Доступність посилання

ТОП новини

Косово відзначає два роки своєї незалежності від Сербії


Святкування другої річниці проголошення незалежності Косово. Пріштіна, 17 лютого 2010 року
Святкування другої річниці проголошення незалежності Косово. Пріштіна, 17 лютого 2010 року

Белград – Незалежність Косова на даний час визнали 65 держав, у тому числі Сполучені Штати, 22 з-поміж 27 країн Євросоюзу та більшість країн регіону: Болгарія, Македонія, Хорватія і, самозрозуміло, Албанія.

У Приштині вважають, що йдеться про невідворотній процес. Іншими словами, держава, котру раз визнали, більше не буде колонією. Офіційний Белград та сербські ЗМІ замовчують факт, що в уряді Косова є двоє міністрів сербської національності та, що частина сербів, котрі живуть у Косові, визнає косовську державу.

Владу в Приштині не визнають серби на півночі краю, в Косовській Митровиці та навколишніх селищах. Йдеться про приблизно 100 тисяч осіб. Вони утримуються коштами Сербії й відкидають будь-які контакти з офіційними інституціями Косова.

У Белграді є окреме міністерство у справах Косова. Його керівник Ґоран Боґданович сьогодні заявив, що Косово – нестабільний регіон під владою злочинності. А міністр закордонних справ Вук Єремич заявив, що Сербія очікує, що Міжнародний суд ООН визнає проголошення незалежності Косова незаконним. Рішення суду очікують навесні. Белград пропонує нові переговори про статус Косова.

Президент Косова Фатмір Сейдіу зазначає: «Проблеми на півночі існували й 10 років тому, можливо й раніше, оскільки Белград завжди докладав зусиль, щоб знайти формули й канали для руйнування Косова в ситуації після здобуття свободи, після міжнародної інтервенції. Ви знаєте, що сербські паралельні структури на півночі, на жаль, толеруються всупереч загальній міжнародній підтримці Косова».

Отож, Приштина відкидає будь-які переговори про статус Косова. Лідери двох мільйонів косовських албанців готові розмовляти з сербськими урядовцями лише про врегулювання міждержавних відносин. Певна річ, що немає албанців, котрі погодилися б повернутися під владу Белграда.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG