– Пане Фор, як почувається переможець дипломатичного конкурсу?
– Я здивований, тому що це висока відзнака. І відзнака не мене особисто, а всієї команди посольства Франції. Я знав про існування цього рейтингу і ми старалися в ньому фігурувати, але я не очікував на перше місце. І мене особливо радує те, що у Києві помітили роботу та наміри моєї країни в двосторонніх стосунках із Україною.
– Ви вже більше року працюєте в Україні. З якими стереотипами Ви сюди їхали, які з них розбилися?
– Важко повірити, але я приїхав сюди без будь-яких стереотипів. Я знав про Україну з книжок, але мій дипломатичний досвід підказував мені, що є різниця між книжками та реальним життям та роботою в країні. Отже, я досі вивчаю Україну: деякі речі мені подобаються, інші – імпонують менше. Кожного разу я намагаюся це виражати конкретно та спокійно. Але процес ще триває: країна така велика, що я ще досі не відвідав усі 24 області.
– Що вас найбільше здивувало в Україні? В чому її особливість?
– Я б сказав не здивувало, а що мені сподобалося – це ставлення українських громадян до життя, і в цьому вони подібні до французів: дружба, почуття гумору, привітливість, незважаючи на існуючі економічні проблеми, і бажання йти вперед та розвиватися.
– Які, на Вашу думку, складові хорошого дипломата?
– Відповідь на це запитання можуть дати наші міністри чи комісії інспекторів. Єдине, що я можу додати, що для професії дипломата, слід бути відкритим. Коли ви їдете за кордон, треба з усіма зустрічатися, знати всі аспекти не тільки політичного, але й культурного, економічного, соціального, спортивного життя країни. Необхідно всім цікавитися, якомога багато подорожувати і мати щонайбільше контактів із простими людьми, не тільки з офіційними особами.
– Які конкретні цілі ви ставите перед собою у двосторонніх стосунках України та Франції на наступний рік?
– Ще з часів проголошення Україною незалежності, французька влада завжди шукає можливості допомогти цій країні, скріпити її незалежність, забезпечити економічний, соціальний, політичний розвиток і наблизити Україну до Європейського Союзу. Щодо майбутнього, то французька сторона має волю та бажання продовжити політичних діалог із українською владою. Ми запросили Президента України та міністра закордонних справ відвідати Францію. З іншого боку, Україну відвідують і представники французької влади: двічі за кілька місяців приїздив секретар із європейських справ, існує величезне поле для культурної, економічної, адміністративної та технічної співпраці.
– Ви вже знаєте багато мов, чи збираєтеся Ви вивчити ще й українську?
– Я вже почав над цим працювати. Можу читати пресу, але поки я не наважуюся говорити, тому що, на жаль, першими на думку спадають російські слова.
– Я здивований, тому що це висока відзнака. І відзнака не мене особисто, а всієї команди посольства Франції. Я знав про існування цього рейтингу і ми старалися в ньому фігурувати, але я не очікував на перше місце. І мене особливо радує те, що у Києві помітили роботу та наміри моєї країни в двосторонніх стосунках із Україною.
– Ви вже більше року працюєте в Україні. З якими стереотипами Ви сюди їхали, які з них розбилися?
– Важко повірити, але я приїхав сюди без будь-яких стереотипів. Я знав про Україну з книжок, але мій дипломатичний досвід підказував мені, що є різниця між книжками та реальним життям та роботою в країні. Отже, я досі вивчаю Україну: деякі речі мені подобаються, інші – імпонують менше. Кожного разу я намагаюся це виражати конкретно та спокійно. Але процес ще триває: країна така велика, що я ще досі не відвідав усі 24 області.
– Що вас найбільше здивувало в Україні? В чому її особливість?
– Я б сказав не здивувало, а що мені сподобалося – це ставлення українських громадян до життя, і в цьому вони подібні до французів: дружба, почуття гумору, привітливість, незважаючи на існуючі економічні проблеми, і бажання йти вперед та розвиватися.
– Які, на Вашу думку, складові хорошого дипломата?
– Відповідь на це запитання можуть дати наші міністри чи комісії інспекторів. Єдине, що я можу додати, що для професії дипломата, слід бути відкритим. Коли ви їдете за кордон, треба з усіма зустрічатися, знати всі аспекти не тільки політичного, але й культурного, економічного, соціального, спортивного життя країни. Необхідно всім цікавитися, якомога багато подорожувати і мати щонайбільше контактів із простими людьми, не тільки з офіційними особами.
– Які конкретні цілі ви ставите перед собою у двосторонніх стосунках України та Франції на наступний рік?
– Ще з часів проголошення Україною незалежності, французька влада завжди шукає можливості допомогти цій країні, скріпити її незалежність, забезпечити економічний, соціальний, політичний розвиток і наблизити Україну до Європейського Союзу. Щодо майбутнього, то французька сторона має волю та бажання продовжити політичних діалог із українською владою. Ми запросили Президента України та міністра закордонних справ відвідати Францію. З іншого боку, Україну відвідують і представники французької влади: двічі за кілька місяців приїздив секретар із європейських справ, існує величезне поле для культурної, економічної, адміністративної та технічної співпраці.
– Ви вже знаєте багато мов, чи збираєтеся Ви вивчити ще й українську?
– Я вже почав над цим працювати. Можу читати пресу, але поки я не наважуюся говорити, тому що, на жаль, першими на думку спадають російські слова.
