А не задоволені якістю харчів, які їм продають, понад 60% українців. Це виявило дослідження, проведене компанією «Research & Branding Group». Найбільші сумніви викликає у респондентів якість ковбаси (39%). Найбільша ж довіра – до хлібобулочних виробів (4%).
Кількість скарг споживачів зростає
Кількість скарг українських споживачів щороку зростає. Наприклад, на Львівщині їх кількість порівняно із позаминулим роком, збільшилася на 15 %. За даними львівської кореспондентки Радіо Свобода, основні претензії стосувалися минулого року бракованого взуття, неякісних продуктів харчування і поганих комунальних послуг.
Найчастіше львів’яни скаржаться на неякісні молочні і кисломолочні продукти, придбані в супермаркетах і невеликих крамницях. Але все більше людей прагне захистити свої права перед недобросовісними виробниками, зазначає начальник відділу власного управління у справах споживачів Богдан Пастух. «Я спостерігаю, щороку більше споживачів, покупців, які до нас приходять, мають вищий рівень знань про свої законні права, аніж було раніше. Вони уже знають на який пункт і якого закону потрібно послатись, щоб відстояти свої права на якісний продукт».
Викидати ж неякісний продукт в смітник не є правильно, зазначає директор департаменту аграрного ринку «Шувар» Іван Стефанишин. Адже інші люди будуть продовжувати його купувати, а виробник і надалі випускатиме неякісний товар. Навіть підморожені овочі є шкідливі для здоров’я. Тому варто повідомляти і про такі факти в управління у справах споживачів.
Необхідна, доступна, достовірна інформації про товар
Протягом року до Київського управління захисту прав споживачів звертаються близько трьох із половиною тисяч людей, які купили неякісний товар. А чверті тих, хто звернувся, вдалося повернути собі гроші.
Як показали перевірки, що здійснювало торік у столиці Київське управління захисту прав споживачів, 70% суб’єктів господарювання порушували права покупців, повідомила Владислава Хижняк, заступник начальника цього Управління. «Має місце проникнення на ринок неякісної, фальсифікованої, небезпечної для життя та здоров’я продукції. Передусім це продукти харчування, алкогольні напої. Неповною мірою реалізується право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної інформації».
Один із обов’язкових аспектів дотримання прав споживачів – право на інформацію про присутність генно-модифікованих організмів у купленому продукті. У покупців одного з українських міст – Донецька - з’явилася можливість за власним бажанням перевірити продукцію, яку продають на місцевих ринках. Як повідомляє донецька кореспондентка Радіо Свобода, тут відкрили лабораторію аналізу продуктів харчування на вміст ГМО.
Раніше місцеві виробники робили подібні аналізи у Києві. Але восени підприємство Донецькстандартметрологія придбало нове американське обладнання, яке дозволяє визначити вміст і концентрацію ГМО у продуктах харчування. Це одна з 17 подібних лабораторій, які діють у великих містах України.
Замовником аналізів можуть бути як підприємства, так і споживачі продукції, які прагнуть захистити свої права. Найпростіша процедура з виявлення ГМО триває півтори доби і коштує 600 гривень. Процедура з виявлення кількості ГМО обійдеться у 1100 гривень.
Перші аналізи свідчать, що продукція, яку виробляють місцеві фірми, доволі якісна. З 200 проб, які надійшли від виробників, лише 5 % містили ГМО, але його кількість не перевищувала норму.
Водночас, експерти визнають, що поки що сам факт існування сучасної лабораторії не гарантує якості продукції у роздрібній торгівлі Донеччини. «Два роки тому ухвалили рішення відбирати проби продуктів у роздрібній торгівлі і робити аналізи за рахунок бюджету, а у випадку негативного результату вилучати ці кошти у продавця чи виробника. Але скільки часу пройшло — фінансування немає», - говорить директор ДП «Донецькстандартметрологія» Дмитро Гольцев.
