Київ – Продовжується розслідування резонансної справи студента Ігоря Індила, який нещодавно загинув у відділі міліції Шевченківського району Києва. 28 травня прокуратура цього району порушила кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень працівниками райуправління міліції.
Другого червня слідчі спілкувалися з усіма свідками події та батьками Ігоря. З кожним днем, як кажуть мати та тітка загиблого, вони лишень більше впевнюються, що смерть хлопця – це не випадковість, як стверджує міліція.
Родичі хлопця вважають, що це вбивство і правоохоронці причетні до цього. Мати Ігоря Індила заявляє, що боротиметься до кінця.
Свідки ж справи, а це, головним чином однокурсники покійного Ігоря, вже помітно закриваються в собі, і це викликає занепокоєння – чи не тиснуть правоохоронці на молодих людей?
Замість дня народження похорон
Загиблий жив у гуртожитку одного із київських вишівЗамість святкування дня народження Ігоря Індила його рідні та друзі отримали звістку про смерть хлопця. Подруга Ігоря і один із ключових свідків у справі Вікторія Савич розповідає, що Ігор за декілька днів до дня народження почав передчувати щось недобре.
«Він не хотів святкувати. Казав, що не хоче бачити багато людей. Минулого року він святкував день народження весело, а цього року перспектива стати на рік старшим його зовсім не радувала. Казав, що взагалі не хоче свята», – згадує Вікторія Савич.
Свята і не вийшло, а сталася страшна трагедія, стосовно якої сьогодні є більше запитань, ніж відповідей. У ланцюжку розслідування не вистачає двох найголовніших ланок – голосу міліції та медиків. Очевидно, що міліція мала б знати, що сталося в стінах відділку насправді і хто має відповідати за смерть хлопця.
Як це було: хронологія подій очима свідків
Головні свідки у справі Ігоря Індила – це його друзі та однокурсники, які розповідають про той вечір.
За словами однокурсників Ігоря, 17 травня у переддень свята до нього в приїхав його друг Володимир. О 18:30 він вже поїхав із гуртожитку, де мешкав Ігор.
За словами друзів загиблого, саме тут, біля прохідної гуртожитку, вони бачили його востаннєВже десь о 20:00 хлопці знову спустилися на вахту. Між охоронцем Дмитром (37 років) та Ігорем зав’язалася словесна суперечка з приводу документів, які той ніби залишив на вахті. Охоронець покликав дільничного міліціонера, який мешкав у гуртожитку, щоб той втрутився в суперечку.
Дівчата, що чергували на вахті, стверджують, що дільничний Сергій Приходько (27 років) забрав у Ігоря його студентський квиток. Хлопець був обурений цим. Він вимагав повернути документ.
Дільничний відмовився. Почав кудись дзвонити і сказав, що зараз забере його у відділок. Ігор погодився.
За словами дівчат, які чергували на вахті, охоронець Дмитро сказав дільничному, що вже давно треба було Ігоря забрати в міліцію.
Вже о 20:15 ще два свідки – Вікторія Савич та Наталя Корнієнко, які були в той час на балконі, – бачили, що Ігор прямує до машини дільничного. За словами Наталі Корнієнко, Ігор швидко сів до машини міліціонера: «Жодного разу по дорозі до автомобіля він не впав, йшов рівно, слідів крові на ньому не було. Дівчина вважає, що він не був дуже п’яним».
Також Вікторія та Наталя бачили, що до машини сів друг Ігоря Сашко Хоменко, який тепер залишається головним і наймовчазнішим свідком у справі Ігоря Індила. Саме Сашко останнім бачив хлопця живим.
А далі у справі починається багато незрозумілого. Від вулиці Глібова, 5, де розташований гуртожиток, до вулиці Герцена, 9, де розташований райвідділ міліції, їхати не більше, ніж 10 хвилин. Тож уже не пізніше, ніж о 20:45, дільничний Сергій Приходько мав би доставити студентів до відділку.
