Підприємець Василівського району Запорізької області звернувся до районної влади, щоб отримати в користування понад 16 гектарів землі. Голова району погодився допомогти бізнесменові, але за це попросив у нього хабаря в 6 тисяч доларів. Гроші попросив завезти йому 29 березня до готелю «Інтурист» у Запоріжжі. Тут його й затримали працівники міліції. Намагаючись втекти на авто, голова району таранив автомобіль правоохоронців.
Місцевого керівника звільнили з посади, він чекає суду в слідчому ізоляторі. Від початку року Міністерство внутрішніх справ України викрило близько 9 тисяч економічних злочинів, більшість із яких пов’язані з корупцією та хабарництвом. Найчастіше українські посадовці вимагають хабарів для оформлення власності чи оренди на земельні ділянки, пояснює начальник департаменту Служби боротьби з економічною злочинністю МВС Валерій Коряк.
«Середній розмір хабаря в Україні – 47 тисяч 700 гривень. Беруть передовсім контролюючі органи, за зміну цільового призначення землі. Якщо порівнювати з минулим роком, то розмір хабарів дещо підвищився», – підсумовує посадовець МВС.
Боротьбу з корупцію використають для переділу впливу на земельні питання – експерти
Офіційна статистика про земельну корупцію в України є лише надводною частиною айсбергу, вважає аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Віталій Лапа. На його думку, новий уряд викриває земельні злочини на лише з метою навести лад у галузі, але й задля того, щоб звинуватити в них представників попередньої влади.
«Є й те, й інше. Чи це реальне намагання покарати винних, чи спроба завести туди своїх людей – стане зрозуміло за півроку», – наголошує експерт. І додає: «Сьогодні ж можна сказати, що 30-кілометрова зона довкола Києва, і 10-кілометрова навколо інших міст великою мірою готується до зміни цільового призначення. У цих схемах задіяні посадовці місцевих, державних органів влади та підрозділи земельних ресурсів».
Причини таких масштабів корупції у сфері розподілу землі пояснює координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман. «Економічна причина в тому, що величезна кількість власності незрозуміло кому належить. Хто є власником, як вона була набута... Така неврегульованість грає на руку всім, хто хоче маніпулювати власністю. Так виникає корупція. Найбільше це стосується земельних правовідносин», – наголошує правозахисник.
Проте, за словами Дмитра Гройсмана, одне лише ухвалення законів, які конкретизують право власності на сільськогосподарські та інші землі, не змінить ситуацію на краще. На думку експерта, потрібно змінювати суспільну свідомість, адже кілька поколінь українців були позбавлені права власності, і тепер, щоб його отримати, багато хто готовий навіть порушити закон.
Місцевого керівника звільнили з посади, він чекає суду в слідчому ізоляторі. Від початку року Міністерство внутрішніх справ України викрило близько 9 тисяч економічних злочинів, більшість із яких пов’язані з корупцією та хабарництвом. Найчастіше українські посадовці вимагають хабарів для оформлення власності чи оренди на земельні ділянки, пояснює начальник департаменту Служби боротьби з економічною злочинністю МВС Валерій Коряк.
«Середній розмір хабаря в Україні – 47 тисяч 700 гривень. Беруть передовсім контролюючі органи, за зміну цільового призначення землі. Якщо порівнювати з минулим роком, то розмір хабарів дещо підвищився», – підсумовує посадовець МВС.
Боротьбу з корупцію використають для переділу впливу на земельні питання – експерти
Офіційна статистика про земельну корупцію в України є лише надводною частиною айсбергу, вважає аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Віталій Лапа. На його думку, новий уряд викриває земельні злочини на лише з метою навести лад у галузі, але й задля того, щоб звинуватити в них представників попередньої влади.
«Є й те, й інше. Чи це реальне намагання покарати винних, чи спроба завести туди своїх людей – стане зрозуміло за півроку», – наголошує експерт. І додає: «Сьогодні ж можна сказати, що 30-кілометрова зона довкола Києва, і 10-кілометрова навколо інших міст великою мірою готується до зміни цільового призначення. У цих схемах задіяні посадовці місцевих, державних органів влади та підрозділи земельних ресурсів».
Причини таких масштабів корупції у сфері розподілу землі пояснює координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман. «Економічна причина в тому, що величезна кількість власності незрозуміло кому належить. Хто є власником, як вона була набута... Така неврегульованість грає на руку всім, хто хоче маніпулювати власністю. Так виникає корупція. Найбільше це стосується земельних правовідносин», – наголошує правозахисник.
Проте, за словами Дмитра Гройсмана, одне лише ухвалення законів, які конкретизують право власності на сільськогосподарські та інші землі, не змінить ситуацію на краще. На думку експерта, потрібно змінювати суспільну свідомість, адже кілька поколінь українців були позбавлені права власності, і тепер, щоб його отримати, багато хто готовий навіть порушити закон.
