Дональд Туск, представляючи проект конституційної реформи, заявив, що мета змін основного закону, які пропонує партія «Громадянська платформа», – уникнення політичних конфліктів.
Зокрема, йдеться про встановлення чітких повноважень керівників країни, зокрема стосовно закордонної політики, зазначив Дональд Туск.
Він виступає за скорочення чисельності двох палат парламенту, обмеження депутатської недоторканності, зміну виборчого закону.
Новинкою у запропонованих керівником уряду змінах до Конституції, є те, що колишні президенти Польщі довічно призначатимуться депутатами верхньої палати парламенту – Сенату.
Президент мав би втратити, а прем’єр здобути більше влади...
На думку аналітиків, пропоновані партією «Громадянська платформа» зміни до Конституції призведуть до зміцнення влади прем’єра та кабінету міністрів у цілому.
Фахівці зауважують, що подібні владні повноваження у системі державної влади має німецький канцлер.
Говорячи про суть конституційної реформи, депутат фракції владної партії у сеймі Міхал Щерба наголосив: «Треба досягти чіткого розмежування повноважень гілок влади, зокрема президента та ради міністрів. Зміни до конституції, пропоновані партією «Громадянська платформа», дають парламентській більшості та утвореному нею урядові свободу стосовно здійснення в державі своєї передвиборчої програми. Ключовим моментом конституційної реформи є те, що послаблюються повноваження президента стосовно накладання ним вето на закони, котрі ухвалюватиме Сейм».
Депутат Міхал Щерба пояснює, що нині парламентській більшості майже неможливо набрати 276 голосів із 460 депутатів, потрібних для подолання президентського вето.
Утім, після ухвалення змін до основного закону, пропонованих Дональдом Туском, для подолання вето глави держави достатньо було б звичайної більшості голосів, і президент тоді не матиме реальної змоги блокувати законопроекти уряду, зазначає депутат Міхал Щерба.
Опозиція пропонує цілком інше
Головна опозиційна партія «Право і Справедливість» також презентувала свої пропозиції щодо конституційної реформи. Партія братів Качинських розкритикувала проект Дональда Туска. У пропонованому Качинськими проекті нової Конституції закладено зовсім протилежний вектор змін – на зміцнення повноважень президента, а не послаблення його позиції на зразок статусу британської королеви.
Іншої думки стосовно конституційної реформи дотримується «третя політична сила» польського Сейму – партія «Союз демократичної лівиці». Спершу треба створити конституційну раду та провести масштабні суспільні консультації стосовно змін конституції, запевняє речник парламентської фракції «Лівиця» Томаш Каліта.
«Ми проти такого поспішного ухвалення змін до Конституції, яке ще й нагнітається поточною політичною ситуацією у держав, – каже він. – Вважаємо, що дотеперішній основний закон упродовж останніх 10 років виправдав себе. Правда, у ньому потрібно провести деякі правки. Однак, це є сучасна, добра Конституція».
Наприкінці минулого тижня Дональд Туск провів із лідерами політичних сил, зокрема з президентом Лехом Качинським, неформальні консультації стосовно конституційної реформи. Про результати переговорів не повідомляли.
Чи вдасться прем’єру досягти успіху за таких вкрай розбіжних поглядів стосовно конституційної реформи?
Аналітики переконують, що ситуація в Польщі навколо конституційної реформи проясниться після цьогорічних президентських виборів, а наступного року – після виборів парламентських.
Хто переможе, то й і матиме нову Конституцію, зауважують аналітики.
Зокрема, йдеться про встановлення чітких повноважень керівників країни, зокрема стосовно закордонної політики, зазначив Дональд Туск.
Він виступає за скорочення чисельності двох палат парламенту, обмеження депутатської недоторканності, зміну виборчого закону.
Новинкою у запропонованих керівником уряду змінах до Конституції, є те, що колишні президенти Польщі довічно призначатимуться депутатами верхньої палати парламенту – Сенату.
Президент мав би втратити, а прем’єр здобути більше влади...
На думку аналітиків, пропоновані партією «Громадянська платформа» зміни до Конституції призведуть до зміцнення влади прем’єра та кабінету міністрів у цілому.
Фахівці зауважують, що подібні владні повноваження у системі державної влади має німецький канцлер.
Говорячи про суть конституційної реформи, депутат фракції владної партії у сеймі Міхал Щерба наголосив: «Треба досягти чіткого розмежування повноважень гілок влади, зокрема президента та ради міністрів. Зміни до конституції, пропоновані партією «Громадянська платформа», дають парламентській більшості та утвореному нею урядові свободу стосовно здійснення в державі своєї передвиборчої програми. Ключовим моментом конституційної реформи є те, що послаблюються повноваження президента стосовно накладання ним вето на закони, котрі ухвалюватиме Сейм».
Депутат Міхал Щерба пояснює, що нині парламентській більшості майже неможливо набрати 276 голосів із 460 депутатів, потрібних для подолання президентського вето.
Утім, після ухвалення змін до основного закону, пропонованих Дональдом Туском, для подолання вето глави держави достатньо було б звичайної більшості голосів, і президент тоді не матиме реальної змоги блокувати законопроекти уряду, зазначає депутат Міхал Щерба.
Опозиція пропонує цілком інше
Головна опозиційна партія «Право і Справедливість» також презентувала свої пропозиції щодо конституційної реформи. Партія братів Качинських розкритикувала проект Дональда Туска. У пропонованому Качинськими проекті нової Конституції закладено зовсім протилежний вектор змін – на зміцнення повноважень президента, а не послаблення його позиції на зразок статусу британської королеви.
Іншої думки стосовно конституційної реформи дотримується «третя політична сила» польського Сейму – партія «Союз демократичної лівиці». Спершу треба створити конституційну раду та провести масштабні суспільні консультації стосовно змін конституції, запевняє речник парламентської фракції «Лівиця» Томаш Каліта.
«Ми проти такого поспішного ухвалення змін до Конституції, яке ще й нагнітається поточною політичною ситуацією у держав, – каже він. – Вважаємо, що дотеперішній основний закон упродовж останніх 10 років виправдав себе. Правда, у ньому потрібно провести деякі правки. Однак, це є сучасна, добра Конституція».
Наприкінці минулого тижня Дональд Туск провів із лідерами політичних сил, зокрема з президентом Лехом Качинським, неформальні консультації стосовно конституційної реформи. Про результати переговорів не повідомляли.
Чи вдасться прем’єру досягти успіху за таких вкрай розбіжних поглядів стосовно конституційної реформи?
Аналітики переконують, що ситуація в Польщі навколо конституційної реформи проясниться після цьогорічних президентських виборів, а наступного року – після виборів парламентських.
Хто переможе, то й і матиме нову Конституцію, зауважують аналітики.