Та вже о 21:00 до міліції викликали швидку допомогу, яка чомусь не забрала хлопця в лікарню. А о 21:40 Сергій Приходько привіз Сашка Хоменка назад до гуртожитку.
Дільничний переодягнувся і знову кудись пішов. А о 00:30 повернувся і сказав, що Ігор у відділку спить.
А вже о 5:10 Сергій Приходько повідомив керівництву гуртожитку, що Ігор помер. Він сказав, що Ігор захлинувся власним блювотинням.
Міліція хоче приховати правду?
Що було у відділку і о котрій годині насправді помер Ігор – це найголовніше, що, можливо, приховує міліція.
Ми зателефонували до швидкої допомоги, яка приїжджала на виклик того вечора. Але там відмовилися відповідати на питання, заявивши, що лікарня, за їхніми словами, взагалі не направляє машин.
Як повідомляли, швидку у відділок викликали 4 рази, приїжджала вона двічі: вперше приблизно о 21-й годині, вдруге – близько 5-ї години ранку, коли й констатувала смерть Ігоря.
На наше питання, чому швидка не забрала Ігоря до лікарні ще о 21:00, Петро Мірошниченко, начальник РУВС Шевченківського району, стверджує: «Коли швидка допомога приїхала перший раз, хлопець навіть не дав себе оглянути. Він брутально поводився і звертався до лікарів із нецензурною лайкою. Було три людини, які навіть не могли кваліфіковано його оглянути. Вони візуально зафіксували, що у хлопця алкогольна інтоксикація, про що вони зробили відповідний запис у книзі викликів швидкої допомоги».
А на запитання, чому ж лікарі і міліціонери не примусили хлопця дати себе оглянути чи відвезти до лікарні, начальник РУВС відповів: «Лікарі вирішили, що це непотрібно, адже на той момент вони не знали, що в нього вже травма голови».
Отже, на думку Петра Мірошниченка, хлопець вже приїхав до відділку з травмою голови. Свідки ж вважають, що в машину він сідав цілком здоровим.
«Де б я не була, я кажу, що вбили в міліції. Від нас його забрали нормальним, здоровим, нехай і трохи п’яним. Ну відвезіть у відділок, але не вдягайте наручники і не знущайтеся!» – розповідає Зінаїда Семенівна, комендант гуртожитку.
Коли батьки Ігоря приїхали в морг забрати тіло сина, їм заборонили повністю оглянути його, сказали, щоб вони оглянули тіло дитини вже вдома. Тітка загиблого стверджує, що травми, які отримав хлопець, все пояснюють, і, за її словами, зрозуміло, що міліція бреше.
За словами тітки Ігоря, у хлопця було декілька синців від ударів на боку та на грудях. Також у нього був перебитий ніс та розбита голова, сині нігті, стерті в кров лікті та фаланги пальців. Також на руках Ігоря були глибокі сліди від наручників.
«Ми взагалі їхали з тою думкою, що він захлинувся блювотинням; коли ми приїхали, то дізналися, що він загинув від крововиливу в мозок внаслідок удару тупим предметом. Лікар, який робив експертизу, раптом пішов у відпустку. Ми не можемо з ним поспілкуватися», – розповідає мама Ігоря Індила, Людмила (Офіційна версія травми – удар не тупим предметом, а об тупий предмет – за словами міліції, об підлогу.)
Тітка розповідає один нюанс щодо останніх годин життя сина. За її словами, вихователь із гуртожитку телефонувала до дільничного і просила його відпустити хлопця додому, але той відмовився, сказав, що той там пробуде три дні. «Тепер він каже, що ніхто до нього не дзвонив і ні про що не просив. Ось вам вже розбіг обставин», – зауважує мати.
