Більшість родин у селі Вільхівці Івано-Франківської області заробляють на життя, вирощуючи свиней на м’ясо і сало. Проте м’ясокомбінати та покупці на ринках дедалі частіше віддають перевагу імпортній свинині та м’ясопродуктам, говорить Мирослав, житель села Вільхівці.
«Люди вигодовують свиней і на продаж, і для себе. На одну свиню потрібно близько тонни зерна на рік, не рахуючи інших кормів. З-за кордону м’ясо та сало закуповують, мабуть, тому, що воно дешевше, бо там вигідніше займатися свинарством. Чому відмовляються від українського сала, не знаю», – дивується селянин.
Фермер Іван Чеківський є власником найбільшого свинокомплексу Тернопільської області. Але й він говорить про те, що вигідно продавати його продукцію стає проблематично.
«Все визначає попит. Сало в Україні має низьку ціну, бо вона залежить від цін на олію, масло та інші жири. Через те ми вирощуємо м’ясні породи, які дають мало сала. Але упродовж останнього року м’ясопродукти лише дешевшають. Собівартість свині – 13 гривень за кілограм живої ваги. Нам уже пропонують продавати по 13 гривень, це означає, що працюватимемо без рентабельності, і не буде грошей на розвиток».
Імпорт зростає через дорогі корми чи через неякісне сало?
Упродовж останнього року імпорт сала в Україну збільшився із 34 до 47 тисяч тонн на рік, а це близько третини від загальної потреби українців, розповідає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«Тут певною мірою віддзеркалюються тенденції минулих років, коли через подорожчання зерна на внутрішньому ринку виробництво сала та свинини впало на 20 відсотків, – каже він. – Але ситуація виправляється: станом на квітень поголів’я свиней у порівнянні з квітнем минулого року зросло на 16 відсотків».
Про те, що поголів’я свиней з початку року зростає, свідчать і дані Держкомстату. Однак, за його ж статистикою, свинячого м’яса та сала за місяць продають на чверть менше, аніж виробляють. Якщо в цих умовах уряд скасує податкові пільги, то галузь очікує колапс, прогнозує Володимир Лапа.
«Насторожують вимоги МВФ, який схиляє український уряд до того, щоб відмовитися від підтримки аграріїв через податкові пільги. У такому разі дрібні господарства зникнуть, вціліють лише найбільші виробники свинини», – зазначає експерт.
У Мінагрополітики коментувати проблему відмовляються. Тоді як начальник відділу АПК центру «Держзовнішінформ» Міністерства економіки Антон Порембський пояснює, що збільшення імпорту не стосується сала, яке купує населення. «Ніяка криза українцям як споживачам сала не загрожує, – зауважує він. – Відбувається переорієнтація виробників ковбас на імпортне сало. Сільське населення вирощує так званих жирних свиней, і саме їхнє сало українці купують на ринках. Тоді як м’ясокомбінати окремо закуповують українських м’ясних свиней без сала, окремо імпортне сало, оскільки наше, у порівнянні із закордонним, гіршої якості для переробки».
Водночас, за підрахунками Мінекономіки, поголів’я свиней у малих господарствах теж поступово зменшується: за три роки воно скоротилося із 5 до 4 мільйонів. Однак у найближчі роки це не викличе різкого дефіциту сала в Україні, вважають експерти.
«Люди вигодовують свиней і на продаж, і для себе. На одну свиню потрібно близько тонни зерна на рік, не рахуючи інших кормів. З-за кордону м’ясо та сало закуповують, мабуть, тому, що воно дешевше, бо там вигідніше займатися свинарством. Чому відмовляються від українського сала, не знаю», – дивується селянин.
Фермер Іван Чеківський є власником найбільшого свинокомплексу Тернопільської області. Але й він говорить про те, що вигідно продавати його продукцію стає проблематично.
«Все визначає попит. Сало в Україні має низьку ціну, бо вона залежить від цін на олію, масло та інші жири. Через те ми вирощуємо м’ясні породи, які дають мало сала. Але упродовж останнього року м’ясопродукти лише дешевшають. Собівартість свині – 13 гривень за кілограм живої ваги. Нам уже пропонують продавати по 13 гривень, це означає, що працюватимемо без рентабельності, і не буде грошей на розвиток».
Імпорт зростає через дорогі корми чи через неякісне сало?
Упродовж останнього року імпорт сала в Україну збільшився із 34 до 47 тисяч тонн на рік, а це близько третини від загальної потреби українців, розповідає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«Тут певною мірою віддзеркалюються тенденції минулих років, коли через подорожчання зерна на внутрішньому ринку виробництво сала та свинини впало на 20 відсотків, – каже він. – Але ситуація виправляється: станом на квітень поголів’я свиней у порівнянні з квітнем минулого року зросло на 16 відсотків».
Про те, що поголів’я свиней з початку року зростає, свідчать і дані Держкомстату. Однак, за його ж статистикою, свинячого м’яса та сала за місяць продають на чверть менше, аніж виробляють. Якщо в цих умовах уряд скасує податкові пільги, то галузь очікує колапс, прогнозує Володимир Лапа.
«Насторожують вимоги МВФ, який схиляє український уряд до того, щоб відмовитися від підтримки аграріїв через податкові пільги. У такому разі дрібні господарства зникнуть, вціліють лише найбільші виробники свинини», – зазначає експерт.
У Мінагрополітики коментувати проблему відмовляються. Тоді як начальник відділу АПК центру «Держзовнішінформ» Міністерства економіки Антон Порембський пояснює, що збільшення імпорту не стосується сала, яке купує населення. «Ніяка криза українцям як споживачам сала не загрожує, – зауважує він. – Відбувається переорієнтація виробників ковбас на імпортне сало. Сільське населення вирощує так званих жирних свиней, і саме їхнє сало українці купують на ринках. Тоді як м’ясокомбінати окремо закуповують українських м’ясних свиней без сала, окремо імпортне сало, оскільки наше, у порівнянні із закордонним, гіршої якості для переробки».
Водночас, за підрахунками Мінекономіки, поголів’я свиней у малих господарствах теж поступово зменшується: за три роки воно скоротилося із 5 до 4 мільйонів. Однак у найближчі роки це не викличе різкого дефіциту сала в Україні, вважають експерти.
