Нинішній коаліційний уряд Віктора Орбана, який прийшов до влади після парламентських виборів в Угорщині у квітні цього року, шукає нові джерела наповнення державної каси.
Планована податкова реформа консерваторів передбачає зниження загальних податків фізичних осіб з 31 до 16 відсотків. Також матиме значні податкові преференції малий та середній бізнес Угорщини.
Але цього тепер не скажеш про місцеві банки.
Глава коаліційного уряду Віктора Орбан2009 року, коли від світової кризи мало не збанкрутували цілі галузі економіки Угорщини, банківський сектор, навпаки, процвітав. Загальні прибутки комерційних банків, інвестиційних фондів та агентств нерухомого майна становили майже 1 мільярд доларів.
Політика «затягування пасків» попереднього уряду соціалістів аж ніяк не позначилася на інтересах банкірів, адже бюджетні видатки тодішній уряд прем’єра Ґордона Байнаї урізав за рахунок замороження зарплат бюджетникам, скорочення соціальних витрат, закриття лікарень, поштових відділень тощо.
Нові умови оподаткування подобаються не всім
Тепер голова національної спілки страхових фондів Петер Кішбенедек дуже розчарований планами уряду щодо банків. «Ми вважаємо, що за великим рахунком цей сектор здатен заплатити лише «екстра-податків» на суму 10–20 мільярдів форинтів (від менш як 45 до майже 90 мільйонів доларів США). Інакше у членів спілки почнуться проблеми», – заявив він. При цьому банкір зауважує, що йдеться лише про дуже малий термін оподаткування.
Проте Ласло Легоцкі, виконавчий директор пенсійного фонду від Комерційного банку Угорщини, вже скаржиться на те, що його установа не має прибутків і що це становить пряму чи непряму загрозу для клієнтів фонду.
З ним погоджується і фінансовий аналітик об’єднання угорських інвесторів Андраш Теммел. «У випадку з банками, які мають представництва за кордоном, високе оподаткування призведе до того, що вони перенесуть основну інвестиційну діяльність поза межі країни», – застерігає фахівець.
За інформацією уряду, банківський сектор Угорщини і цього року матиме надприбутки у розмірі 1 мільярд доларів. Кабінет міністрів Віктора Орбана міркує зараз над тим, як переконати угорських банкірів прийняти нові умови оподаткування.
Планована податкова реформа консерваторів передбачає зниження загальних податків фізичних осіб з 31 до 16 відсотків. Також матиме значні податкові преференції малий та середній бізнес Угорщини.
Але цього тепер не скажеш про місцеві банки.
Політика «затягування пасків» попереднього уряду соціалістів аж ніяк не позначилася на інтересах банкірів, адже бюджетні видатки тодішній уряд прем’єра Ґордона Байнаї урізав за рахунок замороження зарплат бюджетникам, скорочення соціальних витрат, закриття лікарень, поштових відділень тощо.
Нові умови оподаткування подобаються не всім
Тепер голова національної спілки страхових фондів Петер Кішбенедек дуже розчарований планами уряду щодо банків. «Ми вважаємо, що за великим рахунком цей сектор здатен заплатити лише «екстра-податків» на суму 10–20 мільярдів форинтів (від менш як 45 до майже 90 мільйонів доларів США). Інакше у членів спілки почнуться проблеми», – заявив він. При цьому банкір зауважує, що йдеться лише про дуже малий термін оподаткування.
Проте Ласло Легоцкі, виконавчий директор пенсійного фонду від Комерційного банку Угорщини, вже скаржиться на те, що його установа не має прибутків і що це становить пряму чи непряму загрозу для клієнтів фонду.
З ним погоджується і фінансовий аналітик об’єднання угорських інвесторів Андраш Теммел. «У випадку з банками, які мають представництва за кордоном, високе оподаткування призведе до того, що вони перенесуть основну інвестиційну діяльність поза межі країни», – застерігає фахівець.
За інформацією уряду, банківський сектор Угорщини і цього року матиме надприбутки у розмірі 1 мільярд доларів. Кабінет міністрів Віктора Орбана міркує зараз над тим, як переконати угорських банкірів прийняти нові умови оподаткування.