Міліція захищається
Батьки загиблого студента спілкувалися з начальником головного управління МВС міста Києва Олексієм Крикуном. «За його словами, у всьому винні або лікарі, або гуртожиток – тільки не міліція. Міліція всюди має рацію», – каже тітка Ігоря.
Той-таки Олексій Крикун 1 червня представив Верховній Раді України хронологію подій того рокового дня з погляду міліції. В своїй доповіді він розповів, що Ігор неодноразово падав на підлогу в міліції. «Я підкреслюю, сам впав на підлогу», – сказав начальник ГУ МВС.
Після 22-ї години Ігоря перевели в кімнату для затриманих, де разом із ним були ще двоє. А о 4:40 дільничний міліціонер почув шум та побачив, що студент впав із лавки.
«При цьому двоє інших затриманих були на відстані декількох метрів від нього. Черговий викликав швидку, приїхала бригада, але врятувати хлопця не вдалося», – заявив Олексій Крикун.
Мати загиблого побувала в цій кімнаті. Вона стверджує, що там немає ніяких предметів, якими можна було б пошкодити голову, а на підлозі м’яке покриття – лінолеум.
«Там у кімнаті лінолеум. Я спеціально тупцювала на ньому. Він м’який, впасти і зламати собі там кістки черепу практично не можливо. Це хіба добре дали і хлопець просто розмазався по стінці», – заявляє мати Ігоря
Її сестра на заяву Олексія Крикуна реагує категорично: «Ми хотіли б побачити, щоб Крикун чи його дитина лягла там на ту лавку й упала – і ми би побачили, проламав би він собі череп чи ні!»
На свідків тиснуть
Через декілька днів після смерті Ігоря студенти гуртожитку телефонували на канал «1+1» і розповідали, що міліція тисне на них, змушує заявити, що нібито в гуртожитку була бійка та Ігор сідав у машину вже з розбитою головою.
Комендант гуртожитку Зінаїда Семенівна розповідає, що їй вже неодноразово телефонували невідомі з міліції з метою змусити її мовчати. «Вони сказали: що ти робиш, у тебе двоє дітей. Але я мовчати не буду, мені немає чого втрачати, я така, як покійний Ігор, напевно, – кажу те, що думаю!» – зауважує комендант гуртожитку.
На телефон виховательки Тетяни Сторожук теж приходять дивні дзвінки з невідомого номеру. «Що хочуть, не зрозуміло», – каже Тетяна. На її думку, це просто такий психологічний терор.
До того ж ми дізналися, що нібито на допиті 2 червня четверо студентів написали, що вони разом із Ігорем випили 2,7 літра горілки. Хоча ще 18 травня друг Ігоря Володимир Лесенко написав в поясненні, що вони втрьох випили 1 літр самогонки, яку Ігор привіз із дому.
Якщо студенти дійсно написали таку заяву, то це означатиме, що справу скоро закриють. Це підтверджуватиме, що Ігор дійсно був настільки п’яний, що в нього в крові знайшли таку кількість алкоголю, що є майже смертельним.
Студенти не підтверджують, що таке писали, але ймовірно, що вони дуже залякані й тому мовчать, так само як мовчить і головний свідок, Сашко Хоменко.
Саме він останнім бачив Ігоря живим, але він відмовляється будь-що говорити журналістам. Також він та його мати відмовляються спілкуватися з Людмилою Індил. Мати Сашка відрізає журналістам, що боїться за життя свого сина.
Людмила Індил впевнена, що їх залякали. «Якщо хлопець нічого не знає, то чого йому боятися», – говорить мама Ігоря.
Карпачова висловила упевненість, що це убивство
Ніна КарпачоваУповноважена Верховної Ради з прав людини Нінa Карпачова взяла під особистий контроль справу загиблого Ігора Індила. Вона неодноразово вже заявляла, що це не нещасний випадок, а вбивство. Ніна Карпачова наголошує, що це вже друга смерть молодої людини в Шевченківському райвідділку міліції.
