Міст через Керченську протоку – шлях до розвитку і… залежності

Президент України Віктор Янукович доручив урядові цього тижня створити міжвідомчу групу для підготовки будівництва мосту через Керченську протоку, яка розділяє українську та російську території. Подібні доручення отримали і керівники кримської автономії.

Спорудження транспортного переходу через Керченську протоку передбачене міжнародними договорами, які підписали Президенти України і Росії у Харкові 27 квітня цього року.

Після їхнього підписання посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив, що керченський міст зможе перетворити Крим та Північний Кавказ на єдиний курортний регіон, а крім того, зміцнить транспортну інфраструктуру довкола Чорного моря.

Міст Крим – Кубань спрямує в Україну світові вантажопотоки – автори проекту

Автори ж проектів мостового переходу взагалі вважають, що він спрямує через Україну основні транспортні потоки світу.

Директор підприємства «Експлуатація та будівництво підземних споруд», автор проекту тунелю Керч – Кубань Микола Глухов заявляє: «Що дає така магістраль для України? Євразійський континент – це три чверті світового виробництва та вантажообігу. Україна розташована у центрі цього материка, і, збудувавши перехід через Керченську протоку, вона пропускає через себе головні потоки з Європи до Китаю, Індії та разом із Росією зміцнює свої геополітичні позиції. Уявіть, переїзд пропускатиме 300 мільйонів тон вантажів та 70 мільйонів пасажирів на рік!»

Подібні розрахунки наводить і автор проекту мосту через протоку, головний інженер «Київсоюздорожпроекту» Ольга Сергеєва.

Вигідно чи не вигідно?

Економічно вигідним для України вважає міст Керч – Кубань і директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак. Проте, на його думку, найближчим часом його навряд чи збудують.

«Я дуже не впевнений, що ця дорога буде збудована. Вона має велику вартість, умови для інвестора погані, а в бюджетах навіть обох держав такі кошти знайти важко. Але, якби її збудували, це було б дуже добре для країни і стимулювало б різні сфери бізнесу», – вважає цей аналітик.

А от провідні кримські експерти вважають, що міст через протоку Кримові не потрібен – адже наявна поромна переправа завантажена лише на третину потужності.

Голова Таврійського інституту регіонального розвитку, заслужений економіст Криму Андрій Клименко каже: «Прогноз такий: пройде ейфорія від перезавантаження українсько-російських відносин, за проект візьмуться фахівці і побачать усі його підводні камені: невеликий потенціал вантажопотоків Кубані та Криму, розломи та рухливі піски на дні протоки, захмарну вартість проекту… І, швидше за все, дійдуть висновку, що краще розвивати вже наявну поромну переправу».

Міст як спроба приєднати Крим до Росії

Тим часом експерт із міжнародних відносин, політолог Григорій Перепелиця переконаний: міст Крим – Кубань у перспективі є загрозою територіальній цілісності України, оскільки передбачає не лише транспортне сполучення, а й газопровід та лінію електропередач.

«Таким чином економічно та геополітично це одразу приєднає Крим до Росії. Після такого ресурсного перепідпорядкування Криму питання референдуму про його перехід до Росії вже не буде проблемою», – попереджає політолог.

Експерти оцінюють вартість транспортного переходу через Керченську протоку приблизно в півтора мільярда доларів, а термін його окупності в їхніх оцінках коливається від 10 до 50 років. Нинішні проекти переходу передбачають, що він може бути збудований до 2014 року.

Ідея мосту між Кримом та Росією не є новою: у 1944 році у Керченській протоці вже був тимчасовий міст, але за рік його зруйнували зимові шторми. Український уряд розглядав ідею такого мосту і в 1999 році, але тоді проект було заморожено.