У Польщі з новою силою спалахнули дискусії навколо «газового договору століття», як його назвали польські медіа. Відповідно до проекту договору, російський «Газпром» мав би постачати до Польщі дві третини газу, який вона споживає. Контракт планується укласти на період до 2037 року.
Олії у вогонь польських суперечок додали висновки Європейської комісії про невідповідність договору європейському праву. Після вивчення справи Європейська комісія звернула увагу на те, що нова польсько-російська газова угода надає «Газпромові» виняткові права у Польщі. Якби договір набув чинності, то «Газпром» мав би монополію на транзит газу через Польщу. Тож Брюссель відправив документ на доопрацювання.
Наступного тижня польські та російські урядовці повинні зустрітися за столом переговорів, де мали б виправити проект договору відповідно до застережень Брюсселя. За перебігом польсько-російських перемовин стежитиме спостерігач з Європейської комісії. Проте вже тепер у Польщі лунають голоси про те, що Росія відстоюватиме дотеперішній текст договору.
Польський віце-прем’єр Вальдемар Павляк, один із найбільших прихильників укладення договору з «Газпромом», твердить, що його підписання економічно обґрунтоване. За словами Павляка, в разі непідписання нового контракту з Росією Польща матиме газові проблеми вже через місяць.
Він нагадує, що 20 жовтня закінчується термін дії Ямальського договору, тож Росія може припинити постачання газу до Польщі. «У листопаді й грудні можуть виникнути значні ускладнення, оскільки газ із газосховищ не зможе покрити зменшення його постачання», – каже Павляк.
Якби й справді дійшло до припинення газопостачання з Росії, то це боляче б ударило по хімічній промисловості країни. Як зазначають польські експерти, Польщі могла б допомогти Німеччина. Німці готові постачати полякам газ, який купують у росіян через газостанцію у Дроздовичах, що у Львівській області. Та проблема в тому, що українські газотранспортні системи залежні від «Газпрому», а тому вигідніше підписати довготривалий договір із Польщею.
ЄС не допустить прецеденту?
Тим часом польські медіа нагадують, що проект, схвалений урядом, дуже негативно оцінював колишній президент Лех Качинський. Саме цими днями у пресу потрапив так званий рапорт Наїмського. Це експертна оцінка суперечливого газового договору, що опинилася на столі Леха Качинського незадовго перед його загибеллю під Смоленськом.
У цьому звіті йдеться про те, що в газових переговорах із Росією польський уряд програє на всіх рівнях. Оцінюючи ситуацію, політики опозиції та деякі оглядачі говорять про хрест на планах диверсифікації, а навіть про зраду національних інтересів Польщі.
Зваженіші в оцінці ситуації експерти паливно-енергетичного ринку. Вони пояснюють появу суперечливого польсько-російського проекту стратегією «Газпрому».
Екс-міністр економіки Пйотр Возняк зазначає: «Найбільше зацікавлений в укладенні цього договору, очевидно, «Газпром». Стратегія «Газпрому» вже багато років полягає в тому, щоб підпорядковувати собі газотранспортні системи так далеко на Захід, наскільки це можливо, й монополізувати ринки, де він ті системи має».
Возняк вважає, що ЄС не допустить прецеденту і не дозволить «Газпромові» монополізувати польський газовий ринок. Деякі польські експерти кажукть, що рішення Європейської комісії – це жовта картка для російського «Газпрому» в Європейському Союзі.
Газпромівці переграють чиновників
Причину появи суперечливого проекту експерти пояснюють невмінням польської сторони вести складні переговорні процеси з газовим гігантом. Мовляв, росіянам вдалося переконати польську сторону у тому, щоб договір, підписаний ще на початку 1990-х, продовжити не на кілька років, як це спершу планувалося, а на кілька десятиліть, а до того ж значно збільшити обсяг постачання російського газу до Польщі.
Екс-міністр Возняк наголошує на тому, що «Газпром» має дуже добрих управлінців. Аналогічні міркування у Якуба Мельніка, автора низки резонансних публікацій про плани «Газпрому» у Польщі. Він вважає, що управлінцям «Газпрому» вдається перегравати польських чиновників.
В коментарі для Радіо Свобода Мельнік зазначив, що на переговорний процес із росіянами впливають бізнес-інтереси польського нафтогазового монополіста «Польське нафто- і газовидобування» (PGNiG). Мовляв, цьому монополістові вигідніше десятиліттями купувати газ від росіян у великих кількостях, аніж інвестувати в якісь альтернативні структури постачання.
Водночас Мельнік наголошує, що нескоригований Брюсселем договір із «Газпромом» міг би мати для Польщі не тільки економічні, але й політичні наслідки. Мовляв, російська влада використовує «Газпром» як знаряддя політичного тиску в міжнародних стосунках, що підтверджує досвід України та Білорусі. Мельнік вважає, що газ може бути знаряддям тиску й на таку країну, як Польща, котра хоч і є членом ЄС, та перебуває на його східній межі і не має надто багато альтернатив щодо газу з Росії.
