Київ – Лише кожний четвертий українець святкує День незалежності. Про це свідчать результати соціологічних досліджень Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Напередодні офіційного свята питання суверенітету та розвитку держави знову стає актуальним. Чи мають українці підстави пишатися батьківщиною? Це питання сьогодні у Києві обговорювали провідні політологи столиці – Володимир Фесенко та Олексій Гарань.
Тільки половина українців бачать майбутню Україну незалежною, повідомляє Володимир Фесенко, голова Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Чверть опитаних заявили про те, що через 20 років будуть раді бачити Україну частиною союзу з Росією, а кожен п`ятий – частиною Європейського Союзу. Здавалося б, статистика невтішна, однак політологи ставлять питання ребром: чи можна нехтувати економічним розвитком держави заради ілюзорної незалежності?
Володимир Фесенко«Ви знаєте відоме прислів’я: гарне теля бере молоко від двох маток. У цьому прислів’ї, мені здається, є частинка ментальності українців, їх ставлення до незалежності та до стосунків із великими сусідами, – каже Володимир Фесенко. – Зараз ми хочемо брати світ і тепло із одного боку – російського, і з іншого – європейського. Доведеться обирати. Незалежність – це ще й відповідальність за свої дії, і правильний вибір подальшої моделі розвитку».
Лакмусовим папірцем стануть місцеві вибори?
А от як саме розвиватиметься українська держава, мали б показати місцеві вибори у жовтні, вважає політолог. Чи збережеться конкуренція в політичних колах, або, чи стане українська демократія остаточно керованою?
«Справа не в тому, який буде результат на виході в опозиції. Справа в тому, наскільки ці вибори будуть керованими, – зауважує Володимир Фесенко. – Хочу нагадати, в Росії перший вагомий крок на шляху створення режиму керованої демократії був зроблений саме на рівні місцевих виборів».
Парадоксально, але саме недовіра до влади, за даними Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, стала для українців головною причиною їхньої єдності. Фесенко очікує, що скоро в громадян урветься терпець і вони скажуть: «Хлопці, дами і панове, треба вирішувати наші проблеми власними зусиллями і не покладатися на те, що хтось нам допоможе, Захід чи Росія». «Але в мене є й меседж нашим громадянам України: не покладайтеся тільки на владу. Вирішення проблем своєї країни – це справа ваших рук», – наголошує Володимир Фесенко.
Олігархам невигідна залежна держава – Гарань
Та в першу чергу задля стабілізації психологічного стану країни громадянам треба позбавлятися комплексу меншовартості, коментує Олесій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії.
«Небезпека є в комплексі меншовартості, я б сказав малоросійськості», – каже він. Порятунок країни Гарань чекає, у першу чергу, від українських олігархів, яким так само невигідно працювати в залежній державі.
Поруч із тривогою за майбутнє, українці водночас залишаються оптимістами. За результатами соціологічних опитувань, 77 відсотків українських громадян все одно пишаються своєю державою та вважають її своєю батьківщиною.
Більшість громадян, повідомляє Київський інститут проблем управління імені Горшеніна, також не бажає розколу держави.
Тільки половина українців бачать майбутню Україну незалежною, повідомляє Володимир Фесенко, голова Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Чверть опитаних заявили про те, що через 20 років будуть раді бачити Україну частиною союзу з Росією, а кожен п`ятий – частиною Європейського Союзу. Здавалося б, статистика невтішна, однак політологи ставлять питання ребром: чи можна нехтувати економічним розвитком держави заради ілюзорної незалежності?
Лакмусовим папірцем стануть місцеві вибори?
А от як саме розвиватиметься українська держава, мали б показати місцеві вибори у жовтні, вважає політолог. Чи збережеться конкуренція в політичних колах, або, чи стане українська демократія остаточно керованою?
«Справа не в тому, який буде результат на виході в опозиції. Справа в тому, наскільки ці вибори будуть керованими, – зауважує Володимир Фесенко. – Хочу нагадати, в Росії перший вагомий крок на шляху створення режиму керованої демократії був зроблений саме на рівні місцевих виборів».
Парадоксально, але саме недовіра до влади, за даними Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, стала для українців головною причиною їхньої єдності. Фесенко очікує, що скоро в громадян урветься терпець і вони скажуть: «Хлопці, дами і панове, треба вирішувати наші проблеми власними зусиллями і не покладатися на те, що хтось нам допоможе, Захід чи Росія». «Але в мене є й меседж нашим громадянам України: не покладайтеся тільки на владу. Вирішення проблем своєї країни – це справа ваших рук», – наголошує Володимир Фесенко.
Олігархам невигідна залежна держава – Гарань
Та в першу чергу задля стабілізації психологічного стану країни громадянам треба позбавлятися комплексу меншовартості, коментує Олесій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії.
«Небезпека є в комплексі меншовартості, я б сказав малоросійськості», – каже він. Порятунок країни Гарань чекає, у першу чергу, від українських олігархів, яким так само невигідно працювати в залежній державі.
Поруч із тривогою за майбутнє, українці водночас залишаються оптимістами. За результатами соціологічних опитувань, 77 відсотків українських громадян все одно пишаються своєю державою та вважають її своєю батьківщиною.
Більшість громадян, повідомляє Київський інститут проблем управління імені Горшеніна, також не бажає розколу держави.
