Як виглядають шальки терезів, якщо важити «плюси» і «дрібниці» зі знаком мінус, підбиваючи підсумки перших 100 днів Президента Віктора Януковича?
Напередодні 100-денного ювілею з’явилися результати опитувань, серед них – фонду «Демократичні ініціативи». 19 експертів оцінили дії Президента Віктора Януковича «критично і вкрай негативно», – цитує УНІАН керівника фонду Ірину Бекешкіну. – «За шкалою від 0 до 10 балів середня оцінка діяльності глави держави склала 2,7». При цьому експерти віднесли до «негативних дій» формування уряду та кадрові призначення, підписання угод із Росією, заяви Президента про позаблоковий статус України, дії глави держави у сфері гуманітарній, «імітацію боротьби з корупцією», відсутність системного бачення реформ, «ігнорування Конституції і законів України».
Позитивно експерти відзначили відновлення керованості системи державної влади, підписання угоди про демаркацію українсько-російського кордону, заяву Президента про пріоритетність євроінтеграції, підписання закону про держбюджет і створення при Президентові України Комітету з економічних реформ. Відмову України від збагаченого урану названо «суперечливою».
Позиція опозиції
Роз’єднані опозиційні сили в країні заперечують ознаки стабілізації та називають зроблене Президентом за 100 днів «похороном демократії».
Те, що в Україні припинилися політичні чвари між гілками влади, опозиція називає «відсутністю політичної конкуренції». При цьому вказує на згортання свобод, зокрема свободи слова, розгул русифікації України, зраду національних інтересів, відновлення авторитарного режиму та перетворення України в «колонію Москви».
Пошук об’єктивних оцінок
Шанси пошуку об’єктивних оцінок все ж є. Принаймні, є охочі їх шукати. Серед експертів є аналітики та політологи, хто не брав участі в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи». Вони, як і низка зарубіжних експертів, вважають явним досягненням Президента Віктора Януковича припинення в Україні хаосу та дестабілізації, призупинення економічного падіння і загалом – зупинку «оранжево-сердечного маршу до прірви».
За останніми соціологічними дослідженнями, 41 відсоток населення України висловлює задоволення діяльністю Президента Віктора Януковича, незадоволених – 21 відсоток. Безумовне досягнення Президента Януковича – те, що Україна виведена із системної міжнародної ізоляції, зі стану зовнішньополітичної «холодної війни» по всіх азимутах. (Досі можна почути, що, мовляв, Віктор Ющенко «не хотів бачити Москви», і це було тотожним «не хотів «поступатися незалежністю України». При цьому мало хто пригадує, що й самого Віктора Ющенка «не хотіли бачити» ні в Москві, ні в багатьох інших місцях. Не хотіли його бачити впритул – з офіційним, державним візитом, – ні Дмитро Медведєв, ні Барак Обама, ні Анґела Меркель...).
Об’єктивним досягненням можна вважати і те, що Україна отримала шанси на розвиток, – у ній знову з’явилася керованість. Ухвали виконуються і спостерігається намагання працювати. (Нещодавно глава уряду Микола Азаров нагадав, що 80 відсотків постанов колишнього уряду Юлії Тимошенко та колишнього Президента Віктора Ющенка не виконувались і ніхто не контролював це невиконання). Президент Янукович зумів мобілізувати владу й консолідувати її. Зникли «зоряні війни», які тривали між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко та мучили країну 5 років поспіль з метою з’ясувати – «хто на світі всіх гарніший». При цьому слід пригадати, як втомився від тих «зоряних воєн» і цілий світ. Може, і тому теж світ так прихильно поставився до радикальних дій нового українського Президента, який справді кардинально поліпшив стосунки з Росією і не зіпсував їх при цьому з Європою та США?
…Для того, щоб скрупульозно означити всі успіхи перших 100 днів діяльності Президента Віктора Януковича, як і всі його невдачі, потрібно досить багато місця і часу. Очевидно, це зроблять – по кожному напрямі – відповідні фахівці. Але навіть пунктирний «набір правильних дій на макрорівні» достатній, щоб говорити про успіх – «розумному досить», як мовили древні.
Інша річ, що відчиняв свої персональні двері до храму успіху Президент Віктор Янукович із грацією «слона в посудній крамничці». – І це може мати серйозні наслідки. Так, пишаючись блискавичною, ефектною і загалом ефективною побудовою владної вертикалі, Президент Янукович не може заплющувати очі на допущені при цьому промахи. Не може не усвідомлювати, що, скажімо «одна паршива вівця» у тій вертикалі (чи вже «дві паршиві вівці») сколихнули цілу країну, і принаймні частина її при цьому визначила своїм ворогом самого пана Президента. – Це призначення панів Дмитра Табачника й Анатолія Могильова міністрами. Якщо протести проти цих призначень Президент Янукович вважає «дрібницями», то це якраз ті дрібниці, в яких і ховається диявол.
І ще на одну таку «дрібницю» слід звернути увагу. – Нова влада не вважає за потрібне проводити якісне, повноцінне політико-інформаційне забезпечення своїх дій. (За великим рахунком, саме це призвело до напруженості навколо «харківських угод» і викликало протести навіть у досі соціально апатичному, сонному українському суспільстві, яке таким однозначно перестає бути). Небажання (чи невміння?) інформувати суспільство про себе і свої дії (коли інформація – це не просто повідомлення, а характеристика відносин між джерелом інформації та її споживачами), як і небажання зважати на «дрібниці», які викликають широкі протести, може надовго зачинити двері храму успіху, щойно відчинені Президентом Віктором Януковичем. Бо ж суспільство – це люди, народ, власне, країна – Україна. Яка позиціонує себе демократичною, і яку такою бачать у світі, – і ближчі й дальші сусіди, і ті, що за океаном. Жодний досвід «керованої демократії» (по типу тієї, що нині панує в Росії) тут не приживеться. Алгоритм, за якого «успіх робить почесними навіть злочини» (пригадуючи слова Луція Сенеки), несумісний з подальшою демократизацією і модернізацією України.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Напередодні 100-денного ювілею з’явилися результати опитувань, серед них – фонду «Демократичні ініціативи». 19 експертів оцінили дії Президента Віктора Януковича «критично і вкрай негативно», – цитує УНІАН керівника фонду Ірину Бекешкіну. – «За шкалою від 0 до 10 балів середня оцінка діяльності глави держави склала 2,7». При цьому експерти віднесли до «негативних дій» формування уряду та кадрові призначення, підписання угод із Росією, заяви Президента про позаблоковий статус України, дії глави держави у сфері гуманітарній, «імітацію боротьби з корупцією», відсутність системного бачення реформ, «ігнорування Конституції і законів України».
Позитивно експерти відзначили відновлення керованості системи державної влади, підписання угоди про демаркацію українсько-російського кордону, заяву Президента про пріоритетність євроінтеграції, підписання закону про держбюджет і створення при Президентові України Комітету з економічних реформ. Відмову України від збагаченого урану названо «суперечливою».
Позиція опозиції
Роз’єднані опозиційні сили в країні заперечують ознаки стабілізації та називають зроблене Президентом за 100 днів «похороном демократії».
Те, що в Україні припинилися політичні чвари між гілками влади, опозиція називає «відсутністю політичної конкуренції». При цьому вказує на згортання свобод, зокрема свободи слова, розгул русифікації України, зраду національних інтересів, відновлення авторитарного режиму та перетворення України в «колонію Москви».
Пошук об’єктивних оцінок
Шанси пошуку об’єктивних оцінок все ж є. Принаймні, є охочі їх шукати. Серед експертів є аналітики та політологи, хто не брав участі в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи». Вони, як і низка зарубіжних експертів, вважають явним досягненням Президента Віктора Януковича припинення в Україні хаосу та дестабілізації, призупинення економічного падіння і загалом – зупинку «оранжево-сердечного маршу до прірви».