Олії у вогонь польських суперечок додали висновки Європейської комісії про невідповідність договору європейському праву. Після вивчення справи Європейська комісія звернула увагу на те, що нова польсько-російська газова угода надає «Газпромові» виняткові права у Польщі. Якби договір набув чинності, то «Газпром» мав би монополію на транзит газу через Польщу. Тож Брюссель відправив документ на доопрацювання.
Наступного тижня польські та російські урядовці повинні зустрітися за столом переговорів, де мали б виправити проект договору відповідно до застережень Брюсселя. За перебігом польсько-російських перемовин стежитиме спостерігач з Європейської комісії. Проте вже тепер у Польщі лунають голоси про те, що Росія відстоюватиме дотеперішній текст договору.
Польський віце-прем’єр Вальдемар Павляк, один із найбільших прихильників укладення договору з «Газпромом», твердить, що його підписання економічно обґрунтоване. За словами Павляка, в разі непідписання нового контракту з Росією Польща матиме газові проблеми вже через місяць.
Він нагадує, що 20 жовтня закінчується термін дії Ямальського договору, тож Росія може припинити постачання газу до Польщі. «У листопаді й грудні можуть виникнути значні ускладнення, оскільки газ із газосховищ не зможе покрити зменшення його постачання», – каже Павляк.
Якби й справді дійшло до припинення газопостачання з Росії, то це боляче б ударило по хімічній промисловості країни. Як зазначають польські експерти, Польщі могла б допомогти Німеччина. Німці готові постачати полякам газ, який купують у росіян через газостанцію у Дроздовичах, що у Львівській області. Та проблема в тому, що українські газотранспортні системи залежні від «Газпрому», а тому вигідніше підписати довготривалий договір із Польщею.
ЄС не допустить прецеденту?
Тим часом польські медіа нагадують, що проект, схвалений урядом, дуже негативно оцінював колишній президент Лех Качинський. Саме цими днями у пресу потрапив так званий рапорт Наїмського. Це експертна оцінка суперечливого газового договору, що опинилася на столі Леха Качинського незадовго перед його загибеллю під Смоленськом.
У цьому звіті йдеться про те, що в газових переговорах із Росією польський уряд програє на всіх рівнях. Оцінюючи ситуацію, політики опозиції та деякі оглядачі говорять про хрест на планах диверсифікації, а навіть про зраду національних інтересів Польщі.
Зваженіші в оцінці ситуації експерти паливно-енергетичного ринку. Вони пояснюють появу суперечливого польсько-російського проекту стратегією «Газпрому».
Екс-міністр економіки Пйотр Возняк зазначає: «Найбільше зацікавлений в укладенні цього договору, очевидно, «Газпром». Стратегія «Газпрому» вже багато років полягає в тому, щоб підпорядковувати собі газотранспортні системи так далеко на Захід, наскільки це можливо, й монополізувати ринки, де він ті системи має».
Возняк вважає, що ЄС не допустить прецеденту і не дозволить «Газпромові» монополізувати польський газовий ринок. Деякі польські експерти кажукть, що рішення Європейської комісії – це жовта картка для російського «Газпрому» в Європейському Союзі.
Газпромівці переграють чиновників
Причину появи суперечливого проекту експерти пояснюють невмінням польської сторони вести складні переговорні процеси з газовим гігантом. Мовляв, росіянам вдалося переконати польську сторону у тому, щоб договір, підписаний ще на початку 1990-х, продовжити не на кілька років, як це спершу планувалося, а на кілька десятиліть, а до того ж значно збільшити обсяг постачання російського газу до Польщі.
Екс-міністр Возняк наголошує на тому, що «Газпром» має дуже добрих управлінців. Аналогічні міркування у Якуба Мельніка, автора низки резонансних публікацій про плани «Газпрому» у Польщі. Він вважає, що управлінцям «Газпрому» вдається перегравати польських чиновників.
В коментарі для Радіо Свобода Мельнік зазначив, що на переговорний процес із росіянами впливають бізнес-інтереси польського нафтогазового монополіста «Польське нафто- і газовидобування» (PGNiG). Мовляв, цьому монополістові вигідніше десятиліттями купувати газ від росіян у великих кількостях, аніж інвестувати в якісь альтернативні структури постачання.
Водночас Мельнік наголошує, що нескоригований Брюсселем договір із «Газпромом» міг би мати для Польщі не тільки економічні, але й політичні наслідки. Мовляв, російська влада використовує «Газпром» як знаряддя політичного тиску в міжнародних стосунках, що підтверджує досвід України та Білорусі. Мельнік вважає, що газ може бути знаряддям тиску й на таку країну, як Польща, котра хоч і є членом ЄС, та перебуває на його східній межі і не має надто багато альтернатив щодо газу з Росії.
