На думку президента Угорщини Ласла Шойома, який приймав 16 квітня своїх колег із Сербії Бориса Тадича й Хорватії Іва Йосиповича в південноугорському місті Печі, зустріч була корисною, жвавою і пройшла в гарній атмосфері.
Стимулом до цього передусім послужило тверде бажання колишніх непримиренних ворогів Сербії та Хорватії зміцнювати добросусідські, мирні відносини на шляху входження в Євросоюз.
Угорщина, що послідовно підтримує обидві колишні югославські республіки в євроінтеграції, готова ділитися з сусідками тим досвідом, що набула сама.
Не в останню чергу це стосується безпосередніх механізмів правового застосування нового законодавства, гармонізованого Угорщиною відповідно до вимог ЄС і з урахуванням узятих на себе обов’язків повноправного члена НАТО.
Євросоюзові не завадить мати окремого комісара у справах нацменшин
Сторони зазначили, що в усіх трьох країнах в основному вдалося врегулювати проблеми титульних націй і нацменшин. Це питання було другим на порядку денному Печської зустрічі.
Його обговорення домагався Будапешт, адже ще кілька років тому 300-тисячна угорська громада у сербській Воєводині зазнавала великих утисків із боку офіційної влади та сербських націоналістичних об’єднань, які виступали проти культурної автономії угорців.
Президент Угорщини Ласло Шойом висловив думку, що, оскільки для його країни та двох сусідніх держав важливо, щоб права національних меншин не порушувалися, було б доречним, щоб Європейська комісія мала окремого комісара у справах етнічних громад.
Місцеві оглядачі зазначають, що ці та деякі інші питання, зокрема, охорона довкілля та прикордонна співпраця, віднедавна постійно фігурують на двосторонніх угорсько-сербських та угорсько-хорватських зустрічах, які відбуваються між керівниками сусідніх держав усе частіше й частіше, чого раніше не було.
Давно очікувані ініціативи
У Печі також пролунали заяви про нові ініціативи, на які вже давно очікували у всій Європі.
Ідеться про все ще не розміновані ділянки в нижній течії річок Дунаю та Драви. Роботи для фахівців тут настільки багато, що три президенти розраховують на професійну та фінансову допомогу міжнародної спільноти.
Ці слова високо оцінила оглядач студії регіональних програм телеканалу «Дуна» Аніта Янко. «Борис Тадич із радістю заспокоїв присутніх, що з новообраним президентом Хорватії вони разом стали на історичний шлях примирення двох балканських країн. До речі, обидва президенти зробили безліч обнадійливих жестів у бік колись ворожої сторони. Це підтвердив також Іво Йосипович, обраний на пост президента Хорватії у січні цього року. Глава Хорватської Республіки закликав у Печі, щоб сусідні країни до кінця залікували завдані їм під час війни рани», – каже оглядач.
Стимулом до цього передусім послужило тверде бажання колишніх непримиренних ворогів Сербії та Хорватії зміцнювати добросусідські, мирні відносини на шляху входження в Євросоюз.
Угорщина, що послідовно підтримує обидві колишні югославські республіки в євроінтеграції, готова ділитися з сусідками тим досвідом, що набула сама.
Не в останню чергу це стосується безпосередніх механізмів правового застосування нового законодавства, гармонізованого Угорщиною відповідно до вимог ЄС і з урахуванням узятих на себе обов’язків повноправного члена НАТО.
Євросоюзові не завадить мати окремого комісара у справах нацменшин
Сторони зазначили, що в усіх трьох країнах в основному вдалося врегулювати проблеми титульних націй і нацменшин. Це питання було другим на порядку денному Печської зустрічі.
Його обговорення домагався Будапешт, адже ще кілька років тому 300-тисячна угорська громада у сербській Воєводині зазнавала великих утисків із боку офіційної влади та сербських націоналістичних об’єднань, які виступали проти культурної автономії угорців.
Президент Угорщини Ласло Шойом висловив думку, що, оскільки для його країни та двох сусідніх держав важливо, щоб права національних меншин не порушувалися, було б доречним, щоб Європейська комісія мала окремого комісара у справах етнічних громад.
Місцеві оглядачі зазначають, що ці та деякі інші питання, зокрема, охорона довкілля та прикордонна співпраця, віднедавна постійно фігурують на двосторонніх угорсько-сербських та угорсько-хорватських зустрічах, які відбуваються між керівниками сусідніх держав усе частіше й частіше, чого раніше не було.
Давно очікувані ініціативи
У Печі також пролунали заяви про нові ініціативи, на які вже давно очікували у всій Європі.
Ідеться про все ще не розміновані ділянки в нижній течії річок Дунаю та Драви. Роботи для фахівців тут настільки багато, що три президенти розраховують на професійну та фінансову допомогу міжнародної спільноти.
Ці слова високо оцінила оглядач студії регіональних програм телеканалу «Дуна» Аніта Янко. «Борис Тадич із радістю заспокоїв присутніх, що з новообраним президентом Хорватії вони разом стали на історичний шлях примирення двох балканських країн. До речі, обидва президенти зробили безліч обнадійливих жестів у бік колись ворожої сторони. Це підтвердив також Іво Йосипович, обраний на пост президента Хорватії у січні цього року. Глава Хорватської Республіки закликав у Печі, щоб сусідні країни до кінця залікували завдані їм під час війни рани», – каже оглядач.
