За день до позачергового з’їзду суддів преса вже назвала імена трьох претендентів на посади у Конституційному суді. Один із них – голова Апеляційного суду Києва, інші – судді Апеляційних судів Луганської та Харківської областей.
Голова парламентського комітету з питань правосуддя, член Вищої ради юстиції, регіонал Сергій Ківалов у коментарі Радіо Свобода назвав іще одного претендента – суддю Вищого адміністративного суду Олега Сергейчука.
«Я з ним дуже добре знайомий. Олег Сергейчук – голова Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів, він дуже сильний суддя», – наголосив він.
Сергій Ківалов запевняє, що всі кандидати на посади суддів Конституційного суду – професіонали.
«Це ж Конституційний суд, який вирішує дуже багато важливих питань. Наприклад, суперечки в органах влади. Тут мають працювати лише професіонали. Тому всі четверо суддів, яких оберуть, будуть саме суддями, тобто, їхня біографія пов’язана з суддівською роботою», – наголошує народний депутат.
У КСУ хочуть скасувати політреформу?
На початку вересня Конституційний суд припинив повноваження чотирьох суддів. Оглядачі пов’язують їхню відставку з політичними мотивами: звільнені судді нібито не влаштовували нову владу, а саме – її наміри щодо скасування політреформи 2004 року. Влітку Конституційний суд України відкрив провадження у справі про конституційність політреформи. Відповідне подання до суду надіслала парламентська більшість.
Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що політреформу можна було скасувати і без згаданих відставок.
«На мій погляд, останнім часом КСУ демонструє наявність у його складі стійкої більшості, готової враховувати інтереси влади. Зрештою, навіть заміни тих суддів, які пішли у відставку, не потрібно було для того, щоб ухвалити рішення, пов’язане із конституційною реформою», – додає він.
Водночас Ігор Коліушко припускає, що новопризначені судді підтримають рішення більшості своїх колег у справі про конституційність політреформи 2004 року.
«Претенденти можуть мати якісь свої погляди, адже коли їх обирають, то, звісно, їх обирають із певними сподіваннями», – каже експерт.
Відповідно до змін Конституції, ухвалених у 2004 році, в Україні відбувся перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. У Партії регіонів вважають, що політреформа минула з порушеннями процедури.
Голова парламентського комітету з питань правосуддя, член Вищої ради юстиції, регіонал Сергій Ківалов у коментарі Радіо Свобода назвав іще одного претендента – суддю Вищого адміністративного суду Олега Сергейчука.
«Я з ним дуже добре знайомий. Олег Сергейчук – голова Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів, він дуже сильний суддя», – наголосив він.
Сергій Ківалов запевняє, що всі кандидати на посади суддів Конституційного суду – професіонали.
«Це ж Конституційний суд, який вирішує дуже багато важливих питань. Наприклад, суперечки в органах влади. Тут мають працювати лише професіонали. Тому всі четверо суддів, яких оберуть, будуть саме суддями, тобто, їхня біографія пов’язана з суддівською роботою», – наголошує народний депутат.
У КСУ хочуть скасувати політреформу?
На початку вересня Конституційний суд припинив повноваження чотирьох суддів. Оглядачі пов’язують їхню відставку з політичними мотивами: звільнені судді нібито не влаштовували нову владу, а саме – її наміри щодо скасування політреформи 2004 року. Влітку Конституційний суд України відкрив провадження у справі про конституційність політреформи. Відповідне подання до суду надіслала парламентська більшість.
Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що політреформу можна було скасувати і без згаданих відставок.
«На мій погляд, останнім часом КСУ демонструє наявність у його складі стійкої більшості, готової враховувати інтереси влади. Зрештою, навіть заміни тих суддів, які пішли у відставку, не потрібно було для того, щоб ухвалити рішення, пов’язане із конституційною реформою», – додає він.
Водночас Ігор Коліушко припускає, що новопризначені судді підтримають рішення більшості своїх колег у справі про конституційність політреформи 2004 року.
«Претенденти можуть мати якісь свої погляди, адже коли їх обирають, то, звісно, їх обирають із певними сподіваннями», – каже експерт.
Відповідно до змін Конституції, ухвалених у 2004 році, в Україні відбувся перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. У Партії регіонів вважають, що політреформа минула з порушеннями процедури.