Як живеться диким тваринам у неволі?
Митарства Сімби (а саме так звати лева, якого довелося рятувати із Сіверськодонецького звіринця) завершилися. Зараз він мешкає у просторому й прибраному вольєрі Харківського зоопарку, нагодований та обігрітий. Але на нього чекає тривале й дороге лікування – у лева обморожені задні лапи та хвіст, і важить він утричі менше норми, розповідає харківський кореспондент Радіо Свобода Назар Ковальчук.
Виснаженого, худющого, на останній стадії дистрофії – таким побачив ображеного царя звірів завідувач відділу хижаків і ссавців Харківського зоопарку Віктор Шевель. «Лев перебуває у жахливому стані! Коли ми його стали відловлювати, він, зрозуміло, був дуже агресивним».
Зоологи з жахом згадують побачене 12 лютого на околиці міста Сіверодонецьк. У зоопарку затісні клітки для хижаків два на два метри, не пристосовані для морозної сніжної зими, навколо – антисанітарія. У пересувному зоопарку ще лишається багато тварин, серед них і Червонокнижні, наприклад, бурий ведмідь і вовк.
Звістка про лева, який замерзав у приватному пересувному звіринці на Луганщині, вразила рівненських зоологів. На їхню думку, у міському зоопарку, який працює вже чверть століття, і де мешкають близько двохсот тварин, - умови утримання є набагато кращими, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода на Волині Валентина Одарченко.
Кенгуру, мавпочки, новонароджені левенята переживають зиму у теплих затишних приміщеннях. А ось тигрові – символові року – нинішні морози не страшні, розповідає науковий співробітник зоопарку Ірина Оліферук. «Це амурські тигри, тому вони не бояться холоду. Наші морози для них – іграшки. Але, щоб тварина пережила зиму, навіть та, яка почувається в холоді комфортно, їй потрібне калорійне харчування». Тож у раціоні рівненського «амурця» замість 8-9 кілограмів м’яса в нинішню зиму присутні 10-11.
Найбільша радість для маленьких рівнян – новонароджені левенята Саїд, Лора і Кора, розповідає Ірина Оліферук. «Вони народилися взимку, там у нас приміщення опалюється, тож їм було тепло».
Услід за Рівним власний зоокуточок організували й лучани. Нещодавно тут народилися ведмежата. Щоб їх залишити вдома, на весну потрібен новий просторий вольєр. На його реконструкцію ( у тому числі систем опалення) необхідно близько 600 тисяч гривень.
«Зоопарки – це переважно концтабори для тварин»
«Дике середньовіччя» - таким чином оцінила ставлення до диких тварин в Україні, президент Міжнародного товариства захисту тварин SOS Тамара Тарнавська. «Тварин використовують переважно для бізнесу, бездушно, байдуже, жорстоко, при тому називаючи себе європейцями. Українські зоопарки (за винятком деяких з них, як в Ялті) – це просто концтабори для тварин на утриманні платників податків». Ділків ЗВІРЯЧОГО бізнесу (у прямому та переносному сенсі цього слова) цікавить лише зиск, констатує Тамара Тарнавська.
Санкції за жорстоке поводження з тваринами - мізерні
Пересувні звіринці заборонені Законом уже 4 роки. Але звіринець, де мешкав лев, якого довелося перевезти до Харківського зоопарку, далеко не єдиний в Україні. У цьому ж Законі зазначається, що тваринам треба надавати достатньо простору, забезпечувати комфортну температуру та рівень вологості, нормальне освітлення, вентиляцію тощо.
А от санкції за жорстоке поводження з «братами нашими меншими» - мізерні, розповіла юрист Київського Управління охорони навколишнього середовища Інна Ружицька. Залишається сподіватися, що Верховна Рада України ухвалить Закон, який посилить відповідальність за таке поводження. «Даний проект закону передбачає посилення адміністративної відповідальності - збільшення її майже втричі, тому що нині - це штраф у межах від трьох до семи неоподаткованих мінімумів (неоподаткований мінімум - 17 гривень). Це зовсім мало, якщо з тваринами поводяться некоректно, мучать їх, завдають шкоду або погано утримують». До того ж, як зазначила Інна Ружицька, недостатньою є й кримінальна відповідальність – це виправні роботи до 6 місяців або штраф у 100 неоподаткованих мінімумів.
Якими мають бути нормальні умови утримання тварин?
В українських зоопарках офіційно діють ще старі, радянські, нормативи щодо умов утримання звірів (у них, зокрема, зазначений метраж кліток, вольєрів). Проте зараз власники звіринців воліють тримати тварин в умовах, максимально наближених до їхнього природного середовища, як це робиться за кордоном, зазначає головний ветеринар Київського зоопарку Андрій Марунчин.
«Звичайно, в Європейському союзі є нові програми утримання тварин – це цілий напрямок «зоодизайн», а також сучасні погляди на утримання тварин заради збереження виду. Зараз є Європейська асоціація зоопарків, є видані рекомендації, в яких чітко розписані рекомендовані розміри експозиційних вольєрів, раціони годівлі, ветеринарні програми, захист тварин і людей. Зоопарки, які утримують тварин, керуються цим в роботі», - пояснив Андрій Марунчин.
В Україні офіційно працюють 12 зоопарків. У найбільших - Київському - нараховується 6,5 тисяч тварин, у Харківському – 8 тисяч.
