Чи покладе зустріч Путіна і Туска початок реабілітації жертв із Польщі?
Недарма Енн Аппельбаум запитує на сторінках «Вашингтон Пост», чи дійсно Росія відмовилася від ролі ревізіоніста щодо Катині? Тут мається на увазі саме суперечність з боку Москви – з одного боку намагання Володимира Путіна реабілітувати діяння Сталіна в нинішній Росії, як свого роду «державного менеджера і найуспішнішого радянського лідера», а з другого – запрошення Путіним до 70-річчя катиньської трагедії на меморіальні відзначення свого польського колеги Дональда Туска. Відомо, що поблизу Смоленська в катиньському лісі весною 1940 року за наказом самого Сталіна було розстріляно понад 20 тисяч польських офіцерів та представників інтелігенції. Що потім радянська пропаганда звалювала на нацистів. У 1990 році останній комуністичний лідер Михайло Горбачов першим визнав, що саме Москва винна у жертвах Катині. У 1991 році Борис Єльцин передав полякам частину архівних документів щодо цих розстрілів НКВС. Але при Путіну процес реабілітації невинних поляків Катині був згорнутий і в Москві навіть почали говорити на офіційному рівні, що, мовляв, Єльцину підсунули фальшиві документи щодо цих розстрілів і знову почали вести мову про вину гестапо... Це призвело навіть до взаємних, російських і польських, судових позовів у справі Катині. Російська прокуратура офіційно закрила справу про розслідування злочинів в Катиньському лісі.
В останні місяці щось у ставленні Москви до катиньської трагедії змінилося, російське телебачення минулої п’ятниці показало фільм Анджея Вайди «Катинь», що, мабуть, без згоди самого Путіна було б неможливим. Може саме Путін і Туск покладуть 7 квітня в Катині початок припиненню реабілітації сталінізму, а може це буде лише чергова російська зовнішньополітична акція, риторично резюмує Енн Аппельбаум у статті «Вашингтон Пост».
Чи привезе Путін до Катині нові документи про злочини Сталіна?
Польська «Ґазета Виборча» наголошує, що завтрашня зустріч двох прем’єрів, Путіна і Туска, в Катині, вже не змінить російської відповіді на судовий запит із Страсбурга, де йде розгляд справи за позовом родин поляків, котрі загинули 1940 року в Катині. У цьому позові йдеться про припинення Росією доступу до архівних справ щодо тисяч поляків, розстріляних за наказом Сталіна в Катині, а також про відмову російської прокуратури розглядати справу про реабілітацію жертв катиньських розстрілів НКВС. Російська відповідь до Страсбурга від 19 березня, як інформує «Ґазета Виборча», складена у стилі ухиляння від конкретної відповіді.
Та все ж польська сторона сподівається, що саме 7 квітня в Катині є можливість виправити небезпеку цієї відповіді з Москви до Страсбурга і запобігти вибуху нових незгод між поляками та росіянами. Доказом ймовірної доброї волі Росії в Катині служить показ минулої п’ятниці російським телебаченням польського художнього фільму Анджея Вайди «Катинь», коли чи не всі учасники теледискусії з російського боку визнали вину Москви у цій трагедії тисяч поляків. «Ґазета Виборча» також покладається на те, що зустріч Путіна і Туска в Катині 7 квітня покладе добрий початок у справі торжества правди щодо цієї трагедії, а робота спільної польсько-російської комісії, яку також очолюють обидва прем’єри, поставить справедливу крапку в цій історії.
Польське видання також опублікувало витримки з інтерв’ю шефа російських архівів Андрія Артізова, котрий обіцяє, що новий перегляд документів дозволить вирішити питання відповідей родичам жертв Катині і допуску до цих архівних документів. «Ґазета Виборча» сподівається, що сам Володимир Путін привезе до Катині у вівторок щось нове у цій справі. Це видання також публікує висловлювання голови Федерації катиньських родин Анджея Скомпського, який сподівається, що з російського боку в Катині буде хоча б жест прохання про прощення і дійде до відкриття стосовно жертв Катині. Разом з тим Скомпський вважає, що справа до реабілітації катиньських жертв найближчим часом все ж «не дійде».
«Ґазета Виборча» також інформує про внутрішньо-польські суперечності з приводу поїздки до Катині президента Польщі Леха Качинського, що запланована на суботу, 10 квітня. Президент прибуде у складі неофіційної делегації з 400 осіб із числа польських родин жертв Катині. Хоча польське видання зауважує, що російське посольство у Варшаві до останнього зволікало щодо офіційної інформації про поїздку Качинського до Росії.
Потрібно разом визнати правду про злочини Сталіна
Російська «Нєзавісмая газета» вважає, що для російсько-польського примирення потрібно зовсім небагато – «спільна оцінка очевидного» в Катині. «Не ототожнюючи себе з репресивним режимом, не можна почувати себе приниженим, засуджуючий його», – пише російське видання. Газета також зауважує, що якраз здоровий глузд підказує, що Росія має визнати в Катині прямо всю злочинність режиму Сталіна і не боятися якогось там самоприниження перед світом, перед Європою, бо це буде, насправді – «визнанням здорового глузду, шляхетністю і почуттям власної гідності».