За весь термін існування лабораторії жодне донецьке підприємство торгівлі свою продукцію не перевірило. І лише мізерна кількість підприємств-виробників, 35, підтвердили якість своїх товарів. А от заявки від громадян-споживачів, які прагнуть захистити свої права, надходять регулярно, зазначила начальник відділу підприємства Олександр Удовиченко. «Якщо є повний комплект документів — копія чека, заява, дослідження компетентної організації, протокол результатів — цього достатньо, щоб стягнути витрати з особи, яка винна. Як тільки люди в це повірять — у лабораторії буде робота, а виробники замисляться, чи вкладати, як раніше, модифікований крохмаль, сою чи інші замінники в продукти».
Захистити свої права
Киянка Юлія говорить, що тепер мало вірить у можливість довести правоту споживача. Скаржитися – лише витрачати час і нерви. Однак дійшла вона такого висновку після того, як сама довго і безрезультатно намагалася відстояти споживацькі права.
Дівчина придбала у магазині сумку, яка розлізлася по швах через тиждень після покупки. А продавці відмовилися повернути гроші за неякісний товар чи бодай безкоштовно його відремонтувати.
«Ми хотіли повернути сумку. Нам сказали, що сумка зі штучної шкіри, гарантії жодної не було. Але сумка коштувала десь 600 гривень, куплена в нормальному магазині… Тож, сподіваючись на вирішення питання, ми прийшли ще через тиждень, поспілкувалися з адміністратором, вимагали експертизи. Після експертизи, яку проводили експерти цього ж магазину, висновок був таким: їхньої вини в цьому немає, а винні ми самі, бо, мовляв, невірно експлуатували сумку», – розповіла Юлія. Представники магазину сказали дівчині:якщо її не влаштовують такі висновки, вона може провести іншу експертизу за власні кошти, а саме - 600 гривень. Відмовившись витрачати такі гроші, Юлія звернулася до товариства захисту прав споживачів, написала заяву, але справа таки залишилася невирішеною.
Не бути заручником неякісного товару
Олег Дунаєвський, перший заступник голови Держспоживстандарту говорить, що українські споживачі стали просто заручниками неякісних товарів. І проблема не лише у кепському контролі чи несумлінності виробників. Недосконалим є і законодавство. Мається на увазі ухвалений свого часу Верховною Радою Закон «Про захист прав споживачів». У ньому, зокрема, є термін «істотний недолік» (як йдеться у першому розділі закону, це «недолік, який робить неможливим… використання товару відповідно до його цільового призначення, виник із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення виявляється знову з незалежних від споживача причин…»).
У чому підступність такого терміну і пов’язаних із ним норм – думка Олега Дунаєвського. «Визначили таку норму, що одна з ознак «істотного недоліку» - коли його не можна усунути більш, ніж за 14 днів. За 14 днів можна усунути що завгодно. Тому минає гарантійний термін, ремонтуйте хоч 15 разів, хоч 20, ви стаєте заручником – вам нікуди діти неякісний товар. Крім того, захисники прав споживачів, перед тим, як прийти на перевірку, мають за 10 днів попередити підприємство. Це взагалі! Уявіть – отримує будь-який супермаркет повідомлення, що його перевірять… За 10 днів можна підготуватися і будь-яку неякісну продукцію перевести на інші точки реалізації. І з одного супермаркету прострочена продукція переходить у другий, третій…І ніхто в цьому не розбереться», переконаний Олег Дунаєвський.
Щоб все-таки не бути заручниками неякісних товарів, треба знати, як саме відстоювати свої права. Якщо з’ясується, що Вам «пощастило» придбати брак, треба брати чек (а його при купівлі необхідно завжди його зберігати) та йти із неякісним товаром до продавця. Якщо той не захоче забрати бракований товар назад для заміни або безкоштовного ремонту, слід написати заяву на адресу цього магазину у двох примірниках. Один – для керівника магазину, а другий – для себе (на примірнику покупця має бути позначка, що претензію прийняли). Коли ж її не приймають, можна надіслати претензію до магазину поштою. Якщо відповіді нема, або вона незадовільна, час звертатися до організацій, які захищають права споживачів (державних, або громадських), і боротися за відшкодування завданих збитків (матеріальних, і, якщо забажаєте, моральних). Навіть у суді.
