перероджується саме з ініціативи Хорошковського, який є другом Кремля».
Тим часом керівництво СБУ Львівщини запевняє, що ніхто не планує зачиняти музей жертв окупаційних режимів у Львові чи доступ до розсекречених матеріалів.