Недарма Енн Аппельбаум запитує на сторінках «Вашингтон Пост», чи дійсно Росія відмовилася від ролі ревізіоніста щодо Катині? Тут мається на увазі саме суперечність з боку Москви – з одного боку намагання Володимира Путіна реабілітувати діяння Сталіна в нинішній Росії, як свого роду «державного менеджера і найуспішнішого радянського лідера», а з другого – запрошення Путіним до 70-річчя катиньської трагедії на меморіальні відзначення свого польського колеги Дональда Туска. Відомо, що поблизу Смоленська в катиньському лісі весною 1940 року за наказом самого Сталіна було розстріляно понад 20 тисяч польських офіцерів та представників інтелігенції. Що потім радянська пропаганда звалювала на нацистів. У 1990 році останній комуністичний лідер Михайло Горбачов першим визнав, що саме Москва винна у жертвах Катині. У 1991 році Борис Єльцин передав полякам частину архівних документів щодо цих розстрілів НКВС. Але при Путіну процес реабілітації невинних поляків Катині був згорнутий і в Москві навіть почали говорити на офіційному рівні, що, мовляв, Єльцину підсунули фальшиві документи щодо цих розстрілів і знову почали вести мову про вину гестапо... Це призвело навіть до взаємних, російських і польських, судових позовів у справі Катині. Російська прокуратура офіційно закрила справу про розслідування злочинів в Катиньському лісі.
В останні місяці щось у ставленні Москви до катиньської трагедії змінилося, російське телебачення минулої п’ятниці показало фільм Анджея Вайди «Катинь», що, мабуть, без згоди самого Путіна було б неможливим. Може саме Путін і Туск покладуть 7 квітня в Катині початок припиненню реабілітації сталінізму, а може це буде лише чергова російська зовнішньополітична акція, риторично резюмує Енн Аппельбаум у статті «Вашингтон Пост».
Чи привезе Путін до Катині нові документи про злочини Сталіна?
Польська «Ґазета Виборча» наголошує, що завтрашня зустріч двох прем’єрів, Путіна і Туска, в Катині, вже не змінить російської відповіді на судовий запит із Страсбурга, де йде розгляд справи за позовом родин поляків, котрі загинули 1940 року в Катині. У цьому позові йдеться про припинення Росією доступу до архівних справ щодо тисяч поляків, розстріляних за наказом Сталіна в Катині, а також про відмову російської прокуратури розглядати справу про реабілітацію жертв катиньських розстрілів НКВС. Російська відповідь до Страсбурга від 19 березня, як інформує «Ґазета Виборча», складена у стилі ухиляння від конкретної відповіді.
Та все ж польська сторона сподівається, що саме 7 квітня в Катині є можливість виправити небезпеку цієї відповіді з Москви до Страсбурга і запобігти вибуху нових незгод між поляками та росіянами. Доказом ймовірної доброї волі Росії в Катині служить показ минулої п’ятниці російським телебаченням польського художнього фільму Анджея Вайди «Катинь», коли чи не всі учасники теледискусії з російського боку визнали вину Москви у цій трагедії тисяч поляків. «Ґазета Виборча» також покладається на те, що зустріч Путіна і Туска в Катині 7 квітня покладе добрий початок у справі торжества правди щодо цієї трагедії, а робота спільної польсько-російської комісії, яку також очолюють обидва прем’єри, поставить справедливу крапку в цій історії.
Польське видання також опублікувало витримки з інтерв’ю шефа російських архівів Андрія Артізова, котрий обіцяє, що новий перегляд документів дозволить вирішити питання відповідей родичам жертв Катині і допуску до цих архівних документів. «Ґазета Виборча» сподівається, що сам Володимир Путін привезе до Катині у вівторок щось нове у цій справі. Це видання також публікує висловлювання голови Федерації катиньських родин Анджея Скомпського, який сподівається, що з російського боку в Катині буде хоча б жест прохання про прощення і дійде до відкриття стосовно жертв Катині. Разом з тим Скомпський вважає, що справа до реабілітації катиньських жертв найближчим часом все ж «не дійде».
«Ґазета Виборча» також інформує про внутрішньо-польські суперечності з приводу поїздки до Катині президента Польщі Леха Качинського, що запланована на суботу, 10 квітня. Президент прибуде у складі неофіційної делегації з 400 осіб із числа польських родин жертв Катині. Хоча польське видання зауважує, що російське посольство у Варшаві до останнього зволікало щодо офіційної інформації про поїздку Качинського до Росії.
Потрібно разом визнати правду про злочини Сталіна
Російська «Нєзавісмая газета» вважає, що для російсько-польського примирення потрібно зовсім небагато – «спільна оцінка очевидного» в Катині. «Не ототожнюючи себе з репресивним режимом, не можна почувати себе приниженим, засуджуючий його», – пише російське видання. Газета також зауважує, що якраз здоровий глузд підказує, що Росія має визнати в Катині прямо всю злочинність режиму Сталіна і не боятися якогось там самоприниження перед світом, перед Європою, бо це буде, насправді – «визнанням здорового глузду, шляхетністю і почуттям власної гідності».