«Порушення прав людини саме у цьому райвідділі міліції, я наголошую, є систематичними. Там зараз відсторонено начальника. А його вже потрібно було не відстороняти, а за систематичні, грубі, брутальні порушення його треба вже сьогодні знімати з роботи», – сказала Карпачова.
Команда омбудсмена проводить масштабну роботу зі свідками та батьками. Ніна Карпачова готує подання Генеральному прокуророві України Олександрові Медведьку з приводу смерті Ігоря Індила, у якому вона наполягає на ексгумації тіла загиблого.
Родичі загиблого сподіваються, що більше інформації стане відомо після повторного розтину тіла, якщо судмедексперти зроблять чесний висновок.
Другого червня слідчі спілкувалися з усіма свідками події та батьками Ігоря. З кожним днем, як кажуть мати та тітка загиблого, вони лишень більше впевнюються, що смерть хлопця – це не випадковість, як стверджує міліція.
Родичі хлопця вважають, що це вбивство і правоохоронці причетні до цього. Мати Ігоря Індила заявляє, що боротиметься до кінця.
Свідки ж справи, а це, головним чином однокурсники покійного Ігоря, вже помітно закриваються в собі, і це викликає занепокоєння – чи не тиснуть правоохоронці на молодих людей?
Замість дня народження похорон
«Він не хотів святкувати. Казав, що не хоче бачити багато людей. Минулого року він святкував день народження весело, а цього року перспектива стати на рік старшим його зовсім не радувала. Казав, що взагалі не хоче свята», – згадує Вікторія Савич.
Свята і не вийшло, а сталася страшна трагедія, стосовно якої сьогодні є більше запитань, ніж відповідей. У ланцюжку розслідування не вистачає двох найголовніших ланок – голосу міліції та медиків. Очевидно, що міліція мала б знати, що сталося в стінах відділку насправді і хто має відповідати за смерть хлопця.
Як це було: хронологія подій очима свідків
Головні свідки у справі Ігоря Індила – це його друзі та однокурсники, які розповідають про той вечір.
За словами однокурсників Ігоря, 17 травня у переддень свята до нього в приїхав його друг Володимир. О 18:30 він вже поїхав із гуртожитку, де мешкав Ігор.
Дівчата, що чергували на вахті, стверджують, що дільничний Сергій Приходько (27 років) забрав у Ігоря його студентський квиток. Хлопець був обурений цим. Він вимагав повернути документ.
Дільничний відмовився. Почав кудись дзвонити і сказав, що зараз забере його у відділок. Ігор погодився.
За словами дівчат, які чергували на вахті, охоронець Дмитро сказав дільничному, що вже давно треба було Ігоря забрати в міліцію.
Вже о 20:15 ще два свідки – Вікторія Савич та Наталя Корнієнко, які були в той час на балконі, – бачили, що Ігор прямує до машини дільничного. За словами Наталі Корнієнко, Ігор швидко сів до машини міліціонера: «Жодного разу по дорозі до автомобіля він не впав, йшов рівно, слідів крові на ньому не було. Дівчина вважає, що він не був дуже п’яним».
Також Вікторія та Наталя бачили, що до машини сів друг Ігоря Сашко Хоменко, який тепер залишається головним і наймовчазнішим свідком у справі Ігоря Індила. Саме Сашко останнім бачив хлопця живим.
А далі у справі починається багато незрозумілого. Від вулиці Глібова, 5, де розташований гуртожиток, до вулиці Герцена, 9, де розташований райвідділ міліції, їхати не більше, ніж 10 хвилин. Тож уже не пізніше, ніж о 20:45, дільничний Сергій Приходько мав би доставити студентів до відділку.
Та вже о 21:00 до міліції викликали швидку допомогу, яка чомусь не забрала хлопця в лікарню. А о 21:40 Сергій Приходько привіз Сашка Хоменка назад до гуртожитку.