Кількість скарг споживачів зростає
Кількість скарг українських споживачів щороку зростає. Наприклад, на Львівщині їх кількість порівняно із позаминулим роком, збільшилася на 15 %. За даними львівської кореспондентки Радіо Свобода, основні претензії стосувалися минулого року бракованого взуття, неякісних продуктів харчування і поганих комунальних послуг.
Найчастіше львів’яни скаржаться на неякісні молочні і кисломолочні продукти, придбані в супермаркетах і невеликих крамницях. Але все більше людей прагне захистити свої права перед недобросовісними виробниками, зазначає начальник відділу власного управління у справах споживачів Богдан Пастух. «Я спостерігаю, щороку більше споживачів, покупців, які до нас приходять, мають вищий рівень знань про свої законні права, аніж було раніше. Вони уже знають на який пункт і якого закону потрібно послатись, щоб відстояти свої права на якісний продукт».
Викидати ж неякісний продукт в смітник не є правильно, зазначає директор департаменту аграрного ринку «Шувар» Іван Стефанишин. Адже інші люди будуть продовжувати його купувати, а виробник і надалі випускатиме неякісний товар. Навіть підморожені овочі є шкідливі для здоров’я. Тому варто повідомляти і про такі факти в управління у справах споживачів.
Необхідна, доступна, достовірна інформації про товар
Протягом року до Київського управління захисту прав споживачів звертаються близько трьох із половиною тисяч людей, які купили неякісний товар. А чверті тих, хто звернувся, вдалося повернути собі гроші.
Як показали перевірки, що здійснювало торік у столиці Київське управління захисту прав споживачів, 70% суб’єктів господарювання порушували права покупців, повідомила Владислава Хижняк, заступник начальника цього Управління. «Має місце проникнення на ринок неякісної, фальсифікованої, небезпечної для життя та здоров’я продукції. Передусім це продукти харчування, алкогольні напої. Неповною мірою реалізується право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної інформації».
Один із обов’язкових аспектів дотримання прав споживачів – право на інформацію про присутність генно-модифікованих організмів у купленому продукті. У покупців одного з українських міст – Донецька - з’явилася можливість за власним бажанням перевірити продукцію, яку продають на місцевих ринках. Як повідомляє донецька кореспондентка Радіо Свобода, тут відкрили лабораторію аналізу продуктів харчування на вміст ГМО.
Раніше місцеві виробники робили подібні аналізи у Києві. Але восени підприємство Донецькстандартметрологія придбало нове американське обладнання, яке дозволяє визначити вміст і концентрацію ГМО у продуктах харчування. Це одна з 17 подібних лабораторій, які діють у великих містах України.
Замовником аналізів можуть бути як підприємства, так і споживачі продукції, які прагнуть захистити свої права. Найпростіша процедура з виявлення ГМО триває півтори доби і коштує 600 гривень. Процедура з виявлення кількості ГМО обійдеться у 1100 гривень.
Перші аналізи свідчать, що продукція, яку виробляють місцеві фірми, доволі якісна. З 200 проб, які надійшли від виробників, лише 5 % містили ГМО, але його кількість не перевищувала норму.
Водночас, експерти визнають, що поки що сам факт існування сучасної лабораторії не гарантує якості продукції у роздрібній торгівлі Донеччини. «Два роки тому ухвалили рішення відбирати проби продуктів у роздрібній торгівлі і робити аналізи за рахунок бюджету, а у випадку негативного результату вилучати ці кошти у продавця чи виробника. Але скільки часу пройшло — фінансування немає», - говорить директор ДП «Донецькстандартметрологія» Дмитро Гольцев.
