До світової фінансової кризи призвела втрата духовності європейським суспільством, а отже, православна ідеологія має стати основою для економічного відродження – ця теза була лейтмотивом експертної ради «Економіка та етика» при патріархові Російської православної церкви Кирилі.
Голова синодального відділу РПЦ зі зв’язків церкви та суспільства отець Всеволод Чаплін каже, що в цих умовах православні країни мають об’єднати зусилля і запропонувати світові нову економічну модель.
«Церква завжди мала свою думку про економіку, господарювання та трудові відносини. Церква – це потужна сполучна ланка між українським, російським та іншими народами, які становлять світ православ’я Русі, переконує представник РПЦ. – Ми маємо допомагати одне одному і сказати своє слово на світовому рівні. Самопожертва, самообмеження, взаємодопомога та інші цінності нашої цивілізації мають бути чітко сформульовані й запропоновані світові як один із варіантів подолання кризи».
Православні цінності в економіці передбачають спільну валюту з Росією
Складники так званої «православної економічної моделі» озвучив відповідальний секретар експертної ради при патріархові Кирилі Павло Шашкін.
«Відродження поваги до праці. Кваліфіковані кадри. Рівноправ’я Росії та України у євразійській інтеграційній моделі. Спільна валютно-фінансова система, спільна система цінностей, яку поділяє Україна та Росія. Центром нової економічної ідеології, як і в давнину, має стати Київ, і він не повинен поступатися пальмою першості Москві», – зазначив Шашкін.
Церква, яка має економічні пріоритети, забуває про спасіння душ – експерт
Духовенство дійсно може позитивно впливати на економіку – наприклад, переконувати представників бізнесу дотримуватися законів, платити податки та дбати про робітників. Проте Російська православна церква реалізувати такі ініціативи не готова, відзначає директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
«Я гадаю, що церква, яка має не дуже чистий політичний шлейф і масу соціальних проблем, не може опікуватися економікою. Нинішній патріарх Кирило свого часу мав афери з алкогольними напоями та «ніжками Буша». Митрополит Київський Володимир багаторазово звертався до російського нафтового бізнесу, домовляючись, щоб певні українські підприємці могли купувати нафту зі знижкою. Економіка має керуватися економічними законами. Якщо ж до цієї сфери почне заглиблюватися церква, то вона врешті втратить свою душпастирську функцію», – підсумовує релігіє знавець.
Економічні пропозиції, висловлені на експертній раді Російської православної церкви, в Україні не будуть ефективними, пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
«Ці країни (Росія, Україна та Білорусь) – їм незручно бути єдиною валютною зоною, – наголошує він. – Через те, що Росія є постачальником енергоносіїв, Україна та Білорусь – споживачами, тож в умовах здорожчання газу та нафти вони програють. Спільна монетарна політика тут неприпустима. Щодо співпраці та зняття економічних обмежень, то вони корисні щодо будь-яких країн, і мені незрозуміло, навіщо тут обмежуватися так званим православним світом».
Небезпечним вважають втручання РПЦ до економіки й інші українські економісти. До того ж, багато хто з них відзначає, що найбільше потерпали від кризи саме країни так званого «православного світу», а найменше – неправославні Польща та Китай.
Голова синодального відділу РПЦ зі зв’язків церкви та суспільства отець Всеволод Чаплін каже, що в цих умовах православні країни мають об’єднати зусилля і запропонувати світові нову економічну модель.
«Церква завжди мала свою думку про економіку, господарювання та трудові відносини. Церква – це потужна сполучна ланка між українським, російським та іншими народами, які становлять світ православ’я Русі, переконує представник РПЦ. – Ми маємо допомагати одне одному і сказати своє слово на світовому рівні. Самопожертва, самообмеження, взаємодопомога та інші цінності нашої цивілізації мають бути чітко сформульовані й запропоновані світові як один із варіантів подолання кризи».
Православні цінності в економіці передбачають спільну валюту з Росією
Складники так званої «православної економічної моделі» озвучив відповідальний секретар експертної ради при патріархові Кирилі Павло Шашкін.
«Відродження поваги до праці. Кваліфіковані кадри. Рівноправ’я Росії та України у євразійській інтеграційній моделі. Спільна валютно-фінансова система, спільна система цінностей, яку поділяє Україна та Росія. Центром нової економічної ідеології, як і в давнину, має стати Київ, і він не повинен поступатися пальмою першості Москві», – зазначив Шашкін.
Церква, яка має економічні пріоритети, забуває про спасіння душ – експерт
Духовенство дійсно може позитивно впливати на економіку – наприклад, переконувати представників бізнесу дотримуватися законів, платити податки та дбати про робітників. Проте Російська православна церква реалізувати такі ініціативи не готова, відзначає директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
«Я гадаю, що церква, яка має не дуже чистий політичний шлейф і масу соціальних проблем, не може опікуватися економікою. Нинішній патріарх Кирило свого часу мав афери з алкогольними напоями та «ніжками Буша». Митрополит Київський Володимир багаторазово звертався до російського нафтового бізнесу, домовляючись, щоб певні українські підприємці могли купувати нафту зі знижкою. Економіка має керуватися економічними законами. Якщо ж до цієї сфери почне заглиблюватися церква, то вона врешті втратить свою душпастирську функцію», – підсумовує релігіє знавець.
Економічні пропозиції, висловлені на експертній раді Російської православної церкви, в Україні не будуть ефективними, пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
«Ці країни (Росія, Україна та Білорусь) – їм незручно бути єдиною валютною зоною, – наголошує він. – Через те, що Росія є постачальником енергоносіїв, Україна та Білорусь – споживачами, тож в умовах здорожчання газу та нафти вони програють. Спільна монетарна політика тут неприпустима. Щодо співпраці та зняття економічних обмежень, то вони корисні щодо будь-яких країн, і мені незрозуміло, навіщо тут обмежуватися так званим православним світом».
Небезпечним вважають втручання РПЦ до економіки й інші українські економісти. До того ж, багато хто з них відзначає, що найбільше потерпали від кризи саме країни так званого «православного світу», а найменше – неправославні Польща та Китай.
