Голова Міжнародного суду Хісасі Овада сказав: «Суд вважає, що в загальному міжнародному праві немає заборони ухвалювати декларацію про незалежність. Згідно з цим суд робить висновок, що проголошення декларації про незалежність 17 лютого 2008 року не порушило загальне міжнародне право».
«Суд встановив, що резолюція Ради Безпеки ООН № 1244 не заборонила авторам декларації про незалежність від 17 лютого 2008 року ухвалити декларацію про незалежність від Республіки Сербії. Отож декларація про незалежність не порушує резолюції № 1244 Ради Безпеки ООН», – додав голова найвищого судового органу міжнародної спільноти.
Сербія все сподівається на «сербське Косово»
Важко сказати, що саме означають ці дзвони: чи вони лише закликали на молитву, а чи били на тривогу. А щодо урядовців, то вони попереджають, що рішення суду ООН могло б дестабілізувати ситуацію в регіоні, а так само і в інших регіонах, у котрих діють сепаратистські рухи.
Міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич у першому коментарі сказав: «Ми сьогодні чули дуже вузьку інтерпретацію самої декларації про незалежність, а політичне рішення обов’язково буде змушена винести Генеральна Асамблея ООН».
Отож Сербія ще сподівається, що можливі нові переговори про остаточний статус Косова, яке досі визнали майже 70 країн, у тому числі 22 з-поміж 27 держав-членів Євросоюзу.
Незгоди через незалежність
Уряд Сербії минулого року звернувся до Генеральної Асамблеї ООН із вимогою ухвалити резолюцію про те, що проголошення косовської незалежності було незаконним та що йшлося про грубе порушення територіальної цілісності Сербії. Генеральна Асамблея звернулася відтак до Міжнародного суду, заснованого 1945 року для врегулювання суперечок між державами, по дорадчий висновок із приводу законності кроку тимчасової косовської влади, який не має прямої юридичної сили.
Белградські урядовці постійно висловлювали сподівання, що суд винесе таке рішення, якого вимагала сербська сторона. Отож не важко припустити, що Белград розчарований. А в Приштині вже кілька днів готували урочистості з приводу вердикту, якого очікували вони.
Косово, відповідно до своєї декларації, формально стало незалежним 17 лютого 2008 року. Фактично провінція не перебувала під владою Белграда від червня 1999 року, коли Косово покинули сербська армія, поліція та всі органи влади.
На підставі досі чинної резолюції Ради Безпеки ООН № 1244, котру згадав голова суду ООН, у краї тоді сформували міжнародну адміністрацію, яка організувала вибори тимчасових органів влади. Резолюція також від імені міжнародної спільноти підтвердила територіальну цілісність тодішньої Югославії, у складі якої Косово залишалося частиною Сербії, навіть не перебуваючи під її контролем.
У резолюції зазначалося, що рішення про остаточний статус Косова винесуть після переговорів представників белградської влади та косовських албанців. Переговори за посередництвом Мартті Ахтісаарі, спеціального представника Генерального секретаря ООН, завершилися безрезультатно. Після цього депутати косовського парламенту албанської національності проголосили незалежність.
«Суд встановив, що резолюція Ради Безпеки ООН № 1244 не заборонила авторам декларації про незалежність від 17 лютого 2008 року ухвалити декларацію про незалежність від Республіки Сербії. Отож декларація про незалежність не порушує резолюції № 1244 Ради Безпеки ООН», – додав голова найвищого судового органу міжнародної спільноти.
Сербія все сподівається на «сербське Косово»
Сербський міністр закордонних справ Вук Єремич (ліворуч) прибув до Міжнародного Суду в Палаці миру, Гаага, 22 липня 2010 року
Патріарх Сербської православної церкви закликав напередодні всіх вірян зібратися в церквах цього дня на молитву за сербське Косово. А після винесення вироку півгодини дзвонили дзвони всіх православних церков у Сербії.Важко сказати, що саме означають ці дзвони: чи вони лише закликали на молитву, а чи били на тривогу. А щодо урядовців, то вони попереджають, що рішення суду ООН могло б дестабілізувати ситуацію в регіоні, а так само і в інших регіонах, у котрих діють сепаратистські рухи.
Міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич у першому коментарі сказав: «Ми сьогодні чули дуже вузьку інтерпретацію самої декларації про незалежність, а політичне рішення обов’язково буде змушена винести Генеральна Асамблея ООН».
Отож Сербія ще сподівається, що можливі нові переговори про остаточний статус Косова, яке досі визнали майже 70 країн, у тому числі 22 з-поміж 27 держав-членів Євросоюзу.
Незгоди через незалежність
Уряд Сербії минулого року звернувся до Генеральної Асамблеї ООН із вимогою ухвалити резолюцію про те, що проголошення косовської незалежності було незаконним та що йшлося про грубе порушення територіальної цілісності Сербії. Генеральна Асамблея звернулася відтак до Міжнародного суду, заснованого 1945 року для врегулювання суперечок між державами, по дорадчий висновок із приводу законності кроку тимчасової косовської влади, який не має прямої юридичної сили.
Белградські урядовці постійно висловлювали сподівання, що суд винесе таке рішення, якого вимагала сербська сторона. Отож не важко припустити, що Белград розчарований. А в Приштині вже кілька днів готували урочистості з приводу вердикту, якого очікували вони.
Косово, відповідно до своєї декларації, формально стало незалежним 17 лютого 2008 року. Фактично провінція не перебувала під владою Белграда від червня 1999 року, коли Косово покинули сербська армія, поліція та всі органи влади.
На підставі досі чинної резолюції Ради Безпеки ООН № 1244, котру згадав голова суду ООН, у краї тоді сформували міжнародну адміністрацію, яка організувала вибори тимчасових органів влади. Резолюція також від імені міжнародної спільноти підтвердила територіальну цілісність тодішньої Югославії, у складі якої Косово залишалося частиною Сербії, навіть не перебуваючи під її контролем.
У резолюції зазначалося, що рішення про остаточний статус Косова винесуть після переговорів представників белградської влади та косовських албанців. Переговори за посередництвом Мартті Ахтісаарі, спеціального представника Генерального секретаря ООН, завершилися безрезультатно. Після цього депутати косовського парламенту албанської національності проголосили незалежність.