За весь термін існування лабораторії жодне донецьке підприємство торгівлі свою продукцію не перевірило. І лише мізерна кількість підприємств-виробників, 35, підтвердили якість своїх товарів. А от заявки від громадян-споживачів, які прагнуть захистити свої права, надходять регулярно, зазначила начальник відділу підприємства Олександр Удовиченко. «Якщо є повний комплект документів — копія чека, заява, дослідження компетентної організації, протокол результатів — цього достатньо, щоб стягнути витрати з особи, яка винна. Як тільки люди в це повірять — у лабораторії буде робота, а виробники замисляться, чи вкладати, як раніше, модифікований крохмаль, сою чи інші замінники в продукти».
Захистити свої права
Киянка Юлія говорить, що тепер мало вірить у можливість довести правоту споживача. Скаржитися – лише витрачати час і нерви. Однак дійшла вона такого висновку після того, як сама довго і безрезультатно намагалася відстояти споживацькі права.
Дівчина придбала у магазині сумку, яка розлізлася по швах через тиждень після покупки. А продавці відмовилися повернути гроші за неякісний товар чи бодай безкоштовно його відремонтувати.
«Ми хотіли повернути сумку. Нам сказали, що сумка зі штучної шкіри, гарантії жодної не було. Але сумка коштувала десь 600 гривень, куплена в нормальному магазині… Тож, сподіваючись на вирішення питання, ми прийшли ще через тиждень, поспілкувалися з адміністратором, вимагали експертизи. Після експертизи, яку проводили експерти цього ж магазину, висновок був таким: їхньої вини в цьому немає, а винні ми самі, бо, мовляв, невірно експлуатували сумку», – розповіла Юлія. Представники магазину сказали дівчині:якщо її не влаштовують такі висновки, вона може провести іншу експертизу за власні кошти, а саме - 600 гривень. Відмовившись витрачати такі гроші, Юлія звернулася до товариства захисту прав споживачів, написала заяву, але справа таки залишилася невирішеною.
Не бути заручником неякісного товару
Олег Дунаєвський, перший заступник голови Держспоживстандарту говорить, що українські споживачі стали просто заручниками неякісних товарів. І проблема не лише у кепському контролі чи несумлінності виробників. Недосконалим є і законодавство. Мається на увазі ухвалений свого часу Верховною Радою Закон «Про захист прав споживачів». У ньому, зокрема, є термін «істотний недолік» (як йдеться у першому розділі закону, це «недолік, який робить неможливим… використання товару відповідно до його цільового призначення, виник із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення виявляється знову з незалежних від споживача причин…»).
У чому підступність такого терміну і пов’язаних із ним норм – думка Олега Дунаєвського. «Визначили таку норму, що одна з ознак «істотного недоліку» - коли його не можна усунути більш, ніж за 14 днів. За 14 днів можна усунути що завгодно. Тому минає гарантійний термін, ремонтуйте хоч 15 разів, хоч 20, ви стаєте заручником – вам нікуди діти неякісний товар. Крім того, захисники прав споживачів, перед тим, як прийти на перевірку, мають за 10 днів попередити підприємство. Це взагалі! Уявіть – отримує будь-який супермаркет повідомлення, що його перевірять… За 10 днів можна підготуватися і будь-яку неякісну продукцію перевести на інші точки реалізації. І з одного супермаркету прострочена продукція переходить у другий, третій…І ніхто в цьому не розбереться», переконаний Олег Дунаєвський.
Щоб все-таки не бути заручниками неякісних товарів, треба знати, як саме відстоювати свої права. Якщо з’ясується, що Вам «пощастило» придбати брак, треба брати чек (а його при купівлі необхідно завжди його зберігати) та йти із неякісним товаром до продавця. Якщо той не захоче забрати бракований товар назад для заміни або безкоштовного ремонту, слід написати заяву на адресу цього магазину у двох примірниках. Один – для керівника магазину, а другий – для себе (на примірнику покупця має бути позначка, що претензію прийняли). Коли ж її не приймають, можна надіслати претензію до магазину поштою. Якщо відповіді нема, або вона незадовільна, час звертатися до організацій, які захищають права споживачів (державних, або громадських), і боротися за відшкодування завданих збитків (матеріальних, і, якщо забажаєте, моральних). Навіть у суді.