Дільничний переодягнувся і знову кудись пішов. А о 00:30 повернувся і сказав, що Ігор у відділку спить.
А вже о 5:10 Сергій Приходько повідомив керівництву гуртожитку, що Ігор помер. Він сказав, що Ігор захлинувся власним блювотинням.
Міліція хоче приховати правду?
Що було у відділку і о котрій годині насправді помер Ігор – це найголовніше, що, можливо, приховує міліція.
Ми зателефонували до швидкої допомоги, яка приїжджала на виклик того вечора. Але там відмовилися відповідати на питання, заявивши, що лікарня, за їхніми словами, взагалі не направляє машин.
Як повідомляли, швидку у відділок викликали 4 рази, приїжджала вона двічі: вперше приблизно о 21-й годині, вдруге – близько 5-ї години ранку, коли й констатувала смерть Ігоря.
На наше питання, чому швидка не забрала Ігоря до лікарні ще о 21:00, Петро Мірошниченко, начальник РУВС Шевченківського району, стверджує: «Коли швидка допомога приїхала перший раз, хлопець навіть не дав себе оглянути. Він брутально поводився і звертався до лікарів із нецензурною лайкою. Було три людини, які навіть не могли кваліфіковано його оглянути. Вони візуально зафіксували, що у хлопця алкогольна інтоксикація, про що вони зробили відповідний запис у книзі викликів швидкої допомоги».
А на запитання, чому ж лікарі і міліціонери не примусили хлопця дати себе оглянути чи відвезти до лікарні, начальник РУВС відповів: «Лікарі вирішили, що це непотрібно, адже на той момент вони не знали, що в нього вже травма голови».
Отже, на думку Петра Мірошниченка, хлопець вже приїхав до відділку з травмою голови. Свідки ж вважають, що в машину він сідав цілком здоровим.
«Де б я не була, я кажу, що вбили в міліції. Від нас його забрали нормальним, здоровим, нехай і трохи п’яним. Ну відвезіть у відділок, але не вдягайте наручники і не знущайтеся!» – розповідає Зінаїда Семенівна, комендант гуртожитку.
Коли батьки Ігоря приїхали в морг забрати тіло сина, їм заборонили повністю оглянути його, сказали, щоб вони оглянули тіло дитини вже вдома. Тітка загиблого стверджує, що травми, які отримав хлопець, все пояснюють, і, за її словами, зрозуміло, що міліція бреше.
За словами тітки Ігоря, у хлопця було декілька синців від ударів на боку та на грудях. Також у нього був перебитий ніс та розбита голова, сині нігті, стерті в кров лікті та фаланги пальців. Також на руках Ігоря були глибокі сліди від наручників.
«Ми взагалі їхали з тою думкою, що він захлинувся блювотинням; коли ми приїхали, то дізналися, що він загинув від крововиливу в мозок внаслідок удару тупим предметом. Лікар, який робив експертизу, раптом пішов у відпустку. Ми не можемо з ним поспілкуватися», – розповідає мама Ігоря Індила, Людмила (Офіційна версія травми – удар не тупим предметом, а об тупий предмет – за словами міліції, об підлогу.)
Тітка розповідає один нюанс щодо останніх годин життя сина. За її словами, вихователь із гуртожитку телефонувала до дільничного і просила його відпустити хлопця додому, але той відмовився, сказав, що той там пробуде три дні. «Тепер він каже, що ніхто до нього не дзвонив і ні про що не просив. Ось вам вже розбіг обставин», – зауважує мати.
Міліція захищається
Батьки загиблого студента спілкувалися з начальником головного управління МВС міста Києва Олексієм Крикуном. «За його словами, у всьому винні або лікарі, або гуртожиток – тільки не міліція. Міліція всюди має рацію», – каже тітка Ігоря.
Той-таки Олексій Крикун 1 червня представив Верховній Раді України хронологію подій того рокового дня з погляду міліції. В своїй доповіді він розповів, що Ігор неодноразово падав на підлогу в міліції. «Я підкреслюю, сам впав на підлогу», – сказав начальник ГУ МВС.