За останніми соціологічними дослідженнями, 41 відсоток населення України висловлює задоволення діяльністю Президента Віктора Януковича, незадоволених – 21 відсоток. Безумовне досягнення Президента Януковича – те, що Україна виведена із системної міжнародної ізоляції, зі стану зовнішньополітичної «холодної війни» по всіх азимутах. (Досі можна почути, що, мовляв, Віктор Ющенко «не хотів бачити Москви», і це було тотожним «не хотів «поступатися незалежністю України». При цьому мало хто пригадує, що й самого Віктора Ющенка «не хотіли бачити» ні в Москві, ні в багатьох інших місцях. Не хотіли його бачити впритул – з офіційним, державним візитом, – ні Дмитро Медведєв, ні Барак Обама, ні Анґела Меркель...).
Об’єктивним досягненням можна вважати і те, що Україна отримала шанси на розвиток, – у ній знову з’явилася керованість. Ухвали виконуються і спостерігається намагання працювати. (Нещодавно глава уряду Микола Азаров нагадав, що 80 відсотків постанов колишнього уряду Юлії Тимошенко та колишнього Президента Віктора Ющенка не виконувались і ніхто не контролював це невиконання). Президент Янукович зумів мобілізувати владу й консолідувати її. Зникли «зоряні війни», які тривали між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко та мучили країну 5 років поспіль з метою з’ясувати – «хто на світі всіх гарніший». При цьому слід пригадати, як втомився від тих «зоряних воєн» і цілий світ. Може, і тому теж світ так прихильно поставився до радикальних дій нового українського Президента, який справді кардинально поліпшив стосунки з Росією і не зіпсував їх при цьому з Європою та США?
…Для того, щоб скрупульозно означити всі успіхи перших 100 днів діяльності Президента Віктора Януковича, як і всі його невдачі, потрібно досить багато місця і часу. Очевидно, це зроблять – по кожному напрямі – відповідні фахівці. Але навіть пунктирний «набір правильних дій на макрорівні» достатній, щоб говорити про успіх – «розумному досить», як мовили древні.
Інша річ, що відчиняв свої персональні двері до храму успіху Президент Віктор Янукович із грацією «слона в посудній крамничці». – І це може мати серйозні наслідки. Так, пишаючись блискавичною, ефектною і загалом ефективною побудовою владної вертикалі, Президент Янукович не може заплющувати очі на допущені при цьому промахи. Не може не усвідомлювати, що, скажімо «одна паршива вівця» у тій вертикалі (чи вже «дві паршиві вівці») сколихнули цілу країну, і принаймні частина її при цьому визначила своїм ворогом самого пана Президента. – Це призначення панів Дмитра Табачника й Анатолія Могильова міністрами. Якщо протести проти цих призначень Президент Янукович вважає «дрібницями», то це якраз ті дрібниці, в яких і ховається диявол.
І ще на одну таку «дрібницю» слід звернути увагу. – Нова влада не вважає за потрібне проводити якісне, повноцінне політико-інформаційне забезпечення своїх дій. (За великим рахунком, саме це призвело до напруженості навколо «харківських угод» і викликало протести навіть у досі соціально апатичному, сонному українському суспільстві, яке таким однозначно перестає бути). Небажання (чи невміння?) інформувати суспільство про себе і свої дії (коли інформація – це не просто повідомлення, а характеристика відносин між джерелом інформації та її споживачами), як і небажання зважати на «дрібниці», які викликають широкі протести, може надовго зачинити двері храму успіху, щойно відчинені Президентом Віктором Януковичем. Бо ж суспільство – це люди, народ, власне, країна – Україна. Яка позиціонує себе демократичною, і яку такою бачать у світі, – і ближчі й дальші сусіди, і ті, що за океаном. Жодний досвід «керованої демократії» (по типу тієї, що нині панує в Росії) тут не приживеться. Алгоритм, за якого «успіх робить почесними навіть злочини» (пригадуючи слова Луція Сенеки), несумісний з подальшою демократизацією і модернізацією України.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
