За різними повідомленнями московських, київських і севастопольських джерел, цього року будуть списані: ще один, другий великий протичовневий корабель «Керчь», шпитальне судно «Енисей», морський транспорт «Тургай» і морський транспорт озброєнь «Генерал Рябиков», а також судно-кабелеукладач «Сетунь». Після цього на ЧФ із кораблів 1-2 рангу залишиться лише ракетний крейсер «Москва» і третій, останній великий протичовневий корабель «Сметливый». Втім, очікуються і подальші списання, бо зараз у Севастополі перебуває близько півсотні військових кораблів ЧФ Росії, вік яких перевищує 30-40 років.
Водночас, військові експерти у Севастополі припускають, що найближчим часом Росія може офіційно поставити питання перед Україною про необхідність перебазування до Севастополя нових бойових кораблів. За даними керівника севастопольського аналітичного центру «Номос» Сергія Кулика, така пропозиція з боку Росії «абсолютно реальна і вона надійде уже цього тижня». А остаточно питання вирішиться до 17 травня нинішнього року, коли з візитом до Києва прибуде російський президент Дмитро Медведєв. Сергій Кулик каже, що до цього часу має бути ухвалене «якесь конкретне рішення з цього приводу».
Бажання є, але немає можливостей?
Інформації про плани російських військовиків не багато, але відомо, що зараз росіяни дуже мало будують військових кораблів. Планується, що 2015 року зі стапелів одного з російських суднобудівних заводів зійде новий дизель-електричний підводний човен «Севастополь», це проект 677 «Лада». Але коли реально цей човен увійде до бойового складу російських збройних сил і прибуде на Чорне море, не відомо.
Експерти припускають, що на випадок згоди офіційного Києва російські військові можуть перекинути до Севастополя кілька новіших, а точніше, не дуже старих кораблів з інших флотів ВМФ Росії, або ж із Новоросійської бази. Не виключено, що обговорюватиметься і можливість базування у Севастополі французького вертольотоносця «Містраль», про купівлю якого, начебто, Москва домовилася із Парижем. Хоча цей корабель за своїм класом перевищує усі списані і заплановані до списання плавзасоби ЧФ Росії.
Разом з тим, аналітик проекту «Флот-2017» Павло Шеремет вважає, що найближчим часом Чорноморський флот Росії виявиться не здатним виконувати оперативні завдання, а лише обмежені задачі в акваторії внутрішнього моря поблизу своїх баз і пунктів базування. За словами експерта, ЧФ Росії перебуває в Україні (і його намагаються тут залишити й після 2017 року) не як оперативне об’єднання, а як політичний інструмент «гарантованої стабілізації» зовнішньополітичних поглядів українського керівництва.
А для виконання політичних завдань, на думку Павла Шеремета, флоту цілком достатньо крейсера «Москва», кількох десантних кораблів та посиленого підрозділу морської піхоти. Все це росіяни вже мають у Севастополі.
У прес-центрі ЧФ Росії можливість перекидання нових кораблів до Криму не коментують. Водночас, джерела у штабі російського флоту в Севастополі нагадали, що тему модернізації і передислокації сюди нових озброєнь чи плавзасобів російська сторона періодично піднімає на всіх переговорах із питань Чорноморського флоту, починаючи із першої половини 2000-х років.
Водночас, військові експерти у Севастополі припускають, що найближчим часом Росія може офіційно поставити питання перед Україною про необхідність перебазування до Севастополя нових бойових кораблів. За даними керівника севастопольського аналітичного центру «Номос» Сергія Кулика, така пропозиція з боку Росії «абсолютно реальна і вона надійде уже цього тижня». А остаточно питання вирішиться до 17 травня нинішнього року, коли з візитом до Києва прибуде російський президент Дмитро Медведєв. Сергій Кулик каже, що до цього часу має бути ухвалене «якесь конкретне рішення з цього приводу».
Бажання є, але немає можливостей?
Інформації про плани російських військовиків не багато, але відомо, що зараз росіяни дуже мало будують військових кораблів. Планується, що 2015 року зі стапелів одного з російських суднобудівних заводів зійде новий дизель-електричний підводний човен «Севастополь», це проект 677 «Лада». Але коли реально цей човен увійде до бойового складу російських збройних сил і прибуде на Чорне море, не відомо.
Експерти припускають, що на випадок згоди офіційного Києва російські військові можуть перекинути до Севастополя кілька новіших, а точніше, не дуже старих кораблів з інших флотів ВМФ Росії, або ж із Новоросійської бази. Не виключено, що обговорюватиметься і можливість базування у Севастополі французького вертольотоносця «Містраль», про купівлю якого, начебто, Москва домовилася із Парижем. Хоча цей корабель за своїм класом перевищує усі списані і заплановані до списання плавзасоби ЧФ Росії.
Разом з тим, аналітик проекту «Флот-2017» Павло Шеремет вважає, що найближчим часом Чорноморський флот Росії виявиться не здатним виконувати оперативні завдання, а лише обмежені задачі в акваторії внутрішнього моря поблизу своїх баз і пунктів базування. За словами експерта, ЧФ Росії перебуває в Україні (і його намагаються тут залишити й після 2017 року) не як оперативне об’єднання, а як політичний інструмент «гарантованої стабілізації» зовнішньополітичних поглядів українського керівництва.
А для виконання політичних завдань, на думку Павла Шеремета, флоту цілком достатньо крейсера «Москва», кількох десантних кораблів та посиленого підрозділу морської піхоти. Все це росіяни вже мають у Севастополі.
У прес-центрі ЧФ Росії можливість перекидання нових кораблів до Криму не коментують. Водночас, джерела у штабі російського флоту в Севастополі нагадали, що тему модернізації і передислокації сюди нових озброєнь чи плавзасобів російська сторона періодично піднімає на всіх переговорах із питань Чорноморського флоту, починаючи із першої половини 2000-х років.