Після 22-ї години Ігоря перевели в кімнату для затриманих, де разом із ним були ще двоє. А о 4:40 дільничний міліціонер почув шум та побачив, що студент впав із лавки.
«При цьому двоє інших затриманих були на відстані декількох метрів від нього. Черговий викликав швидку, приїхала бригада, але врятувати хлопця не вдалося», – заявив Олексій Крикун.
Мати загиблого побувала в цій кімнаті. Вона стверджує, що там немає ніяких предметів, якими можна було б пошкодити голову, а на підлозі м’яке покриття – лінолеум.
«Там у кімнаті лінолеум. Я спеціально тупцювала на ньому. Він м’який, впасти і зламати собі там кістки черепу практично не можливо. Це хіба добре дали і хлопець просто розмазався по стінці», – заявляє мати Ігоря
Її сестра на заяву Олексія Крикуна реагує категорично: «Ми хотіли б побачити, щоб Крикун чи його дитина лягла там на ту лавку й упала – і ми би побачили, проламав би він собі череп чи ні!»
На свідків тиснуть
Через декілька днів після смерті Ігоря студенти гуртожитку телефонували на канал «1+1» і розповідали, що міліція тисне на них, змушує заявити, що нібито в гуртожитку була бійка та Ігор сідав у машину вже з розбитою головою.
Комендант гуртожитку Зінаїда Семенівна розповідає, що їй вже неодноразово телефонували невідомі з міліції з метою змусити її мовчати. «Вони сказали: що ти робиш, у тебе двоє дітей. Але я мовчати не буду, мені немає чого втрачати, я така, як покійний Ігор, напевно, – кажу те, що думаю!» – зауважує комендант гуртожитку.
На телефон виховательки Тетяни Сторожук теж приходять дивні дзвінки з невідомого номеру. «Що хочуть, не зрозуміло», – каже Тетяна. На її думку, це просто такий психологічний терор.
До того ж ми дізналися, що нібито на допиті 2 червня четверо студентів написали, що вони разом із Ігорем випили 2,7 літра горілки. Хоча ще 18 травня друг Ігоря Володимир Лесенко написав в поясненні, що вони втрьох випили 1 літр самогонки, яку Ігор привіз із дому.
Якщо студенти дійсно написали таку заяву, то це означатиме, що справу скоро закриють. Це підтверджуватиме, що Ігор дійсно був настільки п’яний, що в нього в крові знайшли таку кількість алкоголю, що є майже смертельним.
Студенти не підтверджують, що таке писали, але ймовірно, що вони дуже залякані й тому мовчать, так само як мовчить і головний свідок, Сашко Хоменко.
Саме він останнім бачив Ігоря живим, але він відмовляється будь-що говорити журналістам. Також він та його мати відмовляються спілкуватися з Людмилою Індил. Мати Сашка відрізає журналістам, що боїться за життя свого сина.
Людмила Індил впевнена, що їх залякали. «Якщо хлопець нічого не знає, то чого йому боятися», – говорить мама Ігоря.
Карпачова висловила упевненість, що це убивство
«Порушення прав людини саме у цьому райвідділі міліції, я наголошую, є систематичними. Там зараз відсторонено начальника. А його вже потрібно було не відстороняти, а за систематичні, грубі, брутальні порушення його треба вже сьогодні знімати з роботи», – сказала Карпачова.
Команда омбудсмена проводить масштабну роботу зі свідками та батьками. Ніна Карпачова готує подання Генеральному прокуророві України Олександрові Медведьку з приводу смерті Ігоря Індила, у якому вона наполягає на ексгумації тіла загиблого.
Родичі загиблого сподіваються, що більше інформації стане відомо після повторного розтину тіла, якщо судмедексперти зроблять чесний висновок.
