Статистичних даних, котрі наприкінці червня оприлюднило Головне статистичне управління Польщі, польські експерти-економісти очікували, затамувавши подих. Деякі аналітики вважали, що економіка країни зазнає відчутних збитків внаслідок політичної кризи та сильних повеней.
У перші тижні після катастрофи в країні панував такий гнітючий настрій, що поляки значно менше купували, ніж звичайно. Крім того, без керівництва залишилася така стратегічно важлива для економіки країни установа, як Національний банк, голова якого загинув під Смоленськом. Серйозним протистоянням найбільших політичних сил супроводжувалася кампанія з виборів президента. Водночас у травні внаслідок повеней під водою опинилися не тільки будинки і поля, а й фірми, важливі дороги та мости.
Тож статистичні дані про стан польської економіки впродовж останніх драматичних місяців здивували усіх. Як повідомило Головне статуправління, у час повені промислове виробництво в Польщі не тільки не сповільнило темп, а й відносно квітня зросло на 14 відсотків. Це найкращі показники за останні два роки. За попередніми підрахунками економістів, у другому кварталі поточного року зростання національного валового продукту становило 3,2 відсотка.
Головне – міцний фундамент
Польський успіх експерти пояснюють тим, що впродовж кількох останніх років були закладені міцні підвалини у національну економіку.
Новий голова Національного банку Польщі Марек Белька констатує: «У польської економіки міцні фундаменти, у порівнянні з іншими країнами Європи, наша економіка досить динамічна, в нас нема масового безробіття, такого, як у низці країн світу. Ми маємо добру стабільну монетарну політику. У порівнянні з нашими сусідами ми маємо солідну бюджетну політику».
Якуб Мельник, аналітик «Фінансового оглядача» Національного банку Польщі, в інтерв’ю для Радіо Свобода звернув увагу на причини стабільності польської економіки у час політичної нестабільності. Зокрема він наголосив на тому, що Польщі вдалося впровадити в політичне життя країни європейські стандарти, котрі відмежовують політику від економіки.
«Коли Польща стала членом Європейського Союзу, в нас запрацювали норми, які виключають надто близький зв’язок політики з економікою. Тож іноді поляки можуть дозволити собі брутальні політичні сутички, не наражаючи при цьому країну на економічні проблеми».
Проте аналітик «Фінансового оглядача» застерігає, що надалі Польща може мати проблеми з тим, щоб залишатися «зеленим островом» у Європі. Мовляв, під час президентської виборчої кампанії Броніслав Коморовський дав дуже багато обіцянок. Зокрема, він пообіцяв піднести зарплату працівникам бюджетної сфери, а також значні фінансові пільги для студентів. Обіцянки доведеться виконувати, каже аналітик, адже восени у Польщі вибори до органів місцевого самоврядування, а наступного року – парламентські. Тож попереду в Польщі наступні складні іспити.
У перші тижні після катастрофи в країні панував такий гнітючий настрій, що поляки значно менше купували, ніж звичайно. Крім того, без керівництва залишилася така стратегічно важлива для економіки країни установа, як Національний банк, голова якого загинув під Смоленськом. Серйозним протистоянням найбільших політичних сил супроводжувалася кампанія з виборів президента. Водночас у травні внаслідок повеней під водою опинилися не тільки будинки і поля, а й фірми, важливі дороги та мости.
Тож статистичні дані про стан польської економіки впродовж останніх драматичних місяців здивували усіх. Як повідомило Головне статуправління, у час повені промислове виробництво в Польщі не тільки не сповільнило темп, а й відносно квітня зросло на 14 відсотків. Це найкращі показники за останні два роки. За попередніми підрахунками економістів, у другому кварталі поточного року зростання національного валового продукту становило 3,2 відсотка.
Головне – міцний фундамент
Польський успіх експерти пояснюють тим, що впродовж кількох останніх років були закладені міцні підвалини у національну економіку.
Новий голова Національного банку Польщі Марек Белька констатує: «У польської економіки міцні фундаменти, у порівнянні з іншими країнами Європи, наша економіка досить динамічна, в нас нема масового безробіття, такого, як у низці країн світу. Ми маємо добру стабільну монетарну політику. У порівнянні з нашими сусідами ми маємо солідну бюджетну політику».
Якуб Мельник, аналітик «Фінансового оглядача» Національного банку Польщі, в інтерв’ю для Радіо Свобода звернув увагу на причини стабільності польської економіки у час політичної нестабільності. Зокрема він наголосив на тому, що Польщі вдалося впровадити в політичне життя країни європейські стандарти, котрі відмежовують політику від економіки.
«Коли Польща стала членом Європейського Союзу, в нас запрацювали норми, які виключають надто близький зв’язок політики з економікою. Тож іноді поляки можуть дозволити собі брутальні політичні сутички, не наражаючи при цьому країну на економічні проблеми».
Проте аналітик «Фінансового оглядача» застерігає, що надалі Польща може мати проблеми з тим, щоб залишатися «зеленим островом» у Європі. Мовляв, під час президентської виборчої кампанії Броніслав Коморовський дав дуже багато обіцянок. Зокрема, він пообіцяв піднести зарплату працівникам бюджетної сфери, а також значні фінансові пільги для студентів. Обіцянки доведеться виконувати, каже аналітик, адже восени у Польщі вибори до органів місцевого самоврядування, а наступного року – парламентські. Тож попереду в Польщі наступні складні іспити.