Митарства Сімби (а саме так звати лева, якого довелося рятувати із Сіверськодонецького звіринця) завершилися. Зараз він мешкає у просторому й прибраному вольєрі Харківського зоопарку, нагодований та обігрітий. Але на нього чекає тривале й дороге лікування – у лева обморожені задні лапи та хвіст, і важить він утричі менше норми, розповідає харківський кореспондент Радіо Свобода Назар Ковальчук.
Виснаженого, худющого, на останній стадії дистрофії – таким побачив ображеного царя звірів завідувач відділу хижаків і ссавців Харківського зоопарку Віктор Шевель. «Лев перебуває у жахливому стані! Коли ми його стали відловлювати, він, зрозуміло, був дуже агресивним».
Зоологи з жахом згадують побачене 12 лютого на околиці міста Сіверодонецьк. У зоопарку затісні клітки для хижаків два на два метри, не пристосовані для морозної сніжної зими, навколо – антисанітарія. У пересувному зоопарку ще лишається багато тварин, серед них і Червонокнижні, наприклад, бурий ведмідь і вовк.
Звістка про лева, який замерзав у приватному пересувному звіринці на Луганщині, вразила рівненських зоологів. На їхню думку, у міському зоопарку, який працює вже чверть століття, і де мешкають близько двохсот тварин, - умови утримання є набагато кращими, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода на Волині Валентина Одарченко.
Кенгуру, мавпочки, новонароджені левенята переживають зиму у теплих затишних приміщеннях. А ось тигрові – символові року – нинішні морози не страшні, розповідає науковий співробітник зоопарку Ірина Оліферук. «Це амурські тигри, тому вони не бояться холоду. Наші морози для них – іграшки. Але, щоб тварина пережила зиму, навіть та, яка почувається в холоді комфортно, їй потрібне калорійне харчування». Тож у раціоні рівненського «амурця» замість 8-9 кілограмів м’яса в нинішню зиму присутні 10-11.
Найбільша радість для маленьких рівнян – новонароджені левенята Саїд, Лора і Кора, розповідає Ірина Оліферук. «Вони народилися взимку, там у нас приміщення опалюється, тож їм було тепло».
Услід за Рівним власний зоокуточок організували й лучани. Нещодавно тут народилися ведмежата. Щоб їх залишити вдома, на весну потрібен новий просторий вольєр. На його реконструкцію ( у тому числі систем опалення) необхідно близько 600 тисяч гривень.
«Зоопарки – це переважно концтабори для тварин»
«Дике середньовіччя» - таким чином оцінила ставлення до диких тварин в Україні, президент Міжнародного товариства захисту тварин SOS Тамара Тарнавська. «Тварин використовують переважно для бізнесу, бездушно, байдуже, жорстоко, при тому називаючи себе європейцями. Українські зоопарки (за винятком деяких з них, як в Ялті) – це просто концтабори для тварин на утриманні платників податків». Ділків ЗВІРЯЧОГО бізнесу (у прямому та переносному сенсі цього слова) цікавить лише зиск, констатує Тамара Тарнавська.
Санкції за жорстоке поводження з тваринами - мізерні
Пересувні звіринці заборонені Законом уже 4 роки. Але звіринець, де мешкав лев, якого довелося перевезти до Харківського зоопарку, далеко не єдиний в Україні. У цьому ж Законі зазначається, що тваринам треба надавати достатньо простору, забезпечувати комфортну температуру та рівень вологості, нормальне освітлення, вентиляцію тощо.
А от санкції за жорстоке поводження з «братами нашими меншими» - мізерні, розповіла юрист Київського Управління охорони навколишнього середовища Інна Ружицька. Залишається сподіватися, що Верховна Рада України ухвалить Закон, який посилить відповідальність за таке поводження. «Даний проект закону передбачає посилення адміністративної відповідальності - збільшення її майже втричі, тому що нині - це штраф у межах від трьох до семи неоподаткованих мінімумів (неоподаткований мінімум - 17 гривень). Це зовсім мало, якщо з тваринами поводяться некоректно, мучать їх, завдають шкоду або погано утримують». До того ж, як зазначила Інна Ружицька, недостатньою є й кримінальна відповідальність – це виправні роботи до 6 місяців або штраф у 100 неоподаткованих мінімумів.
Якими мають бути нормальні умови утримання тварин?
В українських зоопарках офіційно діють ще старі, радянські, нормативи щодо умов утримання звірів (у них, зокрема, зазначений метраж кліток, вольєрів). Проте зараз власники звіринців воліють тримати тварин в умовах, максимально наближених до їхнього природного середовища, як це робиться за кордоном, зазначає головний ветеринар Київського зоопарку Андрій Марунчин.
«Звичайно, в Європейському союзі є нові програми утримання тварин – це цілий напрямок «зоодизайн», а також сучасні погляди на утримання тварин заради збереження виду. Зараз є Європейська асоціація зоопарків, є видані рекомендації, в яких чітко розписані рекомендовані розміри експозиційних вольєрів, раціони годівлі, ветеринарні програми, захист тварин і людей. Зоопарки, які утримують тварин, керуються цим в роботі», - пояснив Андрій Марунчин.
В Україні офіційно працюють 12 зоопарків. У найбільших - Київському - нараховується 6,5 тисяч тварин, у Харківському – 8 тисяч.
