Українська економіка вже після першого кварталу урядування нової влади перебуває в кращій ситуації, ніж це було за попередників. У цьому намагається переконати Прем’єр-міністр Микола Азаров.
«Ми ухвалили бюджет із дефіцитом 5,3 відсотка. Реальний дефіцит за п’ять місяців є значно меншим. Вдалося стабілізувати фінансову ситуацію в системі «Нафтогазу». Останні два місяці розрахунки за російський газ «Нафтогаз» проводив самостійно без допомоги бюджету», – стверджує керівник уряду.
Та навіть прихильні до нової влади експерти визнають, що підставою для економічного пожвавлення стало відновлення попиту на українську експортну продукцію на світових ринках. Такої думки дотримується заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
А президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий бачить ситуацію по-іншому. «На жаль, структурні зміни, яких потребує економіка, поки що не є пріоритетом для нової влади», – каже він.
Економічні амбіції нової влади
Змінити думку скептиків покликана стратегія, розрахована на п’ять років. До кінця 2010 року влада сподівається законодавчо забезпечити проведення реформ, заявила перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова.
«Запропоновано ухвалення законопроектів, які є базовими для проведення реформ. Це Податковий кодекс, зміни до Бюджетного кодексу, закони про дерегуляцію бізнесу», – розповіла пані Акімова.
Серед наступних кроків – поновлення великої приватизації, створення умов для входження України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом, реструктуризація до 2014 року «Нафтогазу» і «Укрзалізниці», приведення до економічно обґрунтованого рівня тарифів на електроенергію.
МВФ: скепсис замість грошей?
Водночас у Міжнародному валютному фонді вважають запропоновані заходи недостатніми. Про це на засіданні комітету з економічних реформ сказав постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр.
«У цьому звіті слушно визнається необхідність переломити динаміку швидкого зростання державного боргу. Однак пропозиція скорочувати дефіцит на один відсоток на рік не є амбіційною. У результаті такого підходу державний борг зростатиме ще кілька років перед тим, як ситуація стабілізується», – зауважив Макс Альєр і додав, що планований дефіцит бюджету, так само як і рівень інфляції, мають становити мету, а не розглядатися лише як індикатори успіху.
Представник МВФ жодним словом не згадав про можливість поновлення кредитування України, хоча на нинішньому етапі українська влада називає це серед пріоритетів. За словами експертів, гроші МВФ потрібні насамперед як сигнал для потенційних кредиторів та інвесторів.
«Ми ухвалили бюджет із дефіцитом 5,3 відсотка. Реальний дефіцит за п’ять місяців є значно меншим. Вдалося стабілізувати фінансову ситуацію в системі «Нафтогазу». Останні два місяці розрахунки за російський газ «Нафтогаз» проводив самостійно без допомоги бюджету», – стверджує керівник уряду.
Та навіть прихильні до нової влади експерти визнають, що підставою для економічного пожвавлення стало відновлення попиту на українську експортну продукцію на світових ринках. Такої думки дотримується заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
А президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий бачить ситуацію по-іншому. «На жаль, структурні зміни, яких потребує економіка, поки що не є пріоритетом для нової влади», – каже він.
Економічні амбіції нової влади
Змінити думку скептиків покликана стратегія, розрахована на п’ять років. До кінця 2010 року влада сподівається законодавчо забезпечити проведення реформ, заявила перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова.
«Запропоновано ухвалення законопроектів, які є базовими для проведення реформ. Це Податковий кодекс, зміни до Бюджетного кодексу, закони про дерегуляцію бізнесу», – розповіла пані Акімова.
Серед наступних кроків – поновлення великої приватизації, створення умов для входження України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом, реструктуризація до 2014 року «Нафтогазу» і «Укрзалізниці», приведення до економічно обґрунтованого рівня тарифів на електроенергію.
МВФ: скепсис замість грошей?
Водночас у Міжнародному валютному фонді вважають запропоновані заходи недостатніми. Про це на засіданні комітету з економічних реформ сказав постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр.
«У цьому звіті слушно визнається необхідність переломити динаміку швидкого зростання державного боргу. Однак пропозиція скорочувати дефіцит на один відсоток на рік не є амбіційною. У результаті такого підходу державний борг зростатиме ще кілька років перед тим, як ситуація стабілізується», – зауважив Макс Альєр і додав, що планований дефіцит бюджету, так само як і рівень інфляції, мають становити мету, а не розглядатися лише як індикатори успіху.
Представник МВФ жодним словом не згадав про можливість поновлення кредитування України, хоча на нинішньому етапі українська влада називає це серед пріоритетів. За словами експертів, гроші МВФ потрібні насамперед як сигнал для потенційних кредиторів та інвесторів.